на форумі почали різні кулінарні екзоти обговорювати, то я згадав одну тему, але на всяк випадок подаю її тут.
Розказав власник турагенства. На початку 90-тих він поїхав з групою в Тайланд – перший раз, оцінити все на місці. В групі в основному нові українці – круті, як варені яйця. Ті ж іхали не лише подивитися, але й себе показати. Ну і в один з вечорів, хлопці рішили повимахуватися в ресторані. Замовили половину меню, причому найдорожчу. Вершина кулінарного мистецтва – величезне блюдо, накрите прозорою накривкою, на якому величезний зелений листок, а на ньому величезний не то слимак, не то червак, який поважно повзає по листку, а за ним лишається коричневий слиз.
Хлопці, і до того не надто тверезі, шарнули по 200, поділили бідну тварину і жують.
З’їли хробака, почали пробувати листок, аж тут в паніці прибігає стайка офіціантів, шеф, власник ресторану, всі збуджені, шеф голосить, власник рве на собі волосся.
Виявилося, що хробак був призначений для продукування слизу, який вважався дуже пікантною приправою, гейби муштарда. Самого хробака і листок їсти не пердбачалося.. Більше того, ця тварина дуже рідкісна і в ресторані була в одному екземплярі.
Власник ресторану з часом пом’єк- збитки компенсували, та й клієнтів побільшало: всі хтіли на наших орлів подивитися...

Маршрутка. Працює радіо, йде дитяча вікторина з географічним ухилом. Диктор ставить питання: "Назва якого міста на Україні складається з двох частин: перша - те, без чого людина не може жити, друга - те, що приносить людям спокій." Відповідь: "Жито-мир".
Молодиця в салоні, задумливо:
- "А чому не Херсон?!"

Прочитав в москальській ґазеті:
"Прошу вернуть утерянную сумку с документами за приличное или неприличное вознаграждение, Марина, 26 лет".

Мимоволі підслухана розмова в крамниці:
- У вас запис “Дюни” є?
Панянка крамарка заїтриговано:
- Хто-хто?
- У вас запис “Дюни” є?
Після роздумів:
- А ви запитайте на другому поверсі, в іграшках, у них там покемони- може, там і ЗАПшСДЮНш є...

Цікаво, як же вони виглядають? :?: :D

Життя веселіше від анекдотів. Розповів другові такий анекдот:
"Урок біології. Вчителька дає завдання дітям розповісти про значення частин тіла людини. Аня тягне руку і розповідає про значення рук: руки потрібні, щоб ми могли працювати, писати, малювати і т. д.. Отримує п'ятірку. Мишко розповідає про значення ніг: ноги потрібні, щоб бігати, ходити і грати у футбол. Теж п'ятірка. Тягне руку Вовочка. Вчителька напружується, але Вовочка заспокоює її і каже, що хоче розповісти про шкіру. Його відповідь: «Шкіра потрібна людині, щоб не носити в руках яйця».
Друг послухав, криво посміхнувся і повідав історію тижневої давнини.
Викликають його до школи через твір сина-другокласника. Вчителька дала завдання написати невелику творчу роботу на тему "Навіщо потрібна математика". Ось текст роботи: "Жив-був хлопчик Гена, і ось він виріс. Почав шукати роботу і став кілером. Одного разу йому замовили двадцять чоловік. Математика нам потрібна для того, щоб правильно порахувати патрони".

Повертаюсь з друзями вчора поїздом з Венеції, компанія не погана, час від чаду зустрічаємось випити пивка, язиками почесати, одним словом романтика студенсдького життя. ми вже "розігріті", чуть не забув, так як було вже після 21:00, у вагоні майже нікого не має - крім нас, була присутня компаніай макаронів, таких як і ми студіків, і дві дівчини словьянського вигляду (по виразу облучю було помітно що прекрасно розуміють про що ми говорим). Так ось, ми "розігріті", настрій пречудовий і що б ще більше відчути нірвану почали травити анекдоти. Тема анекдотів була про молдаванів і їхні розумові здібності, після декількох анекдотів таких як: скільки потрібно молдаванів щоб закрутити лампочку, як молдавани користуються деозидорантом, чому їм не подобається шоколад і т.д. і т.п. ми всикались, хоча анекдоти і бородаті, але пивко піддавало жару. дві панєнки словянського вигляду навпаки, ніяких реакцій не подавали ні негативних ні позитивних, і тут один красень (який ніоднієї юбки не пропускає) з нашої компанії дивлячись на цих краль "строїть їм глазкі" питається у нас:
- А ви знаєте чому молдавани не їдять мареновані огірки?
...ми робим вигляд що не знаємо, він відповідає:
Бо їхня голова в банку не пролізає... Унас уже істерика..
І тут чуєм голос однієї з панянок:
- Ой-ой-ой, можна падумать у тєбя пралазіт...
...Першим до таулєта вдалось добігти мені - боявся шо не донесу піво, але на моє щастя він був вільний...
Я м так ще ніколи не плакав... Молдова дійсно країна чудова!

:lol: :arrow: Grindex

_________________



jedem das seine... Dienst ist Dienst und Schnaps ist Schnaps!

Рейтинг.
Сьогодні передивлявся анекдоти на автомобільному сайті. Там на кожний анекдот проводиться рейтингове голосування – від одної до п’яти зірочок. Кілька сотень анекдотів проголосовані від 1 до 3 зірочок, кілька на 4 зірочки, і тільки ОДшН на 5 зірочок. От він:
- Чим відрізняється на дорозі переїхана собака від переїханого даїшника?
- Перед собакою є гальмовий слід!
Все-таки ми гуманні люди!

Сидів якось в “Жовтій субмарині” ві Львові, за сусіднім столиком представницького виду мужчина досить голосно говорить по мобільнику ( сам абсолютно спокійний на протязі всієї розмови):
- Так , зайчику, що з машинкою? Не їде? А ти на заправочку заїжджала, як я тобі казав?
Заїжджала? Ну, розумничка! І все одно не їде? А-а-а, їде, але погано? Ясненько. Ти біля обочинки пригальмуй. Зупинилася? Розумниця. Там внизу, з-під педалі газу, килимок витягни. Витягла? Дуже скручений був? Ну розумничка. А тепер їде машинка? Добре їде? Ну, цілую, зайчику, па-па, сонечко...