До вищесказаного:
Сидів маленький хлопчик на березі моря. Він викопав в піску ямку, кухлем черпав воду з моря і заливав в ямку. А мимо йшов священик. Він запитав:
– Що ти робиш, хлопчику?
– Я хочу перелити море в свою ямку, – відповів хлопчик.
– Який же ти дурний! – здивувався священик. – Хіба може таке велике море поміститися в такій маленькій ямці?
– Напевно, ви маєте рацію, – легко погодився хлопчик. – А чим займаєтеся ви?
– Я несу людям знання про Бога! – гордо відповів священик.
– Тоді ви ще дурніші, ніж я, – сказав хлопчик. – Бо хіба може в таку маленьку голову вміститися все знання про Бога?

Це буде цілком можливо. Якщо таборик - за образом та подобою "його творця".

Скажи хлопчику, що знання про Бога вміщається в серці. А серце меж не має.

Не полінився - пішов на балькон і притяг той таборик.
Справді - подібний на мене...

Візьму сокиру й порубаю! Аби знав!..

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!

Красиво, але, перепрошую,то не є правда! В серці може бути що завгодно: Віра, Надія, Любов,тощо.А от знання - таки в голові! Така фізіологія...Ще раз перепрошую.

Тобто, наперед знаючи, що розумом (інтелектуально) Бога осягнути неможливо, все одно, будем продовжувати безнадійну справу?
Чи відкинем її взагалі, щоб не "витрачати часу"?

Бог - есть любовь.
Любов - це не інтелектуальний висновок, не рефлекс м'язів, не завчений вірш і не відтренований рух...
Любов - це дія духу. Прояв його роботи.
Тому вмістилищем любові є те, чому підкоряються і м'язи, і мозок.
А серце - тільки виглядає як мішочок з плоті, який здатний безупину забезпечувати життя.
Серце - значно складніше явище. Через нього людина починає відчувати зв'язок з безмежністю яка всюди навколо неї так і в ній самій.
Спочатку відчуває серцем, а потім набуває знань.
До тих пір поки серце відкрите безмежності - можливості пізнання безкінечні.

ви наукову фантастику дивитесь так от там творіння осмислюють творця)))це фантастика звичайно але...я веду до того що без здатності сприймати та аналізувати дійсність ніхто нічого осмислювати не зможе.

_________________
и смутился Дьявол, и увидел как ужасно добро (с)

Чому безнадійну? Чим більше вдасться осягнути, тим більше розуміння безконечності пізнання.Все життя - дорога до Бога.
А все решту: серце, печінка,- це красиві поетичні образи, не більше!
А хто вважає, що осягнув Бога - це діагноз.

А це що таке:
При такому підході і при такий установці - мета може виявитися недосяжною.

Не варто так спішити.
Раптом ви опинитеся серед "пацієнтів"? Вашими же словами вас будуть "клеймити".
Але нічого не зробиш, це - закон.

Нині.
Іду до магазину...
Стоять дві жінки:
- Мужчина, можна вас на минутку?! Вы знаете какое самое великое имя в мире?
- Я - католик. Спорить со мной никто не сможет!
- А-а-а... мы и не думали спорить...
Тицяють мені оцю листівку.



Виходжу з магазину - стоять уже шестеро. Жваво про щось балакають.
Іду додому та й думаю: нащо на жінок наїхав?.. Тепер будуть казати, що "католики на людей кидаются"!

А між тим, вже який раз бачу: досить сказати: "я католик" - всіх вітром здуває!..
(певно, фист страшний!)

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!

мені останній раз коли вручили подібну книжечку я відійшов культурно повитирав черевичги тоюброшуркою і викинув у смітник))думаю бруклінські кантори на мене сильно не образяцця там вже за ті секунди шоя витирав черевики напевно напечаталось пару сотень брошур))

_________________
и смутился Дьявол, и увидел как ужасно добро (с)