Angi
Значить по вашому якщо справді кохаєш, то одружуватись не потрібно, чи я щось не так зрозумів?

Гов, гов, гов. Не сваріться. Для мене любов - це те, що почуває моє серце, душа, назвіть як хочете, до певної людини. В моєму випадку до моєї дівчини, з якою ми ось вже майже 5 років зустрічаємось. Любов, мабуть, пояснити і дати точне визначення не може ніхто, це визначення для кожного своє, єдине і унікальне. А от шлюб, це вже, як кажуть, "бо так годиться". Перед Богом в церкві, бо такі закони церкви. Перед державою в загсі, - це все дійсно бюрократія. Хочуть люди бути разом, то й будуть без того всього. Але є одне АЛЕ. Знаю декілька сімей, які були розписані в загсі, але не брали шлюб в церкві, в одних не було дітей, в інших ще якісь негаразди. Опісля взяття шлюбу в церкві все владналося, тому висновки робіть кожен сам для себе. Любов вічна, тому увічнюйте її всілякими способами. :) А хто не вірить в любов, хай йому Бог допомагає :)

_________________
Ніколи не здавайся!

[QUOTE]Angi написав:Всі культури і цивілізації змушують людей жити разом. Тоді як шлюб руйнує кохання. Коли дружина бачить вас з якоюсь іншою жінкою - просто коли ви посміхаєтеся, або спілкуєтеся - цього достатньо для скандалу. Теж відбувається і з чоловіками коли вони бачать, що їх дружини більш радісні, більш щасливі з іншими. Люди одружуються щоб зробити своє життя щасливішим, але після шлюбу відбувається якраз протилежне.
Якщо на форумі є одружені люди я хочу запитати вас чи це так?[/QUOTE]
Скажемо так. Взагалі то початок був від Бога і Бог сказав що не добре людині бути одній. Ну це для віруючих людей. Звідти всі культури і цивілізації.
Шлюб не може руйнувати кохання, як що звичайно шлюб не побудований на якійсь вигоді чи однієї чи іншої із сторін. Мова йде звичайно не лише за матеріальну вигода, а і за душевну а бо потішити своє его. Ну, іноді одружуються бо жінка красавица, комсомолка, активістка, але проживши де який час розуміють що спільного (душевний спокій) нічого немає. Але миряться з тим що вона красуня і таких як вона більше немає. Взагалі, багато різних практик.
Коли бачать з іншою або іншим, то тут питання не зовсім в тому, чи довіряє чи ні, чи вони в одружені чи ні, а в тому що інша сторона відчуває що його кохана (ий) віддає частку душевного іншому (ій), і тут спрацьовує природній егоїзм, який присутній кожному. Ну погодьтесь що мало приємного коли в тебе щось забирають або не додають.
Протилежне може відбутися як до весілля та і після весілля. Це вже залежить від того на скільки стійкі ваші почуття. Хоча зараз в світи існує тенденція, особливо за кордоном, що в стосунках ні одна ні друга сторона не хоче поступатися, особливо це стосується принципів, які в кожній людині присутні.
Як що ж людина готова поступитися своїми принципами, то тоді все буде набагато простіше, а в шлюбі це необхідно робити.
Гармонія та щастя приходить тоді, коли люди розуміють один одного з півслова. Не треба також казати, що з часом почуття тупіють, черствіють, або люди звикають один до одного, ні. Просто відношення переходять в інше русло, але кохання не зникає, звичайно як що воно було до цього.
На мою думку, скільки людей стільки і думок і тлумачення слова "кохання" в кожного своє, і кожний по своєму правий. :)

П.С. З дружиною живемо 7,5 років в громадянському шлюбі, маємо двох дочок. В цьому місяці беремо офіційний шлюб, все ж таки вирішили. І ні до чого тут бюрократія, політика та держава. Треба просто знати свої права, права громадянина України, а також "Сімейний Кодекс" де визначено що громадянській шлюб не поступається офіційному шлюбу (хоча і є де які моменти).

П.С.С. "Любов придумали для того аби гроші не платити". Шановні, я не знаю як Ви, но повірте що дешевше зняти якусь б...ть. Може Ви своїм жінкам і не купуєте коштовності, гарний одяг і т.д. і т.п., чи Вашим дітям забавки, але я не можу це не робити і роблю це постійно. Любов коштує дорого, як в матеріальному так і моральному, душевному та духовному плані. Отаке.

вибачте пане Борман, наша суперечка була справді лишньою
В продовження теми: Геракліт колись сказав, що життя - це течія, ріка. І не можливо вступити в одну і ту ж річку двічі. Те ж саме відбувається з почуттями, пан Борман сказав ключову фразу від якої я відштовхуюся: "з часом все міняється і почуття теж"
Чому всі релігії поставили шлюб замість кохання? Тому, що шлюб може дати принаймі ілюзію постійності через закони, угоди, суспільство, через страх втрати поваги, через страх, що щось може статися з нашими дітьми. Тому вони зробили шлюб чимось постійним. Чоловіки та дружини вимагають вірность - тоді як це означає тільки рабство. Міліони пар знають, що кохання більше немає, але як раніше - через респектабельність, репутації чи по іншим причинах - роблять вигляд ніби люблять один одного.
Двом закоханим добре разом - для чого шлюб? Колись вони усвідомлять, що кохання більше немає, пригадуєте немає нічого постійного? Винятком може бути коли любов є стан душі. Тоді вони залишаються друзями і просто розходяться.

Якщо на цьому форумі є одружені, то скажіть мені ЩО ДАЄ ШЛЮБ?

А є міліони пар, які одружені і далі кохають одне одного і що тут дивного?

Нічого особливого, просто цим ви показуєте, що ви готові прожити разом все життя і про це знаєте не тільки ви в двох, а й інші, друзі, близькі люди.

Бачу треба визначатися з самим поняттям "кохати" :) Якщо ви кажете, що будете кохати вічно ви лукавите. Ви не знаєте, що буде за 5 хв то як ви можете знати про вічність чи до кінця життя?
Єдине що постійне - це зміни. Замам`ятайте. А коли ви хочете показати друзям, близьким що будете разом "завжди" - це тільки доказує вашу залежність від їхньої думки. Інакше для чого комусь щось доводити?

Не показати, а щоб вони знали, що ми готові прожити разом життя
В принципі для мене не важливо, що думають інші, але так як ви все оцінюєте, то можна багато чого перевернути з голови на ноги, нащо дитину хрестити якщо вона може не хоче бути християнином, чи нащо його вчити на тракториста, може він захоче бути біологом і т.д. і т.п. Таке життя, такі традиції і не ми їх придумали, а наші предки, якщо вам не подобається так, то не робіть, але не кажіть, що ті хто одружуються, то вони сумніваються в своїх почуття, бо це нісенітниця.