Цитата:
Pashtet пише:
Я не дивлюсь на Лютеран - я читаю Біблію. Не майте звички автоматом приймати щось. Все треба досліджувати.
До речі вранці читаючи Діяння віднайшов цікавий стих:
Щодо місця Петра.
Ось текст навколо, якого ми дискутували і я доводив Вам, що Христос відвів
особливе місце апостолу Петру:
Матея 16 розділ:
[I]18 І кажу Я тобі, що
ти скеля,
і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.
19 І ключі
тобі дам від Царства Небесного, і що на землі
ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі
ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!
[/I]
Нажаль, навіть після такого свідчення Христа, Ви відкидаєте, що Господь наділив Петра особливими повноваженнями. І писали, що сам Петро не вважав себе особливим. Але ось текст з Діянь, що стосується Єрусалимського собору:
[I]Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів
вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували. (Дії 15,7)[/I]
То чи приймав Петро свою особливу роль?
Далі є ще один цікавий текст з другого послання Петра 1 :
[I]14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.
15 А
я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.[/I]
Поясніть, як Петро пильнуватиме щоб вірні трималися віри після того, як він сам відійде до Господа?
Думаю в цьому контексті, варто згадати з Нового завіту, як апостоли повсюдно наставляли єпископів, які повинні були слідкувати за порядком в громадах і берегти віру.
І ще одне, чому так важливо є подальші свідчення апостольських мужів і отців церкви, а не тільки самих апостолів. Вони всього не написали в своїх посланнях бо і не змогли б всього туди вмістити. А якщо б знали за що ми сперечатимемось через 2000 років, то написали б що було в Чаші Завіту. Для них це було очевидно. Але довести, що там було на основі Біблії не можете ні Ви мені ні я Вам.
Але я опираюсь на єврейську традицію святкових трапез і пасхального седера. Та на свідчення ранньої Церкви - я Вам приводив уривок датований до 150 року. Тобто ще двох поколінь від апостольського часу навіть не пройшло. А Ви порівняйте з собою наскільки ви знаєте традиції своєї бабці. А ті люди з ще більшою скурпульозністю дотримувались звичаю ніж це робимо ми.
Ви ж опираєтесь на неопротестанську традицію, яка виникла як я розумію в ХХ столітті.
Але Ви любите опиратися тільки на Біблію і тому пропоную Вам помислити над кіькома уривками:
Лука 22, 7
ηλθεν δὲ ἡ ἡμέρα τῶν
ἀζύμων, [ἐν] ἧ ἔδει θύεσθαι τὸ πάσχα.
І настав день
Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.
Лука 22, 19
καὶ λαβὼν
ἄρτον εὐχαριστήσας ἔκλασεν καὶ ἔδωκεν αὐτοῖς λέγων, Τοῦτό ἐστιν τὸ σῶμά μου τὸ ὑπὲρ ὑμῶν διδόμενον: τοῦτο ποιεῖτε εἰς τὴν ἐμὴν ἀνάμνησιν.
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
[I]Відразу поясню, тут вжито два різні слова
ἀζύμων - опрісноки(неквасний хліб) і
ἄρτον - квасний хліб (і як бачите Лука пише, що під час причастя Христос взяв квасний хліб, що взагалі кардинально суперечить Вашій версії, а про вино взагалі мовчу). Думаю Ви не будете казати, що Лука помилився? Біблія це ж Слово Боже.[/I]
Але подивимось далі:
Марк теж пише про квасний хліб(!!!):
Καὶ ἐσθιόντων αὐτῶν λαβὼν
ἄρτον εὐλογήσας ἔκλασεν καὶ ἔδωκεν αὐτοῖς καὶ εἶπεν, Λάβετε, τοῦτό ἐστιν τὸ σῶμά μου.
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!
І Матей теж:
Ἐσθιόντων δὲ αὐτῶν λαβὼν ὁ Ἰησοῦς
ἄρτον καὶ εὐλογήσας ἔκλασεν καὶ δοὺς τοῖς μαθηταῖς εἶπεν, Λάβετε φάγετε, τοῦτό ἐστιν τὸ σῶμά μου.
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
І оця річ є предметом дискусії вже більше тисячі років, оскільки синоптичні Євангелія вказують на те, що це було на свято Опрісноків, водночас говорять що Христос під час Тайної вечері вживав квасний хліб. Тому по сьогодні римо-католики причащаються прісним, а греко-католики православні квасним хлібом і посилаються на те, що це було за два дні до єврейської Пасхи. І підтвердженням тому є те, що Іуда вмокав хліб, а опрісноки не вмокають - їх їли з гіркими травами на спомин про вихід з Єгипту....
Так що досліджуйте, але уважніше.
І на закуску, апостол Павло в посланні до Коринтян теж пише про квасний хліб (10,16):
τὸ ποτήριον τῆς εὐλογίας ὃ εὐλογοῦμεν, οὐχὶ κοινωνία ἐστὶν τοῦ αἵματος τοῦ Χριστοῦ; τὸν
ἄρτον ὃν κλῶμεν, οὐχὶ κοινωνία τοῦ σώματος τοῦ Χριστοῦ ἐστιν
