Ну ти і пригадав.Я навіть про все і незнав.

Я навіть про все і незнав

я також не знав

Однажды в телевизоре появился бледный как смерть Министр Финансов и заявил:
- Финансовый кризис нас не затронет. Потому что. Я вам точно говорю.

Народ, знающее толк в заявлениях официальных лиц, выматерился негромко и отправился закупать соль,спички и сахар.

На следующий день в телевизоре появился смущенный донельзя Министр Торговли и сказал:
- Запасы хлеба и товаров первой необходимости позволяют нам с гордостью утверждать, что голод и товарный дефицит нам не грозит. Вот вам цифры.

- Ох! – сказало народ и до купил еще муку и крупы.

Министр Сельского Хозяйства для убедительности сплясал на трибуне и сказал радостно:
- Невиданный урожай! Надежды на экспорт! Возрождается! Закрома трещат!
- Во даже как! – ужаснулось народ и побежало конвертировать сбережения в иностранную валюту.

- Цены на недвижимость упадут! Каждому студенту по пентхаузу! В ближайшем будущем! – не поморщившись выпалил Министр Строительства.

- Да что ж такое, а? – взвыл народ и побежал покупать керосин, керосиновые лампы, дрова и уголь.

- Современная армия на контрактной основе. Уже завтра. И гранаты новой системы. В мире таких еще нет. – солидно сказал Министр Обороны. – Ну а чего нам? Денег же – тьма тьмущая. Резервы, запасы и вообще профицит.

- Мама!...- пискнуло народ и начал копать землянки.

- Все о-фи-ген-но! Вы понимаете?! О-ФИ-ГЕН-НО!!! – внушал Президент.
– Мы уже сегодня могли бы построить коммунизм. Единственное что нас останавливает – нам всем станет нефиг делать. Потому можете спать спокойно! Стабильнее не бывает! Пенсионеры покупают икру ведрами! Предвижу качественный скачок, рывок и прыжок. А количественный – вообще бег! Семимильными шагами к достатку и процветанию.
Карибы становятся ближе. Отсель грозить мы будем миру. По сто тридцать центнеров роз с каждой клумбы. Надои будем вообще сокращать. Коровы не могут таскать вымя. Население возмущено дешевизной. Южная Америка просится в состав нас на правах совхоза. Ура!

- Да что ж вы там такое готовите, звери???!!! – закричал народ и на всякий случай переоделось во все чистое.

Нам вдалося скоротити частку населення © Віктарфьодарич

Гривня впаде у грудні?
Cлідом за обвалом гривні величезні проблеми з поверненням позик почнуться і в комерційних банків. Мало того, за такого сценарію навчені гірким досвідом кінця 2008 року українці ринуться забирати депозити.

Стійку тенденцію до девальвації національна валюта України демонструє протягом усього вересня 2010 року. З перших осінніх днів попит на долари на міжбанківському валютному ринку перевищує пропозицію, внаслідок чого Нацбанку доводиться продавати іноземну валюту із золотовалютних резервів держави.

Так, лише 7 і 8 вересня НБУ продав 112 мільйонів доларів. Усього з початку місяця на підтримку гривні регулятор витратив кілька сотень мільйонів доларів. Обсяг золотовалютних резервів України 1 вересня складав 32 691,9 мільйона доларів, тож при бажанні Нацбанк може довго утримувати валютний курс.

Однак суттєво підвищувати курс долара НБУ наразі не планує.

1 вересня курс Нацбанку дорівнював 788,67 гривні за 100 доларів, 22 вересня - 791,92 гривні за 100 доларів. Таким чином, курсовий приріст долара до гривні становить лише 0,4%, причому планку на рівні 791,92 регулятор тримає з 16 вересня, хоча 21 вересня він в черговий раз витрачав валютні резерви на міжбанку.

Причини такої поведінки Нацбанку зрозумілі - він повідомив про триваюче зростання збитків у банківській системі України. У січні-серпні 2010 року чистий збиток фінансових установ становив 8 944 мільйони гривень, тоді як у січні-липні 2010 року - 8 624 мільйони гривень, а у січні-червні 2010 року - 8 306 мільйонів гривень.

При цьому значна частина збитків - 32,1% - це відрахування банків у резерви під "погані" кредити.

Якщо ж гривня істотно девальвуватиме, то число проблемних позик стрімко зросте, бо значна частина великих кредитів була видана в іноземній валюті. Отже, падіння гривні стане додатковим чинником погіршення ситуації у банківській системі країни.

Крім того, зростання курсу долара неодмінно призведе до пропорційного подорожчання всіх імпортних товарів, тобто до стрибка інфляції.

Це невигідно владі напередодні місцевих виборів, призначених на 31 жовтня. Тим більше, що інфляція і без девальвації гривні швидко зростала у серпні і вересні через подорожчання на 50% газу і сильне зростання цін на продовольчі товари.

З іншого боку, є потужні важелі, які штовхають гривню вниз. Зокрема, істотно погіршилися показники зовнішньої торгівлі. За даними Держкомстату, темпи зростання імпорту товарів в Україну перевищили темпи зростання експорту у червні і липні, тоді як у попередні місяці 2010 року було навпаки.

Величина негативного сальдо торгівлі товарами у липні 2010 року досягла 927,6 мільйона доларів, що на 35% перевищує відповідний показник за липень 2009 року.

Крім того, Нацбанк повідомив про суттєве зростання сукупного короткострокового боргу України. Влада і корпорації з 1 липня 2010 року по 1 липня 2011 року мають виплатити за зовнішніми зобов'язаннями, без урахування відсотків, 42,1 мільярда доларів або 3,5 мільярда доларів щомісяця.

При цьому за перше півріччя 2010 року борг, який треба сплатити за наступні чотири квартали, після скорочення у 2009 році знову виріс - на 5,2 мільярда доларів.

Отже, наявних в Україні золотовалютних резервів недостатньо для розрахунку за цими зовнішніми зобов'язаннями. Причому, як відзначає НБУ, за згаданий період рівень покриття такого короткострокового боргу міжнародними резервами центрального банку скоротився на два процентні пункти - до 70%.

Звичайно, певний обсяг коротких позик буде пролонгований, оскільки значна частина короткострокових кредитів банків - ресурси материнських установ, а підприємств - афільованих зарубіжних компаній. Проте вкрай висока ризиковість коротких позик зберігається через можливі проблеми з їх рефінансуванням.

При цьому борги будуть лише зростати, а разом з ними - і ризики.

"За нашими прогнозами, які збігаються з розрахунками Світового банку і МВФ, консолідований державний борг може досягти 40% ВВП до кінця 2010 року, а це, за законом, межа, яку не можна переходити, бо це питання національної безпеки", - заявив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Ризик зростання державного боргу, зазначив він, зберігається.

"Складний етап може початися 1 січня 2011 року. Ми будемо мати серйозний державний борг, великі витрати на його обслуговування, зниження податкових надходжень, а суттєвого прогресу у створенні сприятливих умов для залучення інвестицій і розвитку економіки не досягнемо", - сказав він.

Крім того, додав голова УСПП, заборгованість з відшкодування податку на додану вартість з травня по вересень 2010 року зросла до 21 мільярда гривень.

Кінах нагадав. що згідно з угодою з МВФ, починаючи з жовтня 2010 року, Україна повинна скоротити борг з відшкодування ПДВ з бюджету до 3 мільярдів гривень. Інакше "виникнуть проблеми з точки зору другого траншу кредиту МВФ".

Тобто нескладно спрогнозувати, що може статися вже через кілька місяців. Як відомо, МВФ виділив Україні поки лише перший транш кредиту, а наступні транші планується видавати поквартально, але після оцінки експертами Фонду виконання українським урядом узятих на себе зобов'язань.

Зокрема, на другий транш, згідно з меморандумом, Україна розраховує вже в грудні цього року. Але на увазі названої Анатолієм Кінахом проблеми з відшкодуванням ПДВ МВФ, швидше за все, не виділить другого траншу - тобто, перерве програму допомоги Україні.

І ось саме ця обставина може стати сильним поштовхом до різкої девальвації гривні вже в грудні цього року, якщо Нацбанку вдасться до того часу утримати гривню від значного ослаблення.

Ну а слідом за обвалом гривні величезні проблеми з поверненням раніше виданих кредитів почнуться і у комерційних банків. Мало того, не доводиться сумніватися, що при такому сценарії навчені гірким досвідом кінця 2008 року українці ринуться забирати свої депозити з банків - що остаточно доб'є банківську систему країни.

Не кажучи вже про негатив для населення і всієї економіки від викликаного девальвацією потужного інфляційного стрибка.