у цему жорстому і нелогічному світі мож надіятись тіко на себе. тому не варто уже зараз складати лапки і казати що все хрєново. треба працювати аби добитися свого. звучить пафосно , але воно працює.

якщо коротко.
посттавити перед собою метую і іти до неї.


можливо пвіставки в селі не такий вже і поганий початок.

фігасє... це ж якщо хтось вносить такі гроші - потім ж ці гроші відбивати треба...
Сподіваюсь кінець світу таки буде... аби вже ті гроші перестали щось значити...

_________________

ще не багато виросло .. я коли переводився з расєйської армії.. у нашу ... то мусів таки 300 долярів дати , нашим... а іменно своєму майбутньому командиру... би прийняв... ... це було у 1994 році.... чесно кажучи до тепер жалію що так поступив.... бувби вже давним давно на пенсії... і в юух не дув....

_________________



jedem das seine... Dienst ist Dienst und Schnaps ist Schnaps!

нещо народ сидить по хатах і ніде не працює. кому такий бізнес потрібний - віддай оту тисячу або й більше, а потім отримуй копійки, головну біль (бо на роботі, як правило, все і всі тебе нервують), а ще мусиш гарно вддягнутися, добратися до тої роботи, щось з собою взяти поїсти, або там купити - то додаткові витрати.
як оту тисячу відробити, та ще й на освітянській ниві - то для мене загадка

Все!- накрився мій бізнес- мої вироби мало хто купує, відповідно- заробітки взагалі мізерні- десь біля 400грн в місяць; та ще й Пенсійний намагається борги вибити- раз за разом шлють "китайські попередження". Маю надію на передвеликодний сезон та на врожай з грядок... Оце дожився

В одному з смт району за місце завідуючої дитсадком одна поважна пані "десятку" вимагала, і не гривнями. Отак то...