А ось такі яскраві пристрої створює Вадік, мій тесть.
Справжній, вивірений High End. Звучить ще краще, aніж виглядає:



Також є вибір вінтажних акустичних колонок ціною від $200 до $5000, наприклад B&W, або Infinity, або ж Bose...

Майстер преться від винилів, а як на мене, то цифрові джерела звуку теж досить незле на ламповій техніці звучать.

Звертайтеся як шо шо.

Класно виглядає, як маґазиновий :arrow: . Ну а цифрові джерела на лампі звучать ще краще за вініл.Кажу вам як чоловік що зібрав не один десяток різних підсилювачів. :bi: Мої вітання вашому тестю - молодець :arrow:

А це для порівняння, як бачимо майже нема різниці

_________________



jedem das seine... Dienst ist Dienst und Schnaps ist Schnaps!

то у нас на форумі є купу майстрів :shock:

http://www.aml.nm.ru/articles/tubes.htm (Когда лампа лучше, чем транзистор)
для тих, хто вміє читати, аналізувати і думати....:)
і ше...кожний елемент в тракті підсилювача, починаючи з простого провідника, вносить свої зміни в структуру сигналу. Якшо просто порахувати кількість транзисторів і кількість ламп (а ламп дві на один канал) то факт очевидний...решта в статті....закони фізики змінити не можливо...їх можна або прийняти, або ігнорувати

Бодя,
Вы не подскажите, сколько транзисторов пройдёт сигнал от источника, пока попадет на вход усилителя? Думаю сотни, если не тысячи. На какой-то десяток больше или меньше, какое это уже имеет значение? Здесь применяется не физика, - арифметика. Про проводник - можно по подробнее. ш если не трудно про материал сетевого шнура и влияние ножек усилителя на качество сигнала.

|bv

Ви забули про спеціальні кам'яні (граніт, наприклад) підставки під ніжки підсилювача (перевернутий конус, звичайно), просіяний білий пісок під ними і таке інше.
А мережевого шнура не повинно бути! Ідеальний аудіотракт живиться прямо з підстанції, бажано 40-кіловатним мідним кабелем (не довшим як 1,5 км) і заземлений до танка, закопаного в землю (глибина 8-15м).
Аби не було втрат і наводок!
Так і зробіть...
:arrow:

Шановний!це на дешевих попсових студіях...(дуже часто на домашніх бо компютер позволяє і ринок насичений дешевими прибамбасами для такзваного "студійного запису" ) і звичайно десятком транзисторів більше, десятком менше, немає ніякого значення....якщо це прослуховувати на системах аля "Свен" і їм подібних бум-боксах(що в перекладі - коробка яка бумкає, якщо не помиляюсь) але є нормальна річ яка називається - акустична система для відтворення музики а не бумкання...доречі колись був народний переносний магнітофон "ІНТЕРНАЦІОНАЛ" і про краще мріяти не треба було... :D отже, чомусь, до сих пір успішно виготовляють лампові попередні і не тільки попередні, мікрофонні і не тільки мікрофонні підсилювачі, компресори, еквалайзери і ше всяко-різні прибори, котрі успішно продаються (за дуже не малі гросі :D ) і успішно використовуються на всесвітньовідомих студіях звукозапису (які переживають за свій авторитет і імя)і не кожен виконавець може скористатися їхніми послугами, бо дорого але зате якісно. Для споживача, тобто нас з вами, важливо якомога точніше донести до вуха музичний матеріал виконавця. Це приблизно так само як до ока донести пейзаж через бінокль.Ідеально це без бінокля. Тепер уявіть зображення коли всі лінзи запорошені і брудні...око бачить якусь мутну, невиразну, бліду, картину.... по мірі очищення лінз картина(пейзаж) починає ставати чіткішою, яскравішою...отже завдання студії звукозапису (за що вона отримує немалі гросі) максимально точно і чисто передати задум виконавця. Завдання тиражувальної компанії незпохабивши цей матеріал перенести на носій. А завдання домашніх пристроїв відтворення максимально точно відтворити і донести цей матеріал до вуха слухача...я немаю нічого проти транзистора, нехай підсилює і передає електричні сигнали а музику найкаще відтворює лампа...це не я придумав...закони фізики змінити не можливо...їх можна або прийняти, або ігнорувати ...кожен вибирає сам в міру потреб...і можливостей

Пане Бодя, Ви не зрозуміли, ми зовсім не маємо нічого проти проти лампових підсилювачів, ми за технічно грамотне пояснення і не обов'язково книжне , головне аби воно було вірним і зрозумілим простій людині яка не розуміється в технічних тонкостях.


Ви прочитайте:

Це повна абракадабра.Прошу вибачення , я нікого не хочу образити.

_________________



jedem das seine... Dienst ist Dienst und Schnaps ist Schnaps!

якщо не зрозуміло тоді - сорі... :( спробую інакше
вихідна потужність 1.5-2 вати один канал
режим роботи вихідних ламп однотактний клас А
вихідні лампи включені тріодом
використані лампи 6ф5п тріод-пентод (тобто в одному балоні дві лампи)
звуковий тиск, який створює акустична система використовуючи даний підсилювач, приблизно такий самий коли використати транзисторний бюджетний підсилювач потужністю 15-20 вт. Отже оптужності 1.5-2 вати вистачає для комфортного прослуховування в практично будь-якій нормальній, стандартній жилій кімнаті.

Ну от знов несмисли "вихідні лампи включені тріодом". У вихідних каскадау ПНЧ побудованих на 6Ф5П використовується якраз пентодна частина , тріодна у попередньому каскаді.

другий несмисл "звуковий тиск, який створює акустична система використовуючи даний підсилювач, приблизно такий самий коли використати транзисторний бюджетний підсилювач потужністю 15-20 вт. Отже оптужності 1.5-2 вати вистачає для комфортного прослуховування в практично будь-якій нормальній, стандартній жилій кімнаті."
Слухати музику у жилій кімнаті цього ПНЧ і справді цілком вистачить. А на рахунок створення акустичного тиску, то це ще у великій мірі залежить від використаних гучномовців, їх площі, матеріалу підвіски дифузора і резонансної частоти, та де яких інших аспектів . А підсилювачі на 6Ф5П робив і я коли ходив до школи.
Хто вам сказав , що 2 Вт вихідної потужності лампового ПНЧ еквівалентні 20 Вт вихідної потужності транзисторного підсилювача. Чи ви думаєте .що кілограм заліза важчий за кілограм вати через те, що залізо потоне на воді а вата ні.
Почитайте будь ласка книжки для початківців радіолюбителів. Зновуж таки без обід.

_________________



jedem das seine... Dienst ist Dienst und Schnaps ist Schnaps!