Прошу вибачення- тут було прохання (яке я видалив), в якому я переплутав дату його актуальності- актуально до 29 листопада (а не жовтня, як я помилково написав),- через помилку в даті, можливо, ніхто уваги і не звернув на нього,- тому напишу знову (поновлю).
1 листопада я повернувся з госпіталя додому (кажу чесно- операція, пов'язана із службою в зоні АТО, але не через поранення). Маю 1 місяць на реабілітацію- після цього повернусь до свого підрозділу (тепер вони- біля Дебальцево, 128-ма бригада).
Суть прохання така... Потрібні хімічні грілки (або- трохи грошей на їх покупку) для мене і мого екіпажу. Грілки потрібні для несення варти вночі.
Щодо баллістичних окуляр, або- коштів для покупки- можливо, як получиться, допомогу отримаю (тобто, є людина, яка хоче допомогти).
Коли йшов (добровольцем) на воєнкомат, то був споряджений моєю дружиною- якісні берци, форма-мультикам, НАТО-вська фляга, рюкзак з консервами, ліками, термобілизною і всякою всячиною...... "Броник" подарувала Ірина Хамайко з Австрії. Тепер знову просити грошей у моєї дружини- соромно, бо на її плечі і так впало надто багато турбот та переживань.
Є бажання допомогти- будьте добрі- зкиньте на карту Приватбанка бо'дай по кілька гривень на покупку грілок. Одна грілка коштує близько 10 грн (раніше моя дружина купувала їх ще по 6 грн). Одна грілка для спини і одна пара грілок для ніг- це гарантія того, що вартовий вночі не відморозить ноги, не буде стрибати (щоб зігрітись), не видасть себе, знаходячись в "секреті". Така грілка гріє на протязі 6-8 годин (ними ми грілись ще на Майдані- тобто, перевірено). Фото купленого виставлю тут. До речі, ще допоки був у госпіталі- моя дружина надіслала моєму екіпажу і грілки, і каву, чай, цукор- купила за свої особисті кошти.... Як розумієте, своїм коштом обходитись важко (маємо ще й 2-х дітей).
5363 5423 0008 0992 Приватбанк
5168 7423 0621 3160 Приватбанк (карта Gold)
Карти- мої, тобто,- отримувач- Олег Кіращук

Гарно дякую! З повагою- Олег Кіращук, вояк 128-ї гірсько-піхотної бригади, коломийський писанкар, лауреат Художньої премії, член НацСпілки нар.майстрів і всяке таке....

Ну, шо ви там усі... в Коломиї?!..

Пане умілець, зайдіть у приват!

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!

Ех, я неправильно був вказав у першому пості дату актуальності мого прохання (переплутав місяці), а далі- ще й "склав губи бантиком", що ніхто не відгукнувся І- окреме "дякую!" шановному yanychar за увагу і до моєї помилки, і до моєї проблеми.

Сьогодні на мою карту "впало" 100 грн від невідомого благодійника. В даних по транзакції імені не бачу, інакше- подякував би особисто. Тим не менш- дякую вам!

Вчора був у Львівському госпіталі на черговому обстеженні, а, заодне, відвідав відомого видавця та авторку книжок про наші народні звичаї. Посиділи, погомоніли... в результаті- мене заставили взяти 300 грн, мовляв, то є адресна допомога "з рук в руки"- звичайно, я пробував відмовлятися (ця жінка і так зробила багато для нашої культури!) але- не вийшло.
Сьогодні відвідав коломийський "мисливський магазин"- кажуть, німецькі балістичні окуляри коштують там трохи більше 1500 грн.
... Заледве зміг закинути сюди 2 фото- я нашого укриття, та довідка про участь в АТО. Щодо довідки- начальство било себе ногою в груди, що ця довідка дає нам право на пільги (ги-ги!) Як я і думав- так і вийшло- нас, вчергове, кинули. Хоча, особисто я і не думав про пільги, як пішов на воєнкомат, але дуже не люблю, коли мене дурять! Зрештою, то- дурниці (аби лиш здоровий був). Як я казав- із того, що мені дала влада- лиш автомат і патрони (все решта- купила дружина, а "броник"- був подарований колекціонеркою та шанувальницею писанок з Австрії- про що я їй дякував на Фейсбуці).

---

Збір коштів добігає до кінця- як я бачу- вистачить і на окуляри, і на грілки, і, навіть... на бензопилу. Я чекаю на відповідь від хлопців з вогневої позиції- чи з'явилась у них бензопила, чи вони і далі пиляють пилою "Дружба-2"? СМС-ки від них ще нема- сподіваюсь, у них все добре,- просто поганий зв'язок і СМС-ку вони ще не отримали. 29 листопада я вже буду у Штабі бригади, а вперших числах грудня- повинен вже бути на "вогневій". Дорогі хлопці, панове, патріоти... щиро і гарно дякую! Приходьте на мою Персональну виставку, яка відбудеться відразу після Перемоги Приходьте з дітьми- ми познайомимося там і Ви скажете їм:"Ми доклали зусиль, аби зберегти сесему дядькові очі- аби він міг писати писанки!"
Завтра я відзвітую тут щодо отриманих сум, з понеділка- буду закуповуватись, потім- покажу- що купив.
Одна з моїх писанок-
https://www.youtube.com/watch?v=73TSM20ioB8
А тут є відеоісторія про створення писанки, де розповідається про події на ЄвроМайдані-
https://www.youtube.com/watch?v=B3GHdckpn2M
Писанку про ЄвроМайдан таки написав, одну таку писанку передав "Громадському Сектору #ЄвроМайдан", щоб вони подарували її Михайлівському Собору (на знак подяки- бо Собор, потім, дав притулок і "ГромСектору", а я був ще й там в охороні- на наст день після побиття студентів). Було це перед самим Новим роком- так і незнаю- подарували вони її, чи в тих буремних подіях та писанка десь загубилась. Про Майдан писанку- написав, а як відобразити зло війни на писанці, якщо зображення зла на писанці суперечить канонам? Буду думати...

Пане умілець, то у вас папюрчик, виданий ще у вересні. Треба добиватись аби видали посвідчення учасника АТО
Ну-у-у... отак у нас все робиться...
Як у маскалів!..
Посвідчення почали видавати десь в кінці жовтня - на початку листопада (якщо не брешуть!).
Уже більше як півроку йде війна... а-а-а... куди спішити?..


______________
Взагалі дивно, що бійцям АТО зброю і боєприпаси видають ЗАДУРНО!!!
Як то так?!.. Та же "калаш", навіть по собівартості, гроші куштує! А патрони - то взагалі розхідний матеріал!..
Ніц нема задурно!
Нехай кождий боєць збирає гільзи і приносить для звітності!
А як ви собі думали?!!
/я мусив це написати!/


_______________
Бензопила може у когось і б/ушна знайдеться. Валяється десь у гаражі уже не один рік.
Перебрати, змастити, та й ще би послужила...
Може й ще би який інструмент став у пригоді: сокира, молоток, монтажка, лом, пасатіжи... Та мало що може знадобитись!..
У місті, в ситому теплі, те все виглядає зовсім не так, як на фронті, у полі...
Багато цивільних людей просто не розуміє, що бійцю на фронті конче потрібні такі речі як якісь труси і шкарпетки! Де він їх має брати?!..


______________
Пане умілець, вертайте живі і здорові!
Ми ще маємо посидіти тут-о


випити пива й побалакати.
Я не просто вірю, я це точно знаю!

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!

Щодо цього папірчика- то я знаю, що він не має юр.сили. Та і папірчик цей ми з хлопцями вимагали для того, щоб мати хоч якісь докази, що ми офіційно воюємо на Сході, а не числимось на Ужгородському полігоні. Видаючи цей папірець, наше начальство пошикувало було нас на базі (яка тоді була в м.Попасна, Луганщина) і, майже, урочисто заявило- о, тепер з цим папірцем ваші дружини можуть відкривати ногою двері у владні кабінети і вимагати знижку у 75% за комунпослуги! Через кілька хвилин я і ще пару хлопців мали розмову з одним офіцером, який сказав нам, аби ми не вірили у ці казки- бо то має бути книжечка, а не папір.
Тут я розмістив цей папір- аби, бо'дай, якось довести, що я- дійсно там був і буду, і що я- не аферист (хоча, коренецькі цигани могли б зробити набагато якісніші документи).
І щодо допомоги від держави- я пішов добровольцем саме через воєнкомат, бо мав надію, що у якомусь форс-мажорному випадку моя дружина претендуватиме хоч на 500грн/місяць допомоги від держави. Після моїх відвідин міськвиконкому я зрозумів, що моя простакуватість знов зіграла зі мною злий жарт - патріотизм у нашій державі і надалі прирівнюється до ідіотизму, і я ще повинен дякувати Богу, що нас не "злила" влада, допоки ми були на Сході.
Нам видали задурно багато чого- ОЗК, каски (датовані 1939-1950 р.р.), протигаз, хрєнові берці, смердячу алюмінієву флягу, хрєновий одяг, прострочені аптечки, джгут, зброю... Ми викинули все ще на полігоні, окрім зброї, плащ-палатки та джгута. До речі, ми мали б ті неякісні і непотрібні причандали тягати з собою,і, потім, здавати назад!
Ми не мали елементарних речей- будуючи бліндаж на вогневій позиції, ми мали якихось три іржавих цвяха, які випадково знайшли у ЗіПі. Правда, сокири-пилки-молотки ми мали. Не мали напильника- бо аж там зрозуміли, що пилки і сокири- тупляться Не мали казана для варки- приспособили під нього залізну каску... Забився фільтр в моторі- купили за свої гроші фільтр у магазині для "дальнобійників" (тобто у стакан для фільтру від САУ ми впхнули фільтр від мотора фури-дальнобоя!- чудо- САУ дотепер їздить з тим "буржуйським" фільтром!)... Ну, і за таким принципом ми і служимо...
Чого саме зараз потребують хлопці- знаю із того, що бачив там місяць тому назад,- а, може, щось змінилось- тому і чекаю на їх дзвінок.
Щодо пили- я маю вдома пилу "Штіль" (брав у офіційних дилерів 1-2 роки назад)- в хорошому стані, "обкатану". За своє коротке життя вона з'їла лише 2 літри "92-го" бензину і 5 літрів "95-го". Працював нею лише я (вдома), і тому зараз з чистим серцем можу взяти її з собою, а на місце покласти нову- хай чекає мого повернення. Нову пилу брати туди нема смислу- не буде часу на "обкатку".
Друже yanychar, ми таки посидимо!
P.S.- Упс... Мушу добавити- влада, щоправда, нам видала кевларові каски і українські "броники"- це вже як ми були в зоні АТО.
Годували нас нормально: на обід- машина привозила смачний, густий і гарячий суп; решту- ми готували самі- нам давали м'ясні консерви, "згущонку", багато картоплі, капусту (поїдена шкідниками)... Спеції ми купували самі (при першій нагоді).

Хлопці зателефонували ще до обіду- я говорив з командиром нашого екіпажу, і він сказав- бензопила потрібна (і вона в мене вже є). Також він попросив різних дрібниць, які їм зараз потрібні. Мій командир розповів, що вони зараз там, де гаряче. Навколо них- дерев нема зовсім. Ями під бліндажі копав екскаватор, але хлопці не мають брусу для перекриття тому в тих ямах вони поклали палатки з брезенту, яким мала б укриватися наша техніка. Дуже холодно. Ті грілки, які я передав раніше, наш командир береже до гірших часів. Наша техніка не стріляє (нема наказу), але техніка, яка є по сусідству- не мовчить.
До речі, до екіпажу зателефонував я першим- але хлопці якраз були підняті по тривозі- тому наступна наша бесіда відбулась аж через 2 години. За ці 2 години я встиг добряче хильнути, бо дуже хвилювався за хлопців Допоки чекав на їх дзвінок, я зрозумів- як то було моїй дружині- чути у новинах, що нас бомбили- і не мати можливості запитати у мене, чи живий я? (Бо у нас часто пропадав мобільний зв'язок).

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!