Реєстрація    Вхід    Форум    Учасники   Пошук    Допомога

Коломия ВЕБ Портал

Список форумів » Теревені  » Теревені на різні теми




 Сторінка 2 з 10 [ 99 повідомлень ] На сторінку Поперед.  1, 2, 3, 4, 5 ... 10  Далі



Автор Повідомлення
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 15 січня 2008, 02:18 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 24 жовтня 2007, 03:00
Повідомлення: 457
Звідки: Лондон
Цитата:
jar4uk пише:
Я серйозно, сало люблю дуже, а солити правильно і, головне, швидко не вмію...

Сало перчене по-закарпатськи

Більшість продуктів найвищої якості в давнину зазвичай супроводжувалися вказівкою, звідки вони родом. До прикладу, як оселедець – то обов’язково польський, як паприка – то тільки мадярська, а як вже сало – то звісно українське. У всіх країнах колишнього СРСР до нині прийнято вважати, що сало винайшли українці. Попри те батьківщиною сала є таки не Україна.
Сало насправді набагато давніший продукт, ніж можна собі уявити. Батьківщина його схована в самому серці Апуанських Альп на північному сході Італії.

Апуанські Альпи мало відомі широкій публіці, зате мармур, який здобувається тут в районі міста Каррара, знаменитий на весь світ. Саме з нього, сліпучо білого, без найменших домішок, ліпили свої шедеври Мікеланджело та Роден... Захоплюючись талантами прославлених геніїв, навряд чи хто згадує про тих безвісних каменярів, чиїми працями були здобуті мармурові брили для їхніх творінь.
І навіть нині, в епоху механізації, видобуток мармуру – тяжка справа, а тоді це була ще й дуже небезпечна праця. Як писав Ірвінг Стоун, «робота в каменоломнях постійно загрожувала такими великими небезпеками, що, прощаючись, каррарці казали один одному не "до побачення", а "fa а modr" – "йди обережно".
Ось тут, в серці мармурових гір, на перевалі, що заріс каштановими і дубовими лісами і знаходиться маленьке містечко Колонната, де три тисячі років тому винайшли перше італійське лярдо - предок закарпатського "запацованого в спеціях" сала. Ідея створити кулінарний шедевр з свинячого жиру належала рабовласникам, які шукали рецепт дешевої і калорійної їжі для рабів, що трудилися на мармурових копальнях. Поселення розташувалося на гребені гори поміж двох кар'єрів. Тут бракувало місця не тільки для великої рогатої худоби, але і для дрібної - кіз і овець. Натомість на лісистих схилах можна було збирати каштани і жолуді, яких цілком вистачало, аби прогодувати одну свиню на сім’ю. Влітку годувальника-кабанчика відпускали на вільний випас, а взимку забивали, м'ясо з'їдали досить швидко, а ось сало, що залишилося, стали засолювати, використовуючи підручні засоби. Так зародилася традиція виготовлення унікального сала з Колонати.
Для приготування лярдо італійці використовували безліч всіляких трав, а також перець та часник, тому результат перевершив очікування. Лярдо вийшло таким смачним, що благородні патриції жадібно накинулися на продукт і він з рабської їжі дуже швидко перетворився на делікатес. Лярдо і до нинішніх днів вважається головним надбанням Колонати. Жителі Тоскани не проміняли б своє улюблене сало ні на піцу, ні на спагетті.
Процес приготування італійського сала впродовж сторіч залишається незмінним – на салі роблять сітку насічок, куди втирають сіль. Далі велику мармурову ванну зсередини щедро натирають часником і перцем, і в неї укладають шари сала, теж змащені часником та перцем, перемежаючи їх травами і спеціями. Потім посудину щільно закривають кришкою і на певний період відкладають для дозрівання.
Звісно ж, заготівля сала швидко розповсюдилася Європою, особливо після вторгнення турків і популяризації свинини, але оскільки спеціальний білий мармур для зберігання був тільки в Коллонаті, рецепти італійського лярдо видозмінювался в залежності від потреб, смаків та засобів, що були під рукою. Угорська кухня вперемішку з німецькою винайшла кілька різних способів обробки італійського лярдо – зокрема, його коптіння та відварювання. Також саме угорська кухня внесла в рецептуру сала свою незмінну паприку.

Закарпатську попрікашку готують різними способами.

Попрікашка звичайна не відварена
Свіже сало, тоненьке, з молодої свинини, нарізають шматками в 1-2 долоні велчиною. Кожен шматок натирають товченим часником із сіллю та паприкою. Дно емальованого горщика вкривають шаром солі товщиною в 1 см. Зверху кладуть шар сала і знову посипають сіллю та часником. В такому стані сало витримують у холодному місці 2 тижні. Дуже добре, якщо один раз воно постоїть навіть на морозі. Потім сало закопчують.

Попрікашка під пресом
Свіже сало з підборіддя або з підчерев’я нарізати на шматки в 1-2 долоні велчиною. Дуже сильно натерти його сіллю та часником, дати 1 день настоятися в холодному місці, і відварити протягом півгодини у воді з кількома головками часнику. Потім помістити його на дошку, посипати товстим шаром паприки, накрити іншою дошкою і помістити під прес. Зберігати в холодному місці.

Попрікашка відварена
1 кг сала з підборіддя або підчерев’я, 3 ст. ложки паприки, 1-2 голівки потовченого часнику, сіль. Сало відварити до м’якості, поки гаряче натерти сумішшю часнику, паприки, солі та кілької ложок бульйону з-під сала.

Сало по-ужгородськи
Свіже сало, тоненьке, з молодої свинини, нарізають шматками в 1-2 долоні велчиною. Кожен шматок натирають товченим часником із сіллю та паприкою. Дно емальованого горщика вкривають шаром солі товщиною в 1 см. Зверху кладуть шар сала і знову посипають сіллю та часником. В такому стані сало витримують у холодному місці 2 тижні. Потім сало вимочують і варять протягом 2-х годин. відварене сало охолоджують, натирають червоним меленим солодким перцем (паприкою) та товченим часником і витримують до двох годин.

Сало перчене берегівське
Беруть сало добре обсмаленої свині. Обсмалювання надає шкірці специфічного дуже смачного смаку. Добре обшкрябані шматки сала, шириною у три пальці, висотою у два пальці і довжиною 40 см добряче натирають сіллю. Залишають маринуватися 8-10 днів, щодня первертаючи шматки. Потому сіль змітають з сала віничком і посипають шматки паприкою і два дні коптять.


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 20 січня 2008, 18:26 
Офлайн

З нами з: 25 червня 2007, 03:00
Повідомлення: 859
Звідки: Коломия
Цитата:
Скільки чули ми, українці, в Україні і не в Україні сущі, кпинів та єхидних знущань над нашим національним продуктом — салом! Але нашу любов до сала ніхто не перекреслить. Самі їмо, друзів пригощаємо, сусідам даємо і ворогам рекомендуємо. Бо в чому ж сила? В салі сила! Чим більше у нас сала, тим легше нам пережити знегоди!
Сало копчене, солене, мариноване, запечене і варене, свіжісіньке чи добре просолене й вистояне, з перцем і часником, з паприкою чи тміном... А як неповторно увінчують гору вареників чи галушок у полумиску ароматні, рум’яні та хрумкі шкварочки! Вже від самої уяви починається, по науковому висловлюючись, салівація (себто слиновиділення).

Вже навіть діти знають, що Україна — колиска світової цивілізації. І плуг, і гончарне коло ми придумали, і писемність. Від чого такий розум? Від сала! Єгиптяни ще й фундамент до своїх пірамід не заливали, коли трипільці-українці жили собі любісінько у двоповерхових, з каменю будованих кондомініумах, вирощували пшениченьку, гончарували, писанкарювали і ... їли сало. Свою любов до сала українці поширили у світі серед багатьох народів. Не треба далеко ходити. Відкриймо стародавню історію чи словник-енциклопедію: у чужоземних культурах присутнє наше сало...

Візьмімо римських саліїв. Ці жерці своїми піснями дали початок римській літературі. А все — завдяки салу. Поїли нашого національного продукту — і заспівали. Не було би сала — не було б і шедеврів давньоримської літератури. Воістину: буде сало — буде пісня!
Навіть римську богиню успіху і здоров’я звали не як-небудь, а Салюс.
Ще дійшло до нас із античності слово колосальний — це той, що був, є і буде коло сала.
Відомі в давній історії жінки — Саломея чи Мессаліна — теж своїми іменами рекламували сало (видно, на ньому, рідненькому, викохали свої спокусливі форми).
Іудейський цар Соломон – теж наша людина. Колись він був Сало-мен, але як перейшов на релігію, що забороняє їсти сало, то довелося підкорегувати й ім’я.
Середньовічні васали — це люди, котрі відповідали за доставку сала до столу своїх сеньйорів.
Як ви думаєте, завдяки чому розквітнув Версаль у Парижі? Завдяки салу! Тому й назвав його король Людовік Штурханадцятий – Версаль.
Та й французький салон — це місце, де можна, спокійно бесідувати з поважними людьми за келихом шампанського, закусуючи салом.

Салат — це овоч, який конче потребує до себе сала. Бо так смачніше. А ще сало смакує із борщем та хлібом — білим, пшеничним, ще тепленьким... або чорним, трішки причерствілим.
Коли людина гарно наїсться сала, то одержує таку енергію, що хоче стрибати, підскакувати, перевертатися. Так з’явилося у спорті сальто мортале.
Кажуть, що ящірка саламандра у вогні не горить — її сало оберігає. Пошкварчить, пошипить і живою залишиться.

Той, хто має бізнес, добре знає, що різницю між грошовими надходженнями і витратами вимірюють салом, її так і називають — сальдо. Італійські співаки виводять чарівне бельканто: "О сало! О сало моє! Люблю тебе! Люблю-у-у те-е-бе-е-!"

А скільки наш народ склав приказок і прислів’їв про сало:

Сало сила — спорт могила!
Хто знав біду, той сало їсть без хліба.
Поки грубий схудне — худий здохне (бо не їв сала)!
Не підмажеш (салом) — не поїдеш.
Найкраща птиця — то ковбасало!

Словом, нашому салові пора ставити пам’ятник. І нехай він буде вкритий тонюсіньким шаром сусального золота!
Ставлю крапку. Допиваю каву і беруся до найсмачнішої у світі канапки — хліба з салом. Ам-м-м! Ум-м-м! Смакота! Хочете шматочок?
http://saloman.org.ua
класний сайтик, веселий :D


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 21 січня 2008, 00:04 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 18 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 12709
Звідки: Модена. Італія.
Прізвище, Ім’я: Струк Руслан
До речі, сьогодні в Полтаві проходив празник сала. Тільки що по тарілці увидів, фест. Сало то є сила - сила то є сало!!! ://:

_________________
Зображення


jedem das seine... Dienst ist Dienst und Schnaps ist Schnaps!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 11 лютого 2008, 23:26 
Офлайн

З нами з: 02 лютого 2008, 03:00
Повідомлення: 44
Звідки: Санкт-Петербург
Отличная тема для разговора! :D
Сало, это хорошо. А ежели его с лучком, горячим борщиком, да и 50гр. водочки, вообще чудесно.
Как едем из Коломыи, обязательно везём сало в гостинец питерским друзьям, так за него, чуть ли не драка. Говорят, очень уж вкусное :)


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 14 березня 2008, 15:05 
Офлайн

З нами з: 25 червня 2007, 03:00
Повідомлення: 859
Звідки: Коломия
Цитата:
Lubimay пише:
Сало, это хорошо.
Треба чекати поки піст закінчиться. :D


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 17 березня 2008, 23:08 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 06 листопада 2007, 03:00
Повідомлення: 15033
Звідки: Коломия
Прізвище, Ім’я: Молодій Юрій
тренер ФК "Динамо", Сьомін:
[QUOTE]- Кстати, о закуске. Сало наше уже успели попробовать?
- Такого вкусного сала, как в Украине, а особенно у нас на базе в Конче-Заспе, поверьте, не ел нигде. То ли готовить его так умеют, то ли поросят по-особому выращивают? шдеальное сало!.. Я, кстати, в Киеве уже сходил на базар и купил себе домой хороший шмат. Вот шспания, к примеру, знаменита на весь мир своим хамоном (вяленое мясо черной иберийской свиньи, которая питается в основном желудями. - Авт.). А чем Украина хуже? Можете смело продвигать свое сало на мировой рынок! (с улыбкой).[/QUOTE]о... воно всім подобається... :D


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 18 березня 2008, 02:11 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12473
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
Невигадана історія

Кінець 90-х, Вологда. Вересень, тільки приїхав з відпустки, розуміється, - не з пустими руками. Самогон, ковбаса, вензунка: все - "Made in Kolomyya". Сидимо в кабінеті, п"ємо, закусуємо...
Балакають мої колеги:
- Не, ну классное сало. В натуре, я могу теперь два дня не жрать!
- Да, сальцо - конкретное! Слышь, а чем они там свиней кормят?
- Дура-лошадь! Чем в западной Украине свиней кормят?.. Москалями!!! Чем же еще!
...
Я сповзаю під стіл... :lol:

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 18 квітня 2008, 01:20 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 06 листопада 2007, 03:00
Повідомлення: 15033
Звідки: Коломия
Прізвище, Ім’я: Молодій Юрій
от шо я вичитав... [QUOTE]У Давосі Ющенко пригощав гостей салом і українською горілкою
А з блюд найбільшою популярністю користувалися український борщ і сало в різних варіаціях — копчене, солоне, сало з етикеткою "фром Коломия" і смалець. Також подавали м'ясо, деруни і вареники з вишнями...

Зображення[/QUOTE]
шось мені звідси сала не видно... :cl:


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 18 квітня 2008, 01:25 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 25 червня 2007, 03:00
Повідомлення: 54
Звідки: Тарту/Коломия
Прізвище, Ім’я: Гушулей Андрій
Цитата:
exp пише:
шось мені звідси сала не видно...

Сало ховали, від москаля.


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 18 квітня 2008, 01:49 
Офлайн

З нами з: 23 червня 2007, 03:00
Повідомлення: 2290
Звідки: Коломия
а про САЛЬЦЕСОН чому нічо немаш? таке гарне слово...


Догори 
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
 
 Сторінка 2 з 10 [ 99 повідомлень ] На сторінку Поперед.  1, 2, 3, 4, 5 ... 10  Далі




Коломия ВЕБ Портал

Список форумів » Теревені  » Теревені на різні теми


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

 
 

 
Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  

Дошка безкоштовних оголошень

додати оголошення

Новини

Публікації


дитячий магазин

cron
Український переклад © 2005-2011 Українська підтримка phpBB