Реєстрація    Вхід    Форум    Учасники   Пошук    Допомога

Коломия ВЕБ Портал

Список форумів » Культурне життя та наука  » Наука та освіта




 Сторінка 2 з 48 [ 473 повідомлень ] На сторінку Поперед.  1, 2, 3, 4, 5 ... 48  Далі



Автор Повідомлення
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 14 лютого 2008, 16:52 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 06 листопада 2007, 03:00
Повідомлення: 15033
Звідки: Коломия
Прізвище, Ім’я: Молодій Юрій
[QUOTE]Уривки з роману Шекерика-Доникового «Дідо шванчік» (продовження)...
На Стрічінє, то вже вид самих зір дідо ни спав. Понадвірю лєшував, нанираючі за погодов, йка будет тої днини надворі.
Тота днина показувала йиму погоду на цілий рік. По знаках на небі й на земни пизнавав він уже, єк за борзо покажетси весна того року. Він казав, шо кождого року на Стрічінє зистрічєєтси літо из зимов. Міруютси, котре котрого перемоцуєт. Вже на Стрічінє, хто си на тім розумієт, то видит, хто маєт біршу силу — літо ци шє зима?
Післідь погоди, йка була на Стрічінє, знав дідо, шо сказати синови Лесеви тай инчим людем, єк мут си в него питати, йкий за погідний будет тот рік.
Цілу днину, ни змигаючі очіма, уважєв дідо, єк си бороло літо из зимов. Єк ни капчєли стріхи з дахів, то був знак, шо зима шє ветила на літо. Шє ціпит студінь надворі й зима ни зараз изслизнет. Шє довго будет фіфола фіфолити. Марот шє моцно мет показувати чвої фірлі. Марта шє навієт вітер зими й у мишинну дирку. Березня, то шє маєт береза замерзнути тай вода у головицях. Навіть травня шє ни будет гаразду маржинці.
Весна будет студена. На Марків день шє буковина на запретси тай земня шє си ни покриєт зеліньов. Голо будет на світі. А куди си шє подивит Марко, туда будет голод.
Тогди дідо остро наказував усім тай твердо нацвікував синові Олексі, аби малиси у гадці из сіном, бо весна припизнитси. В кого забракнет сіна, то на маржинку будет голод, бо трава ни зараз рушитси рости.
А єк на Стрічінє капчєли стріхє, то був знак, шо тепло перемогало на студінь. Літо переборювало зиму. Дідо видразу тємував по тому, шо зима вже борзо уступится літови з дороги. Низадовго зачьнет боршєвіти, тай знимидієт, шо й ни будет видко, коли зчєзла. Скоро заткаєтси мороз. Береза пустит сік. Низадовго пукнит на бечці бріст жовтим пушком. На вербі покажетси рєска. Того року ни будет страху, шо рана весна шє си сховаєт котови пид фіст. Шє до Юрія отворитси гаразд на маржинку — укриєт зелена пашя царинки. Хоть мет шє трошки дути студений вітер у березни, то сміло си можна вже з него кепкувати: «Дуй дуй, то вже нічьо ни видуєш».
Дідо весело говорив синові Олексі тай усім сусідем: «Ни журітси! Цеї зими ни будет страху за сіно. Ни трошіт сіна маржині на мою відповідь. Додавайте достатком сіна, кілько лиш бізуєт їсти. Й так доста лунчєний повистоюєтси у людий оплотами на нарік. Ни жєлувати мерви, бо гріх би був, аби маржинка голодна звиваласи на студени коло оплотів, єк я си надію на Благовішшєнє смуги за вивцями на траві. Ану мете видіти, шо я ни брешу. Ой, ні! Бигме, шо ни милюси. Бо добре ми показало на Стрічінє. А то є вірна правда, ану лиш собі її затємте».
Нираз вуйко слухав дідової ради, бо єго слова лакоми си були сповчювати. Але ни всіди так си ставало, єк він пророкував. Тимунь иноді вуйко лиш про людське око удавав, шо слухаєт дідової ради, а робив по своєму, так єк він уже розумів, а ни так, єк дідо би був хотів.
На Стрічінє двечєру, єк винесла баба трійцу вид церкви, шо стоєла там вид Видорш, подала її дідови до рук. Він дуже си вгонєв за свічьками из трійці, тай за зілєм из неї. Казав, шо тим си добре підкурювати, єк когос си шош ничісте окаснет, або опелюскаєтси переполох. Казав, шо тим зілєм й тими свічьками добре навіть и маржинку пидкурювати, єк їй шош побрекуєт.
Баба в кліти перебраласи в завсідне фантєчько тай сіла за стів їсти. Дідо був доброї волі, сів коло неї й зачєв си їй фалити борше сам про погоду, а ни ждав, аж си вна у него запитаєт, ику він погоду сегодне виворожив.
Тимунь баба так си нараз олютила, єк оса роздражнена. Й чюти ни хотіла тото, шо він зачєв був їй говорити про погоду. Видгонисто изцепала на него:
«ш-и-иди ти-и, пустий бластамуте, біда би ти упала на голов страшна та велика з твоїми пустими бріхнями. шків ти годен зміркувати Божу силу, тай збагнути Божу волю? Єк ти годен знати, земнєний Боже, йкий за погідний будет рік, єк тим керуєт небесний Бог, а ни ти, паскуднику паскудний. Ціле наказанє лиш про таких разд, єк ти, безвірку, сегодне у церкві говорив піп. Аж ми лице вогнем палало з устиду, шо й я маю такого самого ідолопоклонника за чьоловіка, єк про них говорив піп. Здавало ми си, шо ціла церков справ’єєт на мене пальцями, аби піп виверг мене из церкви, бо я жінка чінатаря. шди ми гет з-перед ичь, най на тє си й ни див’ю, такий єс ми став студений у серця, та мерзкий у душі. Зчезай ти вид мене, сатано осатаніла, у безвісти з твоїми забобонами. Ни хочу я почерез тебе, яведо, у пеклі горіти. Ой ні! Мині си ригати хочєт вид твої бесіди, а ни слухати її. На світі будет так, єк изхочєт Господь Бог, любий та солодкий, бо то Єго воля кермуєт світом, а ни твоя! шди гет вид мене!» — испорскала баба на него.
Зразу дідо погадав, шо баба згулавіла. А витак, єк учюв, шо то піп так торанив у церкві, то зачєв си смієти из баби тай все сколобив їй серце дес по слову:
«Тавіть, ви обоє з попом усе знаєте, єк то є. Ає. Вас Бог двох обибрав світ испасати... Ає. Піп усі розуми поїв, а біду розумієт. Тай ти з ним біду тєжку знаєш, за шо є гріх, а за шо нима. А, зрештов, ви ни мете горіти у моїм пеклі. Ни журітси цим. Тай ни бійтеси, шо я буду у ваше царство пхатиси. А єкбих нічьо ни знав, то бих и ни говорив нічьо. А тимунь, шо шош знаю, то й говорю. За правду я си ни устидаю, тай нікого си ни бою, навіть и попа ні. Аби й дваціть раз за мнов посилав из церькви хрест, то ни пиду ид нему, бо я си ни чюю у провині. А ти, єк єс є замотиличєна у голові, то собі й далі таков будь. Слухай попа, тай ти мусиш єго слухати, бо ти оттака зарозумна, єк отот чіп, шо генде стримит у дверьох. Ти? Мотиличьна вивце! Ти рот лиш маєш такий великий, шо й сто чьортів би тобі йиго ни заткало, а ни то я. Раз ти кажу. Ци чюєш?.. Шо я роб’ю то, шо робили старовіцкі люде, а вни були сто раз розумніші вид твоїх попів, бо мали свій розум, а ни купований, так єк єго мают тіперішні попи, чюєш, шо я говорю, ти відьмо дурна? А, зрештов, бери тє Божя сила, а дітчя мама! Думай єк хочь, тай роби, єк розумієш. А я буду робити тай думати по своєму, бо я знаю, шо я дію. Опікунів ми ни треба», — уже й дідо єв при кінци сердито говорити.
Він и трошки ни побигавси за нев. Стоєв уперто на своїм так, єк стоїт на поли первовічний бук, шо наокола него буря й люде знишшіли всий йиго рід, а йиго одного ни годни знишшіти. Робив усе по своєму, єкби їй наперекір. А з того, шо вона уводно торкотіла, єк жонва у дерево, шо: «Він дурний», «Він згулавів», «Йиму шош бракуєт у голові», то з того він лиш смієвси. шнчеї ради ни мав и ни знав, шо з бабов дієти. Хіба би був брав тай бив біду, аби си була заткала.
Нираз дідо любив зо мнов про всєке говорити. Розказував мині богато про старовітчіну, бо видів, шо я набирав собі у головку йиго первовічні слова про давнину.
«То дурна в мене жінка, сараку — оттота твоя баба», — говорив мині, бувало, він про ню, єк її ни було в хаті. — «Страх погана на сумлінє, слих би їй пропав. То джвінда. Водно лиш джвіндит. Ни подумаєт наперед, ни розпитаєтси, єк то було у давнині тай єк то мижи людьми шє й до сегодне, про попівскі наказуваня. Але борше клинет та вадится зо мнов. Нираз си так розгалакаєт, шо люде изтурєютси аж из других кичєр та грунів. Єк би вна трафила на инчего чьоловіка, такого нашевковатого, єк уна, то би її вже давно видсидів. Або лиш би си їй гріб зазеленів так, шо ніхто би го й до кінця віка ни покмітив. А я таке си дуже біді й ни противю, бо вижу, шо уна, сарака, відев нидолуга, бо лиш у попи дуфаєт. Але то мене ни так дуже болит, бо я ни йду за її поводом. Шє маю сій розум сегодне у своїй голові, дєкувати праведному Сонечькови».[/QUOTE]


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 20 лютого 2008, 23:32 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 06 листопада 2007, 03:00
Повідомлення: 15033
Звідки: Коломия
Прізвище, Ім’я: Молодій Юрій
хто читав шось Е.Мулдашева, поділіться враженнями... одні кажуть, що є що читати, а інші - плюються... :cl:
а взагалі шо він написав? :?:


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 20 лютого 2008, 23:54 
Офлайн

З нами з: 19 січня 2008, 03:00
Повідомлення: 627
Читаю зараз Умберто Еко "Імя троянди" (для любителів Середньовіччя, і історичної прози загалом)

З цього ж розряду порадив би
"Новгородський толмач" Ігор Єфімов
"Оборона церкви Святого Спаса" Горан Петрович

Наступне збираюсь прочитати кольорову трилогію Охрама Памука


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 24 лютого 2008, 17:10 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 24 лютого 2008, 03:00
Повідомлення: 15
Звідки: Київ
Вперше про цей роман почув, коли переглядав фільм про Нечая "Мудрість карпатського мольфара". Перечитав з задоволенням. Єдина проблема -- відсутність тлумачного словника в цьому виданні. Є слова, значення котрих не знають навіть Гуцули.


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 24 лютого 2008, 19:42 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 06 листопада 2007, 03:00
Повідомлення: 15033
Звідки: Коломия
Прізвище, Ім’я: Молодій Юрій
Цитата:
Геннадій Мельник пише:
Є слова, значення котрих не знають навіть Гуцули.
просто шоб їх зрозуміти треба кілька разів перечитувати фрагмент... :D


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 26 лютого 2008, 19:26 
Офлайн

З нами з: 05 жовтня 2007, 03:00
Повідомлення: 289
Звідки: Івано-Франківськ
Акунин "Нефритовые четки"


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 26 лютого 2008, 21:07 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12473
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
А мені все приходиться якусь чортівню читати.
Так сталось:
Русин. Второе нашествие янычар (история создания "национально свидомых") http://www.rusin.by.ru/si/index.htm
Закарпатье не Галичина, русины не бАндеры http://rusinpresent.narod.ru/123000.htm/
О.Бузина. Вурдалак Тарас Шевченко. шнтеллектуальный триллер. http://ukrstor.com/ukrstor/buzina_wurdalak.html
Андрей Дикий. Неизвращенная история Украины-Руси http://www.ukrstor.com/dikij/

І ви, панове, почитайте. Бігме - і вам на користь піде! Зображення


_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 29 лютого 2008, 01:06 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 24 лютого 2008, 03:00
Повідомлення: 15
Звідки: Київ
Читав декілька разів цей фрагмент.
Буду вам вдячний, якщо розтлумачите мені значення цих слів:

“Уна була флудовата, видгониста, офуклива та страшно тиначька. А до того пізмлива така, єк її брат...” стор 141.


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 02 березня 2008, 05:23 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12473
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
Хто знає де знайти книгу З.Тулуб "Людолови" (2 томи) - ел. версію! Друкована у мене є.

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 15 березня 2008, 16:08 
Офлайн

З нами з: 25 червня 2007, 03:00
Повідомлення: 859
Звідки: Коломия
Нема продовження про діда Іванчика? :?:


Догори 
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
 
 Сторінка 2 з 48 [ 473 повідомлень ] На сторінку Поперед.  1, 2, 3, 4, 5 ... 48  Далі




Коломия ВЕБ Портал

Список форумів » Культурне життя та наука  » Наука та освіта


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

 
 

 
Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  

Дошка безкоштовних оголошень

додати оголошення

Новини

Публікації


дитячий магазин

cron
Український переклад © 2005-2011 Українська підтримка phpBB