Твій від росіян інші діди від москалів, розумієш суть?

_________________
Ніколи не здавайся!

Ти бачив хоч один приклад такого здружитися? он уже бацьке назвали ціну "дружби" і він кріпко задумався ...

Наші проблеми знаходяться набагато глибше, а спроба лікувати симптоми приводить тільки до поглиблення проблем.

_________________
Scio me nihil scire

Grindex, особисто я не раб, мене таке не зачіпає.




То що, помирати?

_________________
Ніколи не здавайся!

Де ж тоді?
Така свідомість як у Ігор ишина є саме результатом лікуванням того, з чого варто починати. З самих себе.

Так, лікувати треба комплексно. От він і пропонує другий крок.

суть розумію, але цитата була не моя, a Ігора, я привів її від першого лиця.

але тут не йдеться про те від чиїх рук вмирали прадіди, тут йдеться про те чому це якись там Ігор, з такою нахабною впевненістю висловлюється про моїх прадідів називаючи їх пристусовцями та підлабузниками, а мене називає рабом, Ось мене це якраз і смішить, бо як що людина дозволяє собі такі вислови з незнайомими людьми в "пласмасі" . то якось вона може забутись і сказати це в реалі, а в реалі є такі люди які все розуміють все буквально і можуть за такі слова настукати по губам які говорять такі дурниці.
І я себе не вважаю за раба, і тебе не вважаю за раба. Як що в людини відрізняється кут світо сприйняття це ще не означає що вона раб, і як що ти Хамба думаєш не так як я, я тебе за це не буду називати дивним хлопчиком.

Та шо то Тебе так зачепило? Мене то абсолютно не зачіпає, бо ще раз кажу, не про моїх прадідів чи дідів і не про мене.

_________________
Ніколи не здавайся!

Grindex, май то всьо в носі, що не належить до Тебе. Тут тема про інше, ось ця пісенька може тут підійти:

Як уже набридло чути знову і знову
Порожні балачки, пафосні розмови!
"Мова калинова"... "Пісня солов’їна"...
Ще трохи побалакаємо - зникне Україна!
Згубили культуру, забули історію,
Почуваємося зайдами на своїй території.
Віримо чужим, своїм не довіряємо,
Розводимо руками - маємо, що маємо!
Сьогодні братаємося, щоб завтра продати.
Кум іде на кума, брат іде на брата.
Національна ідея, як засіб спекуляції.
Здобули державу, втратили націю...
Коли ж у народу більше немає відваги,
Немає власної гордості, немає самоповаги,
Коли кожен за себе у своїй хаті скраю -
У такого народу і героїв немає!

Приспів:
Я не хочу бути героєм України -
Не цінує героїв моя країна!..

Подивіться на нього - він сьогодні в ударі!
Правда, без вишиванки та без шароварів...
Він - один серед тих, хто готовий до бою,
Серед тих, хто готовий стати героєм.
Він пройшов крізь вогонь, переплив через воду -
Все заради вітчизни, заради народу.
Із мільйонами інших він пішов воювати -
Усі полягли, а він лишився стояти.
Та одразу ж поглине пафосна лава,
Понавісять медалі, кричатимуть: "Слава!"...
Він житиме довго, він житиме дорого,
Але стане нашим внутрішнім ворогом.
А де ж ті, яких було закатовано,
Спалено, порубано, побито, репресовано?
Де ті, що життя віддали за своє -
Де вони є? Де вони є?!

Приспів

А насправді так просто змінити життя!
Просто вийти на вулицю, просто прибрати сміття,
Полюбити свою землю, свою рідну природу,
Відчути себе часткою єдиного народу.
Бо ми не безрідні, бо ми - українці!
Тож досить плювати в дідівські криниці,
Досить боятися вірити в краще,
А своє на чуже не міняти нізащо!
Спільнота розумних, міцних, незалежних,
Без "правобережних", без "лівобережних",
Добрих, привітних і незрадливих,
В усьому єдиних, в усьому щасливих.
Лиш уявіть, якою стане країна,
В якій кожна людина живе, як людина,
В якій все, що хороше, - значить і наше!..
Але поки, на жаль, все зовсім інакше...

Приспів

_________________
Ніколи не здавайся!

Мне то не зачепило, а навпаки розсмішило як я вже написав, а зачепило те що ти повівся на його їй Богу одна муть якась, я ото вже в котре перечитую його пости, а конкретних порад по вирішенню економічних та політичних проблем крім того що б здружитись з Росією я не бачив, а все решта якась вода і смішні наєзди. Ось і все

І ця:

І коли ти вирушаєш у далеку дорогу,
Коли в душі відчуваєш неймовірну тривогу,
Коли будуєш добробут на чужій стороні,
Коли руйнуєш добробут в незрозумілій війні,
Пам’ятай, що є люди, яким ти потрібен,
Пам’ятай, що є місце, куди можна вернутись!
Там для тебе завжди розчинені двері,
Там на тебе чекають, завжди на тебе чекають!

Ти не забувай, ти не забувай вертатись...

_________________
Ніколи не здавайся!

Тар-так то є кльоцко, давно не м слухав дякую що нагадав про них.