Про це недавно дискутував з дияконом Андрієм Глущенко (УПЦ МП):

Анатолій 07 лютого 2008

З точки зору екклезіології отець-диякон абсолютно правий, але в нашому становищі ми не можемо і не маємо права нічким чиному уникати соціо-культурної площини проблем розколу Православія в Україні, і тут повинно враховуватись вищезгадані площини обидвох Православних конфесій. Без врахування останніх діалог не розпочнеться ніколи... Щодо умов висунутих УПЦ, то як на мене, то відставка Філарета могла б і допомогти ділу, і він як на мене мав би пожертвувати своєю посадою ради обєднання. Щодо ж покаянння вірних і священства УПЦ КП - то це нереально... Цього не буде, оскільки більшості їм нема в чому каятись... вони цього не робили (розколу) вони прийшли в Православну Церкву керуючись своїми соціо-культурними світоглядами, а в вірі обидві Церкви єдині... Тупе жонглювання канонами, не враховування всіх обставин не сприятиме діалогу ніколи...

автор - Анатолию: покаяние необходимо, во-первых, со стороны тех нынешних руководителей УПЦ КП, которые активно создавали раскол. Покаяние личное. Во-вторых, покаяние в грехе раскола необходимо от лица УПЦ КП как организации – официально, ее Собором, по крайней мере в виде извинений за организацию раскола и признания своей неправоты (и здесь должен быть сделан отказ от Декларации). Но покаяния каждого верующего, конечно же, вовсе не требуется. Об этом даже речи не идет! ш дело не в жонглировании канонами, а в том, что данное Обращение и якобы желание примирения именно сейчас - очень похоже на блеф. Было желание Президента, чтобы стороны начали диалог. УПЦ КП отчиталась: диалог начат.

Анатолій 07 лютого 2008

До коментаря автора. Я з Вами абсолютно погоджуюсь, щодо Декларації, оскільки, коли я сам її прочитав минулого року, перше враження в мене було - "Київський Патріархат сам собі закриває двері і відкидає можливість діалогу" і саме через дві важливі тези Декларації, названі Вами, називаючи себе ЄДшНОЮ Помісною ПЦ та Собор єписопів 1992 "розкольницьким". Дивно мені було і те, що архімандрит Євстратій зараз підіймає з шухляди цей докумєнт, про який вже ніби і стали забувати... Нерозумію таких дій, але й не списував б його на слабку богословську свідомість КП... Навіть не знаю на що тут й думати. Я схильний дивитись на це все з такої точки зору, яку вважаю "позитивною". "Звернення", в справі діалогу, є карднально іншим ніж Декларація. Якщо КП поступово відходитиме від "принципів" Декларації то діалог буде. Щож до блефу, то тут справа така... як на мене то необхідно зрозуміти чого хочуть обидві Церкви? Одна прагне зберегти звязок з Вселенським Православям, інша цей звязок встановити. Обидві сторони (я вірю в щирість цих прагень) також бажають відновити єдність ПЦ в Україні. Подальшим кроком має бути пошук моделі... За нинішньої ситуації таких моделей може бути декілька, але не буду їх тут висловлювати. Але це все теорія... практика ж вимагає сідати за стіл і говорити...

Spe Salvi - означає "спасенні надією", друга з циклу трьох енциклік, Deus caritas est була першою. Ще повинна вийти третя, про віру. Між іншим написані обидві, що вийшли, людською мовою і варто почитати для загального розвитку принаймі. ://:

Jesus.my1.ru - цікавий сайтик... може когось зацікавить... :cl:

Сайтик класний, тіко треба вважєти, бо вони собі сі так гоні...шо страшне, там переважно сидят "харизмати" тоті з кінцє ХІХ ст. і в них шо не Церкьва то нова теологія. Тому тєжко зрозуміти шо вони хотє тим сказати. А ше в них усьо - грех смертельний!
Але фільмів там валом побожних!
Тіко треба мати аккаунт на рапіді!

скоро починається Великий піст... почитайте: Звернення Правлячого Архієрея Коломийсько-Чернівецької єпархії єпископа Миколи Сімкайла до духовенства та вірних з нагоди святого Великого посту

(мовою оригіналу)

«Торжество греха, главный признак его владычества в мире, это ссоры, несогласия, разделения, ненависть. Поэтому первый пролом через крепость греха есть прощение: возвращение к единению, согласию, любви. Лучезарное всепрощение Самого Бога воссияет между мной и моим "врагом", если я ему прощу. Простить — это значит отвергнуть все счеты и рассчеты человеческих отношений, предоставив их Христу. Прощение — настоящее "вторжение" Царствия Небесного в наш грешный и падший мир» .

Протопресвитер Александр Шмеман, "Великий пост"

Звернення Правлячого Архієрея Миколи Сімкайла з нагоди Великого посту ... по темі... :cl:

Цікаво чи кожен собі це усвідомив? :?:

Через півтори тисячі років Ватикан вирішив осучаснити список семи смертних гріхів, пристосувавши його до епохи глобалізації. Як пише The Times, новий перелік опублікований у ватиканській газеті L`Osservatore Romano від 9 березня 2008 р. Одночасно Папа висловив співчуття у зв`язку з "ослабленням відчуття гріха" в сучасному суспільстві і висловив жаль, що все менше католиків ходять на сповідь.

Римо-католицька церква ділить гріхи на простимі, менш серйозні, і смертні – ті, які загрожують душі вічним прокляттям, якщо людина вмирає, не спокутувавши їх сповіддю та покаянням.

До смертних гріхів відносяться "тяжкі порушення Десяти заповідей і Заповідей блаженства" – зокрема, вбивство, використання контрацептивів, аборт, лжесвідчення, подружня зрада і хіть (повний текст на сайті InoPressa.ru).

Катехізис Католицької церкви говорить, що "відразу після смерті душа померлого в смертному гріху занурюється в Пекло".

І хоча точного списку смертних гріхів не існує, багато віруючих приймають перелік з широкими їх визначеннями, складений в VI столітті Папою Григорієм Великим, який став популярним в середні віки завдяки "Божественній комедії" Данте. У нього входять хіть, ненажерливість, жадібність, неробство, гнів, заздрість і гординя.

На противагу їм християнам належить дотримуватися семи святих чеснот: цнотливість, помірність, старанність, терпіння, доброта, упокорювання і щедрість.

Єпископ Джанфранко ДЖшРОТТІ, глава Апостольського пенітенціарія – церковного трибуналу, що відповідає у Ватикані за сповідь і відпущення гріхів, після тижневого семінару для священиків, приуроченого до Великого поста, заявив, що, за даними опитувань, 60% італійських католиків вже не ходять на сповідь.

Він підкреслив, що священикам необхідно приймати до уваги "нові гріхи, що з`явилися на горизонті людства у зв`язку з неспинним процесом глобалізації". І якщо у минулому гріх вважався особистою справою, то зараз він викликає "суспільний резонанс".

"Ви ображаєте Бога не тільки тоді, коли крадете, кощунствуєте або бажаєте чужу дружину, але і коли руйнуєте природу, проводите сумнівні з погляду моралі наукові експерименти, допускаєте генетичні маніпуляції по зміні ДНК або ембріонів", – вказав священнослужитель.

Єпископ ДЖшРОТТІ повідомив також, що до смертних гріхів відносяться наркотики і соціальна несправедливість, через яку виникає бідність, а "небагато накопичують надмірні багатства".

За його словами, в центрі уваги Ватикану, як і раніше, залишаються два таких смертних гріха, як аборти, що зневажають "гідність і права жінок", а також педофілія – гріх, що уразив навіть ряди священиків і виявив "людську та інституційну слабкість Церкви".

Засоби масової інформації, вважає єпископ, "роздули" це питання, "щоб дискредитувати Церкву", тоді як священнослужителі самі приймають заходи по боротьбі з непривабливим явищем.

Виступаючи в Апостольському пенітенціарії, Папа відзначив, що серед віруючих існує "помітна незадоволеність" Католицькою церквою, а тому священики повинні проявляти "божеську доброту до грішників", що розкаялися, і визнавати власні помилки.

"Той, хто вірить в самого себе і в свої заслуги, засліплений власним "я", а його серце захоплене гріхом. Той, хто визнає себе слабким і грішним, ввіряє себе Богові і одержує Його благодать і прощення".

Папа також із скорботою відзначив, що все більше людей на Заході "обходяться без Бога".

Він заявив, що гедонізм і споживацтво проникли "в лоно самої Церкви, що глибоко підриває християнську віру зсередини, руйнує спосіб життя і щоденну поведінку віруючих".

Східно-католицькі церкви не визнають розділення на смертні і простимі гріхи, прийнятого в Західній або Римо-католицькій церкві. Вони також не вважають, що людина, яка померла в гріху, неминуче приречена на прокляття.

Джерело: УНІАН

В список я б вніс вбивство, соціальну несправедливість (в тому контексті в якому тут було подано)...

Хоча взагалі не брався б відсилати людину прямо в пекло... щоб вона не зробила...

Говорити про наркотики, які є хворобою, вважаю абсурдним... Також непогоджуюсь з католицькою біоетикою щодо контацептивів (не всіх правда)...