Strict Standards: Non-static method phpbb_feed_factory::init() should not be called statically in /var/www/html/feed.php on line 66
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/feed.php on line 173: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [ROOT]/feed.php:66)
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/feed.php on line 174: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [ROOT]/feed.php:66)
2012-05-23T20:24:59+03:00 https://forum.kolomyya.org/feed.php?f=27&t=2291 2012-05-23T20:24:59+03:00 2012-05-23T20:24:59+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=2291&p=770383#p770383 ]]> 2012-05-17T10:20:28+03:00 2012-05-17T10:20:28+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=2291&p=770093#p770093 ]]> 2012-05-17T10:10:13+03:00 2012-05-17T10:10:13+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=2291&p=770080#p770080
Забуті слова

То вже давно було. Мені сім літ минало,

а їй, либонь, минуло двадцять літ.

Сиділи ми в садку, там саме зацвітало,

і сипався з каштанів білий цвіт.

Вона не бавила мене і не учила,

я кидала і забавки, й книжки,

щоб тільки з нею буть, вона уміла

єдину забавку – плести вінки.

Я подавала їй квітки, і листя, й трави

і з рук її не зводила очей.

Здавалося, вона плела не для забави,

а щоб зробить оправу для речей.

В її речах слова котились, наче хвилі,

мов сльози по її замучених братах,

в вінку, здавалось, блідли квіти білі,

і в’янули слова журливі на устах.

То знов зривалися слова палкі, ворожі,

мов грізні вироки всім тим, що кров лили,

в вінку палали кров’ю дикі рожі,

слова, мов квіти ярії, цвіли.

Шумів зелений лист, а голос той коханий

про волю золоту співав мені, –

в вінку мінився злотом ряст весняний,

і золотим дощем лились пісні…

То вже давно було. Давно пора минула

таких червоних необачних слів;

либонь, вона й сама про них забула –

хто дбає про вінки, що замолоду плів?

І я забула їх, не пригадаю й слова

з тих наших довгих запальних розмов,

а тільки барва їх, мелодія раптова

тепер, як і тоді, мені бунтує кров.

І та мелодія не може заніміти:

не раз, як тільки лист од вітру зашумить

чи блиснуть проти сонця ярі квіти,

вона зненацька в думці забринить.

Неначе хто її поставив на сторожі,

щоб душу в кождий час будить від сна,

щоб не заглухли в серці дикі рожі,

поки нова не зацвіте весна.

---

]]> 2012-05-17T10:06:17+03:00 2012-05-17T10:06:17+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=2291&p=770077#p770077
Do (Гімн. Grave)

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється.

По світі широкому буде та пісня літати,

А з нею надія кохана

Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,

Де схована доля незнана?

І, може, зустрінеться пісня моя самотная

У світі з пташками-піснями,

То швидко полине тоді тая гучная зграя

Далеко шляхами-тернами.

Полине за синєє море, полине за гори,

Літатиме в чистому полю,

Здійметься високо-високо в небесні простори

І, може, спітка тую долю.

І, може, тоді завітає та доля жадана

До нашої рідної хати,

До тебе, моя ти Україно мила, кохана,

Моя безталанная мати!

---

]]> 2012-05-17T10:03:22+03:00 2012-05-17T10:03:22+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=2291&p=770076#p770076 ]]> 2012-05-17T10:08:12+03:00 2012-05-17T10:02:09+03:00 https://forum.kolomyya.org/viewtopic.php?t=2291&p=770075#p770075 ]]>