Strict Standards: Non-static method phpbb_feed_factory::init() should not be called statically in /var/www/html/feed.php on line 66
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/feed.php on line 173: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [ROOT]/feed.php:66)
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/feed.php on line 174: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [ROOT]/feed.php:66)
Форум Коломия ВЕБ Порталу 2017-12-16T16:44:18+03:00 https://forum.kolomyya.org/feed.php?f=34&t=1060 2017-12-16T16:44:18+03:00 2017-12-16T16:44:18+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=793066#p793066 <![CDATA[Re: Фінансова криза: причини та наслідки]]> Анотація
Вирішення проблеми енергобезпеки України є складовою частиною забезпечення її політичної незалежності. В умовах обмеженості запасів та складних умов видобутку енергоресурсів на суходолі, питання розробки енергетичних ресурсів континентального шельфу має стратегічне значення. Проблема його освоєння є комплексним геополітичним завданням, вирішення якого дозволить надалі продовжувати активну політику країни на світовому ринку енергоносіїв. За оцінками спеціалістів, потенційні вуглеводні запаси Чорного та Азовського морів, що видобуваються, складають 1,5 млрд тонн або 1,5 трлн м3. У газовому еквіваленті це 30 % усіх запасів України.
Для здійснення програми шельфового видобутку Україні слід невідкладно вжити наступні заходи:
- вивчити інструменти зниження ризиків на стадіях розробки, які використовуються у світовій практиці;
- за допомогою математичного моделювання визначити конкретні економічні інструменти зниження відповідних ризиків і розрахувати їх параметри;
- удосконалити систему оподаткування робіт на шельфі, створити диференційований підхід до родовищ, які мають різні стартові умови освоєння чи перебувають на різній стадії розробки;
- вирішити проблему делімітації морських кордонів або розробити економічно-правовий механізм спільного видобутку на паритетних засадах;
- створити відповідну матеріальну базу: створення вітчизняного танкерного флоту та будівництво бурових платформ.
Світова практика свідчить, що від початку розвідувальних робіт до отримання першої комерційної нафти на шельфі в середньому проходить 8–10 років. Видобуток вимагає масштабних капітальних вкладень, розвитку трубопровідного транспорту, будівництва терміналів. В усьому світі це не робиться за рахунок коштів самих підприємств такі масштабні проекти реалізуються за рахунок залучення ресурсів зовнішніх інвестицій, кредитів банків, облігацій тощо. З метою створення в Україні відповідного фінансового механізму необхідно законодавчо запровадити прозорі, конкурентні правила залучення інвесторів.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИДОБУТКУ ЕНЕРГОНОСІЇВ НА ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ
Загальна характеристика проблеми. Проблема освоєння континентального шельфу є комплексним стратегічним завданням, вирішення якого дозволить надалі продовжувати активну політику країни на світовому ринку енергоносіїв. У світовій практиці енергетичні ресурси континентального шельфу вже стали основним джерелам приросту видобутку нафти. На даний час частка нафти, що видобувається на континентальному шельфі, складає більше 35 % світового обсягу видобутку (в Україні шельфовий видобуток не перевищує 3 % від розвіданих запасів).
Поєднання вітчизняної газотранспортної системи з аналогічними системами Східної та Західної Європи дає можливість транспортувати видобуті на шельфі Чорного і Азовського морів газ та нафту у будь-яку точку України чи Європи, що може бути одним з варіантів розв'язання проблеми диверсифікації джерел постачання вуглеводнів.
Україна впродовж останнього десятиліття споживає щорічно 76 млрд м3 газу та близько 24 млн тонн нафти. У той же час власний видобуток становить дещо більше 18 млрд м3 газу та трохи менше 4 млн тонн нафти. У 2006 році уряд схвалив Енергетичну стратегію України до 2030 року, згідно з якою передбачається за 25 років зменшити споживання газу до 66 млрд м3 та одночасно довести видобуток нафти до 5,5 млн тонн. Це уже четверта державна програма у цьому напрямі. Спочатку першою програмою 1996 р. передбачалося до 2010 року довести видобуток газу до 36 млрд м3, нафти до 8 млн тонн. Через рік ця програма була скорегована, виходячи з фінансових можливостей держави, і цифри відповідно були зменшені до 28 млрд м3 та 6,5 млн тонн. Ще через рік була розроблена та схвалена урядом національна програма освоєння вуглеводних ресурсів українського сектору Чорного та Азовського морів. При цьому подавалися цифри величезних прогнозних ресурсів нафти та газу в цьому регіоні від 1,5 до 3 млрд т умовного палива.
Практично ні перша, ні друга, ні третя програми не виконувались і не виконуються (для реалізації третьої програми освоєння морських ресурсів уряд виділяв лише 10 % передбачуваних витрат).
За оцінками спеціалістів, потенційні вуглеводні запаси Чорного та Азовського морів складають 1,5 млрд тонн або 1,5 трлн м3. У газовому еквіваленті це 30 % усіх запасів України. На морському шельфі відкрито 14 родовищ. В томі числі у межах північно-західного шельфу Чорного моря – 8 газових і газоконденсатних: Голіцинське, Південно-Голіцинське, Штормове, Архангельське, Шмідта, Кримське, Одеське, Безіменне. На стадії розробки знаходиться три родовища: Голіцинське, Штормове і Архангельське. Решта – в режимі очікування.
В Азовському морі у межах українського сектора відкрито 6 газових родовищ: Стрілецьке, Морське, Північно-Керченське, Північно-Казантипське, Східно-Казантипське і Північно-Булганакське. Розробляються Стрілецьке, Східно-Казантипське і Північно-Булганакське родовища.
На даний час на українському шельфі веде роботи в основному ДАТ "Чорноморнафтогаз", в тому числі за участю ДК "Укргазвидобування". Підприємство експлуатує 4 родовища на шельфі (Голіцинське, Штормове, Архангельське в Чорному морі і Стрілецьке в Азовському) і 3 родовища на суходолі. При цьому у 2006 р. "Чорноморнафтогаз" збільшив видобуток газу на 1,8 % – до 1,3 млрд м3.
Початкові сумарні ресурси, що можуть бути видобуті, затверджені в обсязі 1531,9 млн т умовного палива. Зокрема, північно-західний шельф Чорного моря має 604,1 млн т умовного палива, континентальний схил і глибоководна западина Чорного моря – 346 млн т; Прикерченський шельф Чорного моря – 257 млн т, акваторія Азовського моря – 324,8 млн т. У 2015 р. об'єми видобутку газу на шельфі планується збільшити до 6,5 млрд м3 на рік, газового конденсату – до 700 тис. т, нафти – до 3,56 млн т.
Світова практика роботи на морських шельфах свідчить, що від початку розвідувальних робіт до отримання першої комерційної нафти у середньому проходить 8 10 років. У найближчий час почнеться видобуток газу з родовищ Одеське і Безіменне. Тривають роботи з освоєння Суботинського родовища. Процес освоєння родовищ стримується зростанням податкового тиску, жорстким ціновим контролем газового ринку з боку держави. Це не лише позбавляє ДАТ "Чорноморнафтогаз" власних інвестиційних коштів, а й помітно ускладнює виробничу діяльність: заробленого ледь вистачає на сплату податків, погашення кредитів і виплату зарплати.
ДАТ "Чорноморнафтогаз" на даний момент єдине в Україні підприємство, яке має необхідні технології, виробничий та кадровий потенціал для шельфового видобутку енергоносіїв. Однак, воно не готове видобувати вуглеводи на значних глибинах. Необхідні значні зовнішні інвестиції, банкові кредити, облігації тощо. В Україні відповідний фінансовий механізм поки ще не створений.
Паралельно треба вирішувати питання і в суміжних галузях, наприклад, у металургійній. Чорне море, вода якого на глибині більше 200 м містить значну кількість сірководню, є особливо агресивним середовищем для металів та інших конструкційних матеріалів, що обмежує, без значної модернізації, використання існуючих в Україні і світі технічних засобів для видобутку нафти і газу. Освоєння шельфових родовищ нафти і газу пов'язане з необхідністю вирішення найважливіших науково-технічних проблем у галузі виробництва різних видів металопродукції підвищеної надійності в корозійностійкому виконанні. Ця продукція має відповідати умовам високої довговічності, безвідмовності, надійності в екстремальних умовах, мати прийнятну ціну. Для виготовлення устаткування і облаштування нафтогазових родовищ потрібні зварювані, високоміцні конструкційні сталі в найширшому сортаменті: товстий лист, безшовні труби, фасонний і сортовий прокат.
Стан нормативно-правової бази. Чинне законодавство не забезпечує повною мірою правове регулювання питань у галузі збереження морського середовища і забезпечення безпеки освоєння родовищ вуглеводнів континентального шельфу. Зокрема, відсутні чіткі вимоги щодо безпеки танкерних перевезень і перевантаженню вуглеводнів на терміналах, не регламентована діяльність щодо скидання ґрунту при днопоглиблювальних роботах або при створенні штучних споруд; не визначений правовий статус морських платформ, відвантажувальних терміналів та інших споруд на континентальному шельфі.
Досі не визначено статус порту "Чорноморськ" бази технологічного флоту компанії, внаслідок чого залишаються невирішеними питання спрощеного прикордонного контролю для робітників і спеціалістів морських стаціонарних та бурових платформ, оформлення технологічних вантажів.
Аналіз основних небезпек та ризиків. В цьому плані корисним є досвід Росії. Для інвестора основними чинниками, що визначають конкурентоспроможність шельфу, є його геологічні і маркетингові перспективи, рівень витрат, особливості фіскального режиму і особливості організаційно-правового регулювання в країні. Організаційно-правовий і фіскальний режими регулюються державою, і конкурентоспроможність континентального шельфу має бути гарантована механізмами державного регулювання відносин на шельфі.
Необхідно вивчити інструменти зниження ризиків на стадіях розробки родовища, які використовуються у світовій практиці. На основі математичного моделювання слід визначити конкретні економічні інструменти зниження відповідних ризиків і розрахувати їх параметри.
Для зниження геологічних ризиків у світі використовується ряд економічних механізмів:
- перерозподіл витрат надрокористувачів на фінансовий результат від іншої діяльності (відсутність так званої ”податкової огорожі”);
- зменшення податкової бази на всю суму понесених витрат на ГРР (геолого-розвідувальні роботи);
- повне відшкодування витрат інвестора на ГРР при використанні режиму розділу продукції;
- створення консорціумів з декількох інвесторів, що знижує витрати і ризики етапу ГРР для кожного окремого інвестора;
- перекладання частини геологічних ризиків на державу шляхом фінансування ГРР.
Чим раніше держава передасть ліцензію надрокористувачу, тим менше коштів він витратить для компенсації високих ризиків. Якщо ліцензія видається на вже розвідане родовище, то геологічні ризики будуть в значній мірі зняті і податкові умови можуть бути достатньо жорсткими, але для цього державі доведеться піти на значні витрати.
Для етапу розробки також характерні високі економічні ризики, пов'язані із значною капіталомісткістю і тривалістю проектів освоєння шельфу. Навіть незначне зростання витрат може призвести до істотного збільшення термінів окупності і зниження віддачі на вкладений капітал. Для зменшення економічних ризиків у світі застосовуються наступні механізми:
1. Договірні відносини між інвестором і державою, в яких виключається вплив змін податкової системи, що діє, на економічні результати проекту.
2. Рентні податки, прив'язані до надприбутків і показників ефективності, які дозволяють зменшити податковий тягар в період падіння цін і сприяють досягненню необхідної віддачі на вкладений капітал.
3. Для розподілу ризиків між інвесторами на етапі розробки родовищ створюються консорціуми.
В межах діючої податкової системи, пропонується диференціація податків по етапах розробки (податкові канікули на початковому етапі і податкові пільги для вироблених родовищ), виду сировини (нафта/газ), що здобувається, глибини шельфу. Щоб знизити технологічні і транспортні ризики, у світовій практиці широко застосовується система страхування, механізм особливих економічних зон, концесії, зниження або повне звільнення інвестора від імпортних мит на устаткування, що ввозиться.
Для етапу розробки характерні також екологічні ризики, пов'язані з можливістю заподіяння серйозного збитку навколишньому середовищу і подальшими витратами на його ліквідацію і компенсацію. У світовій практиці використовується страхування відповідальності за спричинення шкоди і відшкодування інвестору витрат на страхування при розподілі продукції. В Україні практика страхування екологічної відповідальності поки що не отримала широкого застосування через нерозвиненість ринку страхування. В цілому для страхування ризиків при розробці шельфів може створюватися транснаціональний пул страхових компаній, які зможуть забезпечити страхове відшкодування високовитратних проектів.
Участь держави в процесі освоєння шельфу підкоряється чіткій закономірності. На початковому етапі, коли шельф мало вивчений, відсутня транспортна інфраструктура і технології держава створює спеціалізовану національну компанію. Ця компанія бере участь у всіх етапах підготовки і реалізації проектів. Згодом, по мірі розвитку видобутку, держкомпанія поступово втрачає частину своїх повноважень і приватизується. Такою компанією в Україні є ДАТ „Чорноморнафтогаз”.



Висновки:
З ряду об'єктивних та суб'єктивних причин в Україні не створено достатніх умов для того, щоб іноземні компанії та інші інвестори, які мають технології та досвід розробки глибоководних родовищ вуглеводів, вкладали свої кошти у реалізацію наших інвестиційних проектів. Причин декілька:
1. Держава регулює ціни на газ практично по всіх соціальних категоріях споживачів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України весь природний газ, що видобувається на території України, реалізовується виключно населенню та бюджетним закладам. ДАТ "Чорноморнафтогаз" дозволено продавати за вільними цінами приблизно 30 % природного газу, що дозволяє мати хоч і не значні, але власні інвестиційні ресурси, які в основному спрямовуються на геологорозвідувальні роботи. ДАТ "Чорноморнафтогаз" має боржників – ВАТ "Кримгаз", АП "Кримтеплокомуненерго". Ці підприємства не мають реальних джерел не тільки для погашення заборгованості, але й для оплати поточних платежів. Якщо зробити економічну оцінку суми боргу, то це дорівнює півторарічним обсягам видобутку природного газу. Ці кошти можна було б направити на розвиток підприємства: придбання нової техніки, обладнання, або інвестування проектів.
2. Проблема із залученням зовнішніх інвестицій спричинена слабким законодавчим забезпеченням інвестиційної діяльності. Закон "Про угоди про розподіл продукції", практично не діє. Морські родовища вуглеводів поки не потрапили до переліку об'єктів корисних копалин, які можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодою про розподіл продукції.
3. Недосконалим є механізм видачі та отримання ліцензій на геологорозвідку та розробку родовищ. З одного боку, інвесторів відлякує порядок отримання ліцензій спочатку на геологорозвідку, потім, без усяких переваг, на рівних умовах з усіма іншими претендентами на розробку родовища (існує ризик інвестора вкласти гроші в геологорозвідку, але не отримати родовище у розробку). Ліцензії частіше видаються уявному інвестору, без достатньої оцінки його технічних, технологічних і фінансових можливостей. Мають місце непоодинокі випадки, коли ліцензія стає власністю інвестора, який сам не має ані досвіду роботи, ані коштів на освоєння родовища.
4. Стримує процес залучення інвестицій, перш за все іноземних, відсутність делімітації кордонів в Чорному та Азовському морях. Неможливо чітко визначити сектор, що належить Україні, а значить і перспективні райони робіт, готувати по них інвестиційні проекти і шукати під їх реалізацію інвесторів.
Пропозиції:
Видобуток вимагає масштабних капітальних вкладень, розвитку трубопровідного транспорту, будівництва терміналів. В усьому світі це не робиться за рахунок коштів самих підприємств такі масштабні проекти реалізуються за рахунок залучення ресурсів зовнішніх інвестицій, кредитів банків, облігацій тощо. В Україні відповідний фінансовий механізм поки що не створений. Для цих цілей необхідно створити прозорі, конкурентні правила залучення інвесторів.
Для забезпечення державних інтересів у світовій практиці часто використовується участь у складі консорціуму інвесторів державної компанії з часткою участі, що забезпечує можливість впливати на ухвалення проектних рішень. Крім того, державна компанія набуватиме необхідного досвіду роботи на континентальному шельфі.
З метою збільшення притоку інвестицій необхідно удосконалити систему оподаткування робіт на шельфі, створити диференційований підхід до родовищ, які мають різні стартові умови освоєння чи перебувають на різній стадії розробки. Необхідно враховувати очікувану продуктивність родовища, якість корисних копалини. Значним внеском у збільшення інвестиційної привабливості ділянок надр шельфу може слугувати врегулювання на міждержавному рівні питань належності ділянок надр, створення легітимного міжнародно-правового режиму використання спірних ділянок шельфу.
Для цього необхідно:
1. Внести поправки до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", визначивши тим самим, що глибинна частина Чорного моря розробляється виключно на умовах угод про розподіл продукції; цим же законом передбачити, що суб'єктам господарської діяльності, які здійснюють освоєння і розробку морських родовищ, державою надаються повноваження виступати другою стороною при укладанні угод про розподіл продукції;
2. На державному рівні необхідно приймати рішення щодо цінової політики у нафтогазовому комплексі. Ціна на газ для населення стала вже не економічною, а політичною категорією, і якщо держава зацікавлена у прискореному освоєнні вуглеводних ресурсів морів, необхідно або вносити поправки в існуючу державну програму, або на дуже серйозному рівні розробити і прийняти збалансовану згідно всіх параметрів нову програму.
3. Розробити пропозиції щодо зміни нормативно-правової бази в цілях залучення інвестицій в розвиток нових нафто- і газодобувних регіонів на шельфі, включаючи відновлення інвестиційних пільг по податку на прибуток, встановлення рівноважних цін на газ, гнучку митну політику.
4. Розробити і прийняти комплекс заходів щодо забезпечення екологічної безпеки видів діяльності, пов'язаних із розвідкою, видобутком і транспортуванням вуглеводнів, що видобуваються на шельфі. Підвищити ефективність системи моніторингу стану природного середовища з метою прогнозування і запобігання її несприятливим змінам, природним і техногенним катастрофам.
5. Передбачити фінансування і організацію робіт по реконструкції і модернізації портів. Продовжити розробку програми створення високотехнологічних установок, машин і устаткування для морського видобутку нафти, газу і освоєння вуглеводневих родовищ на континентальному шельфі.
6. В рамках регіональної політики передбачити комплекс заходів по соціально-економічному розвитку приморських регіонів і в першу чергу с.м.т. Чорноморського в Криму.
]]>
2015-12-25T05:08:08+03:00 2015-12-25T05:08:08+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=788573#p788573 <![CDATA[Re: Фінансова криза: причини та наслідки]]> Трохи життєвої економіки


Коли ваша дитина заробить свої перші гроші на морозиво, то:
1. Перед тим, як воно встигне лизнути своє морозиво, висмикніть його у нього і відкусіть 20%.
2. А поки дитина з подивом витріщиться на вас, відкусіть ще 30%.
Після цього віддайте йому залишок морозива і поясніть, що так держава чинить з усіма грошима, які хтось заробляє...
І що так буде з кожним морозивом, яке він собі купить.
І що % відкушеного можна скоротити, тільки схопивши за руку і зажадавши звіту, чому він відкушує саме стільки!

Якщо так будуть робити всі батьки, є надія, що в країні виросте покоління людей, які зрозуміють, що у держави немає своїх грошей - є тільки гроші платників податків.
І що платники податків не просто можуть, а й повинні стежити за тим, як державні чиновники витрачають їхні гроші.

Зображення
]]>
2010-03-26T14:39:44+03:00 2010-03-26T14:39:44+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=745516#p745516 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Глобальная нефтяная афера на $4 трлн
Нефтяные компании каждый год обманывают человечество на $4 трлн. По сравнению с этой гигантской суммой, обман «афериста века» Берни Медоффа – просто детская шалость.

Колумнист Seeking Alpha Филипп Дэвис (Philip Davis) раскрывает схему великого нефтяного мошенничества.

В 2000 году несколько банков и крупных нефтяных компаний (Goldman Sachs, Morgan Stanley, BP, Total, Shell, Deutsche Bank и Societe Generale) учредили Межконтинентальную биржу (ICE) – площадку для торговли сырой нефтью и нефтепродуктами, которая позволяет заключать как фьючерсные контракты, так и контракты OTC (прямые внебиржевые сделки) на поставку энерготоваров.

Сенатор Диана Файнштайн (Dianne Feinstein) в 2003 году расследовала манипуляционные схемы, использовавшиеся на Межконтинентальной бирже, благодаря которым участники нефтяного рынка накручивали мировые цены на нефть. Они использовали схему «круговой» торговли, когда одна компания продает нефть другой компании, а другая компания незамедлительно перепродает ее обратно по той же цене. По сути, товар так и не меняет хозяина, однако действия по продаже-перепродаже посылают сигнал рынку, и рынок реагирует на него как на повышение спроса. В результате цены на нефть ползут вверх без всяких реальных оснований, а нефтяные компаний получают неоправданные сверхприбыли.

«Трейдеры из числа основных участников Межконтинентальной биржи никогда бы не пошли на серьезные денежные риски, чтобы поддержать глобальные цены на нефть с помощью манипулирования ценой нефтяной смеси BFOE (Brent, Forties, Oseberg, Ekofisk). В действительности изменения рынка североморской нефти марки Brent были ответом на сокращение нефтедобычи и манипуляции трейдеров, которые покупали контракты по повышенным ценам у компаний, продававших несуществующую нефть. Чем меньше реального продукта производится, тем проще манипулирвоать рынком», - комментирует Крис Кук, бывший директор IPE (Международной нефтяной биржи, купленной Межконтинентальной биржей).

Каковы же объемы подобных «возвратных» сделок? Когда эксперты независимой исследовательской службы Конгресса США (Congressional Research Service) проверили компанию DMS Energy, оказалось, что 80% всех ее сделок в 2001 году были «возвратными». Это значит, что компания в 80% случаев торговала «воздухом». Компания Duke Energy призналась, что с 1999 года она совершила пустых сделок на $1,1 млрд, причем 2/3 всех сделок совершалось именно на Межконтинентальной бирже – электронной, нерегулируемой, неаудируемой и вообще никак не контролируемой торговой площадке.

Мировые цены на товары в долларах
График показывает, что до создания Межконтинентальной биржи цены на энергоносители изменялись в основном по экономическим законам и совпадали с изменениями объемов мирового ВВП. Межконтинентальная биржа попрала все экономические законы и сделала мировую энерготорговлю похожей на игру в спекулятивном казино, где компании продавали несуществующую продукцию другим компаниям, которые вовсе в этой продукции не нуждались. В течение 5 лет Goldman Sachs и остальные создатели ICE смогли повысить цены на энергоносители в три раза.

Так, например, в середине 2008 года в энергорынок североморской нефти марки Brent было инвестировано 260 млрд долл, тогда как ее стоимость каждый месяц составляла не более 5 млрд долл. На Нью-Йоркской товарно-сырьевой бирже (NYMEX) на декабрь-месяц открыто 258 тыс. контрактов на тысячу баррелей каждый (то есть всего 258 млн баррелей будет торговаться в декабре). Однако к концу месяца может быть реально добыто и реализовано на этой бирже не более 40 млн баррелей, потому что это максимальный объем нефти, который вмещает хранилище в в городе Кушинг, штат Оклахома. Значит, все остальные контракты – не что иное, как торговля воздухом с целью взвинтить цены на нефть и нефтепродукты. Получается, что 99,2% операционных сборов, которые входят в стоимость нефтепродуктов, простые американцы выплачивают из своих карманов, а деньги эти идут в карманы топ-менеджеров (в форме бонусов) и создают сверх-прибыли для НК.

До создания ICE средняя американская семья тратила 7% своих доходов на еду и топливо. В прошлом году эта цифра увеличилась до 20%. Что это значит? А то, что 13% доходов каждого мужчины, женщины и ребенка в США каждый год крадут НК и банки в результате финансовых махинаций. Это более $1 трлн ежегодно! В мировом масштабе урон от «пустых» сделок доходит до $4 трлн.

Главный экономист CIBC Джефф Рубин (Jeff Rubin) считает взвинченные цены на нефть основной причиной нынешнего экономического кризиса. По мнению Рубина, высокие цены на нефть погрузили Японию и Европу в рецессию еще до того, как началась череда банкротств ипотечных компаний.



]]>
2009-08-02T02:31:40+03:00 2009-08-02T02:31:40+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=735284#p735284 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Мир заплатил за кризис уже 11 триллионов долларов


Международный валютный фонд (МВФ) оценил затраты государств мира на борьбу с кризисом почти в 11 триллионов долларов. Об этом сообщает BBC News со ссылкой на данные МВФ, передает Lenta.ru.

Так, развитые страны уже выделили финансовому сектору 9,2 триллиона долларов, а развивающиеся — 1,6 триллиона. В том числе государства направили 1,9 триллиона долларов на покупку активов в финансовом секторе и 4,6 триллиона — на госгарантии.

МВФ ожидает, что часть этих средств власти смогут получить обратно после преодоления кризиса, однако во многих странах следует ожидать увеличения бюджетного дефицита в текущем году. Так, в США, по мнению фонда, дефицит бюджета станет самым большим среди стран «Большой двадцатки» (G20) и достигнет 13,5 процента ВВП. В Великобритании дефицит бюджета ожидается на уровне 11,6 процента ВВП, а в Японии — 10,3 процента ВВП, а в России — 5,5 процента ВВП.

Кроме того, специалисты фонда предполагают, что к 2014 году госдолг Японии вырастет до 239 процентов ВВП, в шталии — до 123 процентов, в США — до 112 процентов. В Великобритании этот показатель увеличится до 99,7 процента ВВП, а в России — до 7,3 процента ВВП.

Ранее МВФ опубликовал данные, согласно которым спрос на кредиты со стороны бедных стран до 2014 года достигнет 17 миллиардов долларов. Фонд уже принял решение обнулить ставки по антикризисным кредитам беднейшим странам мира вплоть до конца 2011 года.

P.S. Не дуже пойнятно, кому світ заплатив ті гроші. Під такі широкі абстракції, як "на борьбу с кризисом", гроші можна пустити куди завгодно. "У верблюда два горба, потому, что жизнь борьба".
]]>
2009-06-15T18:12:30+03:00 2009-06-15T18:12:30+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=732895#p732895 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Український відрив або Десять кроків назустріч Кризі (програма розвитку кризи та подолання країни)[/COLOR]

Quote:

Протягом більш ніж 17 років існування незалежної України і влада, і суспільство наочно показали, що шлях в майбутнє, яким результативно пішли країни східної Європи, не для України. Ми рішуче відкинули будь-які реформи в економічному та політичному житті і показали, що наш, особливий шлях, полягає у повільному еволюціонуванні від гіршого до найгіршого. З довгожданним приходом Кризи стало остаточно зрозуміло, що для більш ефективної діяльності країни необхідні зовсім не реформи, а простий рух шляхом найменшого опору.

Отже, на сьогоднішній день, першочергову необхідність мають дієві кроки влади, які спрямовані на остаточне усталення порядку речей, який за фактом встановлений в Україні та формалізація всього, що відбувається в країні. Цю Програму аналітики Дурдому подають на розсуд громадськості, як єдину на сьогоднішній день Програму входу і виходу з Кризи. Стверджуємо, що влада вже дієво виконує цю Програму, а, отже, настав час просто формалізувати і законодавчо закріпити її положення. Визнання діючого порядку речей позитивно відіб’ється на суспільстві вцілому, остаточно позбавивши його хибних ілюзій щодо відповідності декларацій практичному стану речей і справжнім цілям найбільших політичних партій України.


Quote:

Програма розвитку Кризи та подолання Країни

1. Провести спільну зустріч Президента України, прем’єр-міністра України, Голови ВР України та чільників опозиції де прийняти Звернення органів влади до народу України. З метою зниження соціальної напруги в суспільстві, цим Зверненням рекомендувати громадянам розслабитись. Окремою заявою, Секретарю РНБО Р.Богатирьовій, доповнити Звернення. У доповненні рекомендувати народу одержати задоволення.

2. Реформувати Національний Банк України. З числа програмних завдань вилучити положення по те, що головним завданням НБУ є забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Вважати основним завданням НБУ гру на курсі обміну гривні до інших валют. Заборонити діяльність «Форекс-клуб» на території України, як організації, що дублює діяльність НБУ не маючи на меті подолати Кризу.

2. З метою економії коштів Державного бюджету України та оптимізації діяльності міністерств і відомств, перевести на самофінансування та госпрозрахунок Державну автомобільну інспекцію України, Контрольно-ревізійне управління, Генеральну Прокуратуру України, суди всіх юрисдикцій, Державну санітарно-епідеміологічну службу та Пожежну охорону.
З метою виконання державного бюджету, дозволити органам ДПА на місцях залишати собі до 50% зібраних коштів.
За попередніми оцінками, такі дії могли б дозволити Україні вже у 3-му кварталі 2009 року надати кредит для МВФ та ЄБРР з метою подолання кризи у країнах Європи та США.

3. З метою відновлення інвестицій в Україну провести переговори з урядами Кіпру, Кайманових і Багамських островів та Бермудів. За оцінками експертів, найболючіше вдарив по економіці України саме відтік інвестицій з цих країн. Зовнішню політику України, таким чином, слід кардинально переглянути в сторону зміцнення стратегічного партнерства не з такими бідними країнами та міждержавними об’єднаннями, як США, Росія та Євросоюз, а з тими, хто справді вкладав мільярди в економіку країни і має найбільший на неї вплив.

4. З метою стабілізації фінансових ринків України, відновлення кредитування населення та бізнесу, Держфінпослуг України спільно з Нацбанком зареєструвати новий тип фінансової установи небанківського типу «Кулєґа».
Фінансова установа небанківського типу «Кулєґа» (далі ФУНТ «Кулєґа») - займається кредитуванням громадян за допомогою «договору ПО-Зш-Кш». Крім того, ФУНТ «Кулєґа», є пенсійно-інвестиційним фондом та фондом, що забезпечує фінансування будівництва соціального житла площею від 300 кв.м.
Джерелом наповнення ФУНТ «Кулєґа» є доброчинні внески громадян, обгрунтовані звичаєвим правом та віковічними традиціями українців – Коляда, цілорічні посівання, тощо. Необхідні консультації зі створення нормативної бази та налагодження роботи ФУНТ «Кулєґа», Держфінпослуг та НБУ отримати у І.Зварича

5. З метою створення нових робочих місць та зменшення навантаження на бюджет Центрам зайнятості не реєструвати безробітними осіб, що мають у власності:

Земельні ділянки – нехай займаються сільськогосподарською діяльністю (суб’єкт підприємницької діяльності сільськогосподарська особа);
Руки – нехай займаються ремеслами (суб’єкт підприємницької діяльності уміла особа);
Ноги – нехай займаються транспортними послугами (суб’єкт підприємницької діяльності рухома особа);
Первинні та вторинні статеві ознаки – нехай займаються наданням рекреаційних послуг та репродуктивною діяльністю (суб’єкт підприємницької діяльності сексуальна особа);
Євангеліє, Коран, Тору - нехай займаються обслуговуванням релігійних потреб (суб'єкт підприємницької діяльності духовна особа).

Вищеперелічені суб’єкти підприємницької діяльності здійснюють свою діяльність у межах правового поля України, на території України і є платниками Єдиного податку за ставкою 500 гривень в місяць, за винятком СПД сексуальної особи – ставка Єдиного податку для яких становить 865 гривень в годину і коливається разом з комерційним курсом долара до гривні.

7. З метою якнайшвидшого подолання кризи в Україні відмінити будь-які вибори до будь-яких органів влади. Заборона на вибори діє до повного виходу України з кризи. Про вихід України з кризи буде повідомлено відповідною Постановою Кабінету міністрів України при одночасному схваленні Верховною Радою відповідного «Закону про повне подолання Кризи» та Указу Президента «Про остаточний вихід з Кризи». Нормативні Акти та закони про остаточне подолання Кризи приймаються:
• чинним складом Кабміну, за підписом прем’єр-міністра чи її пра-пра-правнучки;
• за підписом Президента України, його прямого нащадка по чоловічій лінії, або відбитком діючого на той час факсиміле;
• одностайно, повним складом Верховної Ради України у кількості 450 депутатів або їх прямих нащадків по чоловічій чи жіночій лінії, у залежності від національних традицій депутата.

8. На час Кризи державні службовці першої та другої категорій, народні депутати України, міністри та прирівнені до них особи позбавляються заробітної плати та усіх пільг. Їх повне утримання (разом з сім’ями та пов’язаними особами), зважаючи на безпрецедентні умови праці з виведення України з кризи, перекладається на Державний бюджет України.

9. У зв’язку зтим, що Державний бюджет України буде обслуговувати тільки і винятково скромні потреби державних службовців України, держава Україна стверджує свій намір залучати кредити МВФ, ЄБРР чи будь-яких інших міжнародних фінансових організацій у необмежених розмірах протягом всього терміну дії Кризи.
Міжнародні кредити необхідні державі через те, що країна з 46-ти мільйонним населенням, унікальним географічним розташуванням та величезними природніми ресурсами не може одночасно утримувати свої органи влади та власний народ.

10. Заперечення Кризи та твердження про те, що Кризу можна подолати зі зміною підходів до державного управління і зміною діючої влади тягнуть за собою кримінальну відповідальність та є зрадою національних інтересів.
© Канаріс [04.03.2009]


Цю програму варто розглядати у контексті Реальної конституції України

Взято тут
]]>
2009-05-31T18:46:56+03:00 2009-05-31T18:46:56+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=731775#p731775 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Quote:

exp пише:
myrko, та ясно... рожденний пити не тойво...
Ага, або як казав, мій колєга, один відомий в Росії і Чехії бас (царя-Бориса співав у Новій Опері):"Не умеешь петь - не пей!"
]]>
2009-05-31T16:54:04+03:00 2009-05-31T16:54:04+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=731756#p731756 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> myrko, та ясно... рожденний пити не тойво... :D
]]>
2009-05-31T15:26:42+03:00 2009-05-31T15:26:42+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=731745#p731745 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Жрицы любви также страдают из-за кризиса.


Для секс-индустрии от Бангкока до Берлина наступили тяжелые времена, сообщает Time. Так, в Таиланде общий доход туриндустрии, как прогнозируется, в этом году упадет на 35%, отмечает журналист Уильям Ли Адамс.


«У меня была зарплата 8 тысяч батов (232 доллара) в месяц, а теперь платят всего 6 тысяч. Клиентов у меня нет уже пять ночей. Если просто угостят рюмочкой — уже удача», — призналась стриптизерша Гой из Патпонга, одного из известнейших кварталов красных фонарей в Бангкоке. «Те, кто приходил к нам два-три раза в неделю, теперь ограничиваются одним разом в неделю», — вторит Анке Христиансен из Германии, одна из основателей борделя Hamburg’s Geizhaus. В окрестностях Праги, по данным общественных организаций, работающих с проститутками, закрылось до половины домов терпимости, а остальные сократили свой штат. Та же картина наблюдается в Неваде.

«Но древнейшая профессия просто так не сдается», — отмечает издание, сообщая, что бордели и сауны предлагают клиентам бонусы: бесплатные автобусы, скидки для пенсионеров, дневные абонементы. «Например, в заведении Yes Sir! в Ганновере (Германия) за 111 долларов можно в течение часа заниматься сексом сколько захочется (или пока можется)", — пишет автор. В берлинском Pussy Club условия еще выгоднее — за 98 долларов можно шесть часов заниматься сексом без ограничений, побывать в сауне и солярии и подкрепиться у шведского стола.

Зато обвал национальных валют в некоторых странах благоволит секс-индустрии: например, в Украине, как прогнозируют в местных правоохранительных органах, доходы этой отрасли более чем удвоятся — до 1,5 млрд долларов. В Таиланде курс местной валюты, наоборот, относительно высок, да и стоимость авиаперелета съедает возможную выгоду. «Остается только молиться», — заметила менеджер бангкокского заведения Babylon Sauna, Bed and Breakfast.

Как сообщалось ранее, украинские жрицы любви без особых проблем с законом зарабатывают более $ 700 млн в год.




]]>
2009-05-27T19:57:28+03:00 2009-05-27T19:57:28+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=731230#p731230 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Quote:

myrko пише : P.S. Бачив я ті їхні "кітайські" автомобілі і (нажаль) сумні наслідки їхнього використання...


У живу не видів , у Італії вони заборонені, навіть корейські авто , що виробляються у Китаї мають мати не меньше 50% корейських деталей. Просто китайці впровадили у життя совіцький принцип кількості , у них навіть діти подібні , ніби з конвеєра , усі жовті і вузькоокі...




]]>
2009-05-27T15:10:18+03:00 2009-05-27T15:10:18+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=731184#p731184 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]>
«То, что началось как глобальный финансовый кризис и стало экономическим кризисом, сейчас становится серьезным кризисом безработицы, и если мы не предпримем меры, существует риск глобального человеческого и социального кризиса с важными политическими последствиями. Это благоприятная почва для популистской и протекционистской политики», — сказал Зеллик, который выразил опасение, что развитие кризиса, если с ним не бороться, приведет к гуманитарной катастрофе.

Президент ВБ согласился с тем, что ситуация нынче менее тревожная, чем было, например, еще в начале года — сокращение экономик замедлилось, но, по его мнению, восстановление будет проходить медленнее и слабее, чем ожидали эксперты и мировые лидеры.

«Остаются опасения по поводу финансовой системы США и уязвимых рынков развивающихся стран, — отметил Зеллик. — США больше зависят от Европы в вопросе безопасности ипотечного рынка, а этот рынок еще должен восстановиться». По его словам, риски остаются в Африке, в части Латинской Америки и, безусловно, Восточной Европе. Многие страны сильно зависят в нынешних условиях от стороннего финансирования. В то же время президент ВБ привел хорошие результаты антикризисных мер в Китае (например, стимулирование автопромышленности).



P.S. Бачив я ті їхні "кітайські" автомобілі і (нажаль) сумні наслідки їхнього використання...
]]>
2009-04-14T20:28:46+03:00 2009-04-14T20:28:46+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=727627#p727627 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Ісландії, Ірландії і Австрії більше за інших загрожує дефолт :D
]]>
2009-04-13T21:27:12+03:00 2009-04-13T21:27:12+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=727559#p727559 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Банки: що було, що є і що буде? :cl:
]]>
2009-04-02T22:31:10+03:00 2009-04-02T22:31:10+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=726645#p726645 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Quote:

exp пише:
а шо... нічо...


Правильно каже Марія, пенсіонерка: "...живу так, як і жила: влітку — на селі, тримаємо порося, кури, восени ріжемо і їдемо в місто. Ми не маємо на чому економити, адже маємо своє м’ясо, яйця, картоплю, муку. Купуємо тільки олію, масло, сметану...".
Ще би насіяти соняшнику і завести корову...Зображення

Пам"ятаєте бесіду про "ринок" коло універмагу?!
Я ще тоді казав: як не стане там вуйночок з бараболями-цибулями-фасолями - тоді увидите по чому кукурудзи... в супермаркеті...

А тим часом, поки хитаються долари і євро, поки Москва скаче зі своїми божевільними ідеями "мировых резервновалютных" росіських березових п"ятаків Зображення...
на світову арену виходить титано-гранітний
Зображення
]]>
2009-04-02T00:39:43+03:00 2009-04-02T00:39:43+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=726592#p726592 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Криза: мінуси і... плюси :D
а шо...
нічо... :gm:
]]>
2009-02-19T22:29:28+03:00 2009-02-19T22:29:28+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=1060&p=723985#p723985 <![CDATA[Фінансова криза: причини та наслідки]]> Quote:

Yury пише:
Карасі файно дивляться.


Бо їм до дупи наша криза :D
]]>