А у вас проблеми з пам'яттю? :D
Про майбутнє треба думати беручи шлюб.

_________________
ubi concordia, ibi victoria

То ви скажіть всім тим, хто розвівся.

Ги, починаю думати... :bu


А чого не думали!!! |bv

Можна питання - ск вам років? Твердження людини біля 18.
Чи спілкувались ви коли-небудь з людьми,які виросли в сім'ї "в шлюбі" (який на тому тільки і тримався)

_________________
ubi concordia, ibi victoria

думати ніколи не пізно :D

_________________
ubi concordia, ibi victoria

Шлюб відкриває внутрішню сутність людини. І якщо ми не любитмо по-справжньому, тоді залишається, або розійтися, або боротися за кохання. Ми всі відчуваємо до коханих такі почуття, як: ревність, почуття власності, маємо якісь сподівання та бажання до них. Але хіба справжнє кохання ревнує? Якщо ти бачиш, що твої дружині весело з іншим чоловіком, тоді виникає страх, а що якщо вона мене залишить? Але хіба ви не хочете щоб ваша дружина була щасливою? Звичайно, хочете. Але щоб вона була щасливою з вами, не з іншим. Бо у іншому випадку постраждає ваше его. У вас є багато грошей, дорога машина, гарна дружина чи чоловік, розумні діти і ваше его отримує їжу для росту. Коли все це зникає, коли ви більше нічим не володієте, его зникає. І якщо ви думаєте що це ваша любов, то вона теж зникає. Так трапляється у переважній більшості випадків, майже у всіх подружніх пар. Але завжди залишається інший шлях – боротися за свою любов, методом руйнування всього, що заважає любити. Це можна порівняти з тим, як копають криницю, люди, викопують каміння та землю, поки не з’явиться вода. Так і любов уже є у кожному з нас, але нам потрібно її знайти.


Якщо ваше відношення до сказаного мною буде залежити від мого віку, то мені вас просто шкода.


Не хочу вас розчаровувати, але в мене не було ніякого "негативного досвіду", скоріше був "позитивний" і одружена я не була.

Ви сприймаєте кохання як у голлівудських фільмах. Боротьба за любов..., багато грошей, дорога машина...А насправді, це в першу чергу велика праця, над собою; це дар котрий мусимо дарувати коханій людині...до котрого нас ніхто не змушує, але котрий є нашим свідомим і добровільним рішенням. Кохання це не тільки захопливі прогулянки з коханим під зоряним, це щось набагато важливіше, це прийняття його недоліків, його проблем за свої, не як свої, але за свої, бо коли справді кохаєш, то немає проблем чиїхось особистих, але спільні проблеми котрі спільно вирішуємо... Кохання не виборюють, кохання дарують і приймають як дар...

Залежити точно не буде...хіба що, залежати...
Добре, що хоч комусь мене шкода :D

Все. Я заплутався!
Ви що хочете з'ясувати?
Ви намагаєтесь обговорювати явища (шлюб, кохання, ревнощі і т.п.) у відриві від їх "носіїв".
А це якось незрозуміло.
Все, що людина реалізує в своєму житті, в тому числі у відносинах між чоловіками і жінками, а саме: дружбу, закоханість, пристрасть, кохання, узаконеність відношень, секс, ревнощі, терпіння, щастя... (скільки ще всього є у цих відносинах!) - це все закладено в нас.
А от як ми це реалізуємо, тобто якість реалізації - це залежить від нас самих.

Комфорт в житті - не головне.
Точніше, він дуже важливий, якщо вам вдасться його досягнути, подолавши всі ті "перешкоди": шлюб, ревнощі й все що вони у вас викликають.

Вибачте, Angi, але цілі в людей різні.
Ви піклуєтесь про себе, про своє особисте щастя?
Чи ви вирішили переглянути досвід людства?
Перше, чи друге?

Красиві слова.
В загальному підтримую.
Але кохання виборюють, ще й як виборюють.
Виборюють у смерті, у хвороб, у негараздів, у людської дурісті.
Кохання, як і вся продуктивна діяльність - важка штука.
Але, той, хто знає, що воно йому треба - той не шкодує сил.