Quote:
pent@gon пише:
А "вєтєрок тваі губи калишет" та "пашлю ево на..." в ефірі місцевих, ненаціональних радейок - це, перепрошую, державна політика? А різноманітні весільно/"народно"/"заслужені" гіги, бобули та кіркорови зразка 1970 року в місцевих "Піснях в подарунок" - це уподобання більшості? Хрен.
Хрєн, ні хрєн... але факт залишається фактом, що, так звана, "подавляюча" більшість має так би мовити дещо спрощені смаки у всьому, що стосуєтсья мистецьтва, і в тому ряді музичного.
А в часи тотальної "монетизації" навколишнього середовища, просто знайшлися люди, які зуміли цю ситуацію використати у своїх фінансових інтересах.
З огидою пригадую часи, коли у мене на ухах (ну, не на очах же) зкурвилися такі радіостанції, як "Маяк", "Промінь" - котрі і так не можливо було назвати взірцями вишуканого смаку (але хоча б популярну-класичну музику транслювали як за розкладом, був і джаз, і т.п.), але те, що відбувалося з 1987 року - засилля "блатняка", "кабацько-ресторанного репепертуару" - і все тільки щоб збільшити рейтинги (реклами тоді майже не було, вона, певно була у перспективі).
Я думав, що божеволію, коли одну і ту саму пісню передачах на кшалт "Вітаємо, Даруємо, Зомбуємо" - транслювали до 5-ти і більше разів. Ахулє? Бабки платє, чо не крутанути.
Нехай хто схоче, чесно напише, які "художні" смаки переважають в колі його знайомих.
Я почну:
Мої уподобання поділяють одиниці-десятки людей.
Який це за відсоток по відношенню до загальної кількості моїх знайомих?
Може я не правий, але так здається, що серед друзів і знайомих якось не прийнято обговорювати такі питання явно - можно потрапити у незручне становище :D Багато хто не надає цьій галузі культурного життя майже ніякого значення, а хтось слухає музику "для душі" - (згадую який музон "лунав" на поверхах гуртожитку у ВшШОМУ навчальному закладі - і сміюся)
Так було, є і буде.
Це не проблема.
А Борман правий, певно, на 100%.
]]>