Реєстрація    Вхід    Форум    Учасники   Пошук    Допомога

Коломия ВЕБ Портал

Список форумів » Захоплення коломиян  » Музика, кіно та театр




 Сторінка 1 з 6 [ 54 повідомлень ] На сторінку 1, 2, 3, 4, 5, 6  Далі



Автор Повідомлення
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 17 вересня 2008, 17:02 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 06 листопада 2007, 03:00
Повідомлення: 15033
Звідки: Коломия
Прізвище, Ім’я: Молодій Юрій
цікава стаття... :coffe:
Цитата:
Единбург 2008: рік гуцулів
17.09.08 13:22:40
Як Ви думаєте, яка тематика про Україну, була найбільш поширеною у британських ЗМІ у першій половині серпня 2008 року. Наші корумповані політики, соціально-економічні негаразди, природні катаклізми… Ні, ні і ще раз ні… Українською темою № 1 на туманному Альбіоні був виступ на Единбургському міжнародному театральному фестивалі "Фріндж" Коломийського обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича.

Сам фестиваль є визначною подією у мистецькому світі. Організатори з британською прискіпливістю та педантичністю відбирають театральні колективи та вистави, які будуть мати честь презентувати своє мистецтво на цьому найбільшому у світі театральному форумі. Так, що запрошення на "Фріндж" уже є чималим успіхом. Суха статистика поверхнево дає уяву про дійство, яке відбувається кожного року у серпні в столиці Шотландії – 400 тисячному Единбурзі. На театральному фестивалі цього року були присутні театральні колективи з 46 країн. Щоденно відбувалося 2088 дійств. Всього учасники фестивалю показали 31320 спектаклів, мюзиклів, концертів, виставок та інших шоу. У розпорядженні учасників було 247 театральних, концертних та інших мистецьких залів. На "Фріндж" своє мистецтво демонстрували 18792 акторів. Заходи театрального форуму відвідало 1697293 глядачів. В цей період Единбург перетворюється у місто з майже мільйонним населенням. Театральні шанувальники, критики, журналісти з усього світу їдуть в Единбург – театральну столицю світу, з надією відчути ритм сучасного театрального життя, побачити нові тенденції розвитку театру, просто насолодитись мистецтвом кращих режисерів та акторів світу. Крім цього, до Единбурга з’їжджаються сотні аматорських театральних колективів, які демонструють своє мистецтво у місцевих барах, кафе, а то і просто неба. Таким чином, столиця Шотландії у цей час вся співає, танцює, плаче, сміється, умирає і народжується… Його величність Театр тут повновладний господар і незаперечний авторитет. До речі, роль театральної Мекки має для Единбурга і фінансове значення… Господарі повідомили, що цьогорічний фестиваль приніс місту 75 мільйонів фунтів стерлінгів доходу. Це так, на всякий випадок, для тих, хто уміє тільки рахувати гроші і вважає театр пустою забавою…

Тепер, щодо перебування на "Фріндж" наших земляків. Коломийський театр був єдиним представником з України (!). Скажу тільки, що Росію представляло кілька колективів, в тому числі всесвітньо знаменитий Маріїнський театр опери та балету (м. Санкт-Петербург), Грузію – Державний балет Грузії; Естонію – Естонський філармонічний камерний хор… Крім цього, в рамках музичної частини фестивалю свої сольні концерти давали Д. Хворостовський (Росія), співаки міланської опери "Ла-Скала", дерегент В. Георгієв, Лондонський симфонічний оркестр і багато інших відомих та знаменитих режисерів, акторів, музикантів, письменників, поетів, хореографів, художників. Не загубився у цьому елітному театральному світі і Коломийський театр, який презентував в Единбурзі виставу за п’єсою Г. Хоткевича "Гуцульський рік" у постановці художнього керівника театру, заслуженого артиста України Д.І. Чиборака. Коломиянам була надана престижна сцена Універсального театру мистецтв. У цьому театрі, крім наших земляків, виступали колективи з Тайваню, Венесуели, Іспанії, Австрії, Франції, Великобританії, Мексики. Всього "Гуцульський рік" показали в Единбурзі 10 разів.

Необхідно зазначити, що шлях коломиян до Единбурга був нелегким. Та і там життя не було безпроблемним. Судіть самі… Гроші! Одному богу і Д. Чибораку тільки відомо звідки назбирали необхідну суму для поїздки у Великобританію. Наприклад, дорога коштувала більше 60 тисяч грн. А оплата в’їздних віз… А проживання протягом двох тижнів у недешевій Шотландії… А перевезення театрального реквізиту, сценічних костюмів, декорацій… Державної підтримки театр не дочекався… Так, що заслуги Д. Чиборака важко переоцінити (злі язики стверджують, що він взяв банківський кредит під заставу власної квартири, але то пусте… Брешуть напевне…). Принизлива процедура отримання в’їздних віз у британському посольстві – це окрема тема для розмови. Два дні артисти доказували співробітникам посольства, що їдуть у Шотландію не вулиці підмітати, а презентувати українське мистецтво… Відсутність коштів не дало змоги театру привезти на фестиваль робітників сцени. Таким чином, самі актори змушені були виставляти реквізит, декорації, а після спектаклю їх забирати. Це велика проблема… На підготовку сцени організатори виділили по 15 хвилин – до і після спектаклю (сцену чекають інші колективи). Порушення цього правила караються солідними штрафними санкціями. А тепер уявіть собі, що актори, замість того, щоб спокійно одіти театральні костюми, нанести сценічний грим, на кінець увійти в образ, змушені були думати в першу чергу, як виставити всі декорації вчасно, а потім їх вчасно забрати з сцени… Тут ніякий Станіславський, і навіть на пару з Немировичем-Данченком рецепта успішної гри не придумають… У перші дні перебування коломиян в Единбурзі, з батьківщини прийшла сумна звістка – смерть батька акторки О. Курко. Уявіть, яку мужність, відданість професії, професіоналізм мала продемонструвати ця жінка – виходячи кожен вечір на сцену, де необхідно жартувати, сміятися, співати, танцювати… Інша акторка театру стала жертвою автопригоди, винуватцем якої був місцевий таксист, в результаті чого, отримала травму і була прооперована у лікарні м. Единбурга… Однак, продовжувала мужньо виходити на сцену і грати… Можливо всі негаразди лише згортували колектив… У всякому разі, за словами самого Д. Чиборака, сказаних ним коломийському телебаченню у день повернення, він радий, що у нього є такий колектив і всі 15 членів української делегації проявили себе з найкращого боку.

Тепер безпосередньо про виступ наших акторів. Кидається в очі дві обставини… Перша – це цілковите мовчання українських ЗМІ про поїздку театру на Единбургський міжнародний театральний фестиваль і власне про її результати. І друге – шалена і захоплена реакція британських (і не тільки!) ЗМІ на цю подію… За моїми підрахунками, інформація про виступ українського театру, рецензії на нього розміщено на 226 інтернет-сайтах. І подивіться, які видання високо оцінили українських митців! Британські газети "Геральд", "Дейлі телеграф", шотландська центральна газета "Скотсмен", інформаційна служба "Бі-бі-сі" і багато інших… Це вам не жовта бульварщина… Це високоавторитетні медійні агенції… Уявляєте, яких грошенят би відвалили окремі українські поп-зірки, щоб попасти на перші сторінки таких видань? А реакція на виступ українського театру на інтернет-форумах… Казка!

"Гуцульський рік" Г. Хоткевича складна п’єса. Філософія, естетика цього твору вражаюча… На мою думку, Д. Чибораку вдалося точно передати намагання автора утвердити думку про гуцулів як величну, горду і самобутню етнічно ідентифіковану народність. При цьому, виставу він наповнив власним баченням цієї самобутності, густо заповнивши її музичним та пісенним матеріалом, цікавою хореографією, красивими костюмами, грайливими кольорами, таємничістю і незбагненністю гуцульського характеру, простотою і в той же час складністю його побуту. Людина дитина природи – і це найкраще проявилося у шанобливому і поважному ставленні до неї гуцулів. Зима, весна, літо, осінь… Природній круг замкнувся, а разом з ним замкнувся і круговорот людського буття… Просто стали на рік старші… У природі все ще повториться, а ми стали на рік старші… Ми не господарі природи і боже упаси – не її повелителі… Ми її діти: нерозумні, пустотливі, деколи недобрі. Одна із головних героїнь п’єси – сварлива і зла Параска помирає, чим вирішуються всі проблеми оточуючих… Символічно і справедливо - зло природа відкидає, воно не може бути її змістом. Можливо тому тепер так багато страждань і нещасть, природних катаклізмів, що забули ми істину наших предків – ми діти природи… Не господарі і упаси бог – не властиліни, а всього лиш діти: нерозумні і деколи недобрі.

Важливо, що цю ідею вистави британці зрозуміли. Британський театральний критик Мері Бреннан у газеті "Геральд" пише: "Весь зміст "Гуцульського року", який показав український театр, безперечно у кольорі, орнаменті кожного костюма, в наборі кусків характеру героїв, в їх жестах, і рухах. Для нас це дійство - візуально яскраво поетичне… В "Гуцульському році" магічну дію надають вишиті багатства одягу, який носили мешканці села, кожний аспект їхнього повсякденного життя… І не треба думати, що там є щось дрібним і незаслуговуючим уваги. Свята, похорони, весілля – все, що відбувається у році пов’язує громаду разом". Вторить театральному критику і простий глядач. Зокрема, на інтернет-форумі Единбургського міжнародного театрального фестивалю, якийсь рецензент Майкл з Уельсу ділиться враженнями: "Це було дійсно красиве шоу. Я не все розумів (вистава на українській мові), але і без цього зміст дійства досить чіткий. І навіть якщо Ви не все розумієте, то тонкощі вистави, костюми, освітлення, музика, танці будуть захоплювати і поглинати вас. Де Ви ще зможете побачити такий чудовий театр за 12 євро?" (Вартість квитків на виставу у буденні дні тижня була 12 євро, а у вихідні дні – 14 євро). Цікавою є реакція на виставу "Гуцульський рік" відомого англійського театрального критика Марка Брауна, яку він виклав у газеті "Дейлі телеграф" у статті "Единбургський фестиваль 2008: "Гуцульський рік" прекрасна вистава втрачена у результаті відсутності перекладу". Так от, Марк Браун здивований, що "… Дмитро Чиборак, директор Коломийського обласного українського драматичного театру, вирішив показати виставу на його рідній мові." І далі, критик віддає належне блискучій грі акторів, сценографії, енергетиці дійства, костюмам, танцям, музиці і з жалем констатує: "Гуцульський рік" геніальна вистава, яка багато втратила у зв’язку з проблемою її перекладу. Отак! Цікаво, як би звучав марш шотландських стрільців, коли б його виконували не на волинці, а скажімо на струнних, або духових інструментах… Жах – скажете. Правильно! Втратиться колорит і те неповторне звучання, яке надає йому старовинний шотландський інструмент. Шановний Марк Браун мав би розуміти, що переклад "Гуцульського року" на англійську мову неможливий. Втратиться та неповторна звукова палітра вистави. Я, звертався до перекладачів з англійської з пропозицією перевести деякі репліки п’єси. Всі вони в один голос стверджують, що переведена версія це вже буде не "Гуцульський рік", а щось інакше – смішне і незрозуміле.

Взагалі, здається, що і без перекладу, або як казали британці "адоптації вистави для англомовного глядача", "Гуцульський рік" мав би всі шанси стати, якщо не переможцем "Фріндж", то у всякому разі номінантом на його премії. Для цього потрібно було театру залишитися до кінця фестивалю. На цьому наполягали і його організатори. Зокрема, вистава "Гуцульський рік" анонсувалась ними до 25 серпня. Однак, пресловута проблема коштів, яких невистачило на всі чотири тижні перебування у Шотландії і театр вимушений був повернутися на Україну достроково - 14 серпня. А це, на мій погляд і є основною причиною того, що вистава "Гуцульський рік" залишилась без премій і лаврів переможця фестивалю. На це вказує вся преса, яку зібрали коломияни у Великобританії. Про достроковий від’їзд Коломийського театру з жалем повідомила і служба новин "Бі-бі-сі", а газета "Скотсмен" прямо заявила, що фестиваль покидає найбільш яскравий і перспективний колектив. Браво!

Коли аналізуєш такі події, то не покидає думка, що не тільки Україні потрібна Європа, але й Європі потрібна Україна. Потрібне наше живе мистецтво, наша культура, наша енергетика, наш світогляд. Це ще у нас повністю не втрачено, не дивлячись на всі старання і намагання наших можновладців. Ми живемо у складний і непростий час. Смію стверджувати, наша епоха характеризується загибеллю традиційної культури, а саме її змістовної складової. Світові процеси глобалізації знищують культуру народжену Ренесансом і центром якої була жива людина, її страждання, мрії, бажання у тому числі її національну складову як стержень розмаїття культур народів світу. На перехрестку трьох доріг: естетики постмодернізму, філософії суспільства споживання і дискурсу гламура народжується нова культурна субстанція – якій не цікава людина, а має значення тільки її фінансова спроможність, у якій немає місця болю, стражданням, смерті, катаклізмам, негараздам… Де немає зими, весни, літа і осені… Немає круговороту людської долі… Де є абсолютизація гріха і освячення зла… От чи буде світ кращий від цього? От запитання так запитання…
Автор: Ігор ЮЗЮК


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 24 жовтня 2008, 15:59 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 06 листопада 2007, 03:00
Повідомлення: 15033
Звідки: Коломия
Прізвище, Ім’я: Молодій Юрій
Цитата:
Гуцульський драйв на шотландській сцені
У серпні цього року в одному з найвпливовіших мистецьких фестивалів Європи та світу — міжнародному Единбурзькому фестивалі мистецтв, який щороку відбувається в столиці Шотландії й в останні два десятиліття утримує світову першість за кількістю демонстрованих на ньому театральних, музичних та інших творів, вперше взяв участь прикарпатський театральний колектив — Коломийський обласний український драматичний театр ім. І. Озаркевича. "Галичина" запросила на розмову про цю, неабияку для нашої області, мистецьку подію директора Коломийського драмтеатру заслуженого артиста України Дмитра Чиборака та літературного редактора театру Ольгу Руданець.

Ольга Руданець. Чи не найбільший у світі Единбурзький фестиваль об’єднує в собі театральний, книжковий, політичний і музичний фестивалі, фестивалі комедії та фільмів. До участі в театральному фестивалі в Единбурзі наш театр запросили вже вдруге. Першу таку пропозицію нам було зроблено ще 1998 року, коли один із тодішніх директорів фестивалю Томек Борк переглянув у відеозаписі нашу виставу "Гуцульський рік" Гната Хоткевича й визначив, що вона цілком вписується в формат фестивалю й може мати успіх. Однак тоді через брак коштів здійснити цей недешевий проект театр самотужки не зумів і, не отримавши належної підтримки ні від влади, ні від спонсорів, був змушений відмовитися від участі.

Дмитро Чиборак. Цього року шотландська компанія знову знайшла нас сама. Зі свого боку вона зробила все можливе для того, щоб наша поїздка відбулась, — від поступок нам із термінами фінансових переказів до сприяння у відкритті віз. Організатори фестивалю підкреслювали, що наш театр, якому виповнилося 160 років, є одним із найстаріших в Україні.

О.Р. Рішення про участь у фестивалі було прийнято в кінці березня цього року, коли ми отримали запевнення від владних органів та окремих спонсорів про часткову підтримку проекту. Щоправда, свого слова наразі дотримали тільки обласна рада та облдержадміністрація. Отож завдяки допомозі обласної влади, яку ініціював депутат обласної ради Михайло Вишиванюк, для участі в Единбурзькому фестивалі нам було виділено 100 тисяч грн. Звичайно, це не всі кошти, які були потрібні для цього, тому ми мусили шукати ще якісь кредити, спонсорську допомогу, досі теж ще не отриману. Але коли бюджетні кошти на поїздку до Шотландії вже було виділено, тож нам не було куди діватися й ми мусили їхати, хоч і грошей ще бракувало. Поїздкою до Шотландії ми дуже завдячуємо й Британській раді, представники якої допомогли фактично поза всякими регламентами британського посольства виготовити нам візи за півдня. Це, очевидно, вказує на те, що Единбург був зацікавлений, аби ми там появилися. І так ми з великими труднощами й поїхали, але відбули в Единбурзі тільки половину фестивалю.

Д.Ч. Театральний фестиваль в Единбурзі — це не зовсім фестиваль у звичному його розумінні. Це своєрідний всесвітній комерційний ярмарок, на який театральні колективи привозять для огляду свій товар — постановки, а купці (в сучасному розумінні, продюсери) їдуть сюди це все побачити й відібрати для себе те, що може принести їм успіх і прибуток. Це дуже дорогий комерційний проект. Уявіть собі масштаб: одночасно до столиці Шотландії Единбурга із 750 тисячами жителів з’їздиться півтора-два млн. людей на цілий місяць. У місті ставлять 252 сцени, й паралельно на них працюють митці в галузі музики, літератури, театру і т. д., і місто від цього всього аж гуде. Це своєрідні олімпійські ігри в сфері людського духу. Але потрапити на цей фестиваль тільки тому, що маєш кошти, — таке там не проходить. Його організатори здійснюють попередній відбір, відбирають щонайкраще в культурі різних країн і континентів.

О.Р. Фестиваль так побудований, що організаторів навіть не цікавить, скільки глядачів збирають мистецькі дійства. Їх, організаторів, цікавить передусім, скільки критиків і журналістів приїхало на цей форум.

Д.Ч. Фестиваль не є чисто форумом традиційного європейського класичного театрального мистецтва. На нашій сцені тільки наш театр і польський представили драматургію в її класичному варіанті. інші проекти (а щодня на одній сцені відбувалось сім вистав) являли собою модернові театральні віяння, зорієнтовані на пластику, музично-світлові ефекти, балетні й танцювальні композиції. Така форма не має мовного бар’єра, але водночас, немає й мовної енергетики...

— Тож який репертуар ви повезли до Шотландії?

Д.Ч. Якщо років 14 тому на Единбурзький фестиваль Київський театр на Подолі повіз Шекспіра, то ми узяли наш етнічний матеріал — передусім п’єсу Г. Хоткевича "Гуцульський рік". Наш театр має цікавий досвід поєднання слова і пластики. Адже такі вистави, як "Боа констріктор" — першопрочитання на українській сцені за повістю Івана Франка та "Вій" Миколи Гоголя, побудовані саме на взаємопереплетенні двох потужних потоків — сценічного мовлення і пластики.

— Якою мовою ви подавали свої вистави?

О.Р. Ми, здається, були єдиними за всю історію Единбурзького фестивалю, хто свої вистави давав українською мовою. До своїх вистав ми подали тільки короткі пояснення англійською. Але гра акторів у цих постановках була настільки зрозумілою, що в принципі й переклад не був аж так потрібний. Чи можна передати чужою мовою той гуцульський колорит, коли Параска відчитує свого Йвана? Тож глядачі розуміли суть через гру акторів, через їх енергетику, що навіть зазначалося у відгуках британської преси.

Д.Ч. Це приблизно те саме, що з музикою. Хіба вона має мову?! Але спочатку від декого чувся скепсис: мовляв, театральна компанія з України хотіла здивувати шотландців своєю мовою.

О.Р. А потім вони й самі дійшли висновку, що іншою мовою це навряд чи можна було б передати. І попри мовний бар’єр ми дістали схвальні відгуки британської преси передусім за виставу "Гуцульський рік". Ця постановка справді має дуже добру пластику, дуже енергетично заряджену, гуцульську, з усім, із чим Руслана кілька років тому виграла "Євробачення".

Д.Ч. Мова має енергію, й ми це довели на практиці. Недарма британці сказали, що компанія з України привезла до них мистецьку життєстверджувальну ідею.

— Наскільки пригадую, вистава "Гуцульський рік" досить тривала. А який часовий формат був на Единбурзькому фестивалі, якщо на одній сцені щодня йшло сім постановок?

Д.Ч. В Україні ця одна з найстаріших наших вистав (з 1990 року!) триває дві години. А на Единбурзькому фестивалі всі роботи не повинні перевищувати години 15 хвилин. Коли "Гуцульський рік" із двох ми втиснули в одну годину, вийшла зовсім інша вистава, насичена нашими етнічними карпатськими співами й танцями. Вони були замість тексту.

О.Р. У британському варіанті ця вистава виграла саме на цьому. і відгуки на це вказують.

— Поїздки за кордон великої творчої групи — це здебільшого неабияке випробування для їхніх керівників, і взагалі заняття для людей із міцним нервами. У вас пройшло все гладко?

О.Р. Поїздка була справді серйозним випробуванням для всього театру — адміністративної й господарської служб, акторської трупи, режисера. В Единбурзі нам дали 15 хвилин для виходу на сцену, тобто на розміщення декорацій і все решту — світло, звук і т. д., плюс 15 хвилин — на прибирання сцени дочиста.

Д.Ч. А ми вкладалися й за сім хвилин. Це такий конвеєр! Такий виробничий режим на сцені ні в Україні, ні в інших слов’янських народів, театри яких певною мірою споріднені, не зустрічається.

О.Р. Усі декорації ми повкладали в торби, й кожен із нас, п’ятнадцяти, тягнув через кордон 20-кілограмову бесагу. Тож ці 15 торб за 15 хвилин мали стати антуражем на сцені, а потім знов бути згорнутими й чекати наступного дня.

— Як британці сприйняли ваші постановки?

О.Р. На третій день, коли ми зіграли свою третю виставу, на нашій афіші при вході до театру появилися зірочки. Коли ми поцікавилися, що це таке, виявилося, що театральні критики й журналісти, які спеціалізуються на мистецтві, зразу ж оцінюють і кладуть свої оцінки-зірочки за п’ятибальною системою. За всю історію фестивалю, як нас запевняли, найвищий бал був чотири зірочки. Після від’їзду додому нас повідомили, що нам поставили чотири зірочки.

— Як ви думаєте, чому?

О.Р. Мені здається, сьогодні світ втрачає інтерес до всього штучного і коли бачить перед собою щось справжнє, то й високо те цінить. Видно, це наша гуцульська справжність підкупила шотландців. Для нашого театру було дуже важливо звірити свій професійний рівень зі світовими стандартами.

Д.Ч. Вже сама участь в Единбурзькому фестивалі є значущою навіть попри наявність оцінок. Це вже певний прохідний квиточок, це марка... Для театралів це дуже важливо... Отож вистава "Гуцульський рік", яка здобула найвище визнання в Единбурзі, відтепер буде нашою "фірмовою" річчю, підтвердженою в Європі.

— Отож настав привід згадати й про акторів вашого театру, адже це і їх професійний успіх...

Д.Ч. Тут можна говорити не лише про їх професійну готовність, а й про силу людського духу. Уявіть собі, в нашої актриси Оксани Курко на другий же день перебування в Шотландії помирає батько. Його ховають у Коломиї, а їй треба виходити на сцену. Ви уявляєте, яку треба мати людську силу, щоб у такий драматичний момент не просто вийти на сцену, а й сміятися та співати весільні пісні!.. А був із нашими акторами ще й другий, не менш драматичний випадок. Наша інша актриса потрапила в аварію, а далі — госпіталь пластичної хірургії. Нею та її страховкою заопікувалися український генконсул Богдан Яременко і консул Віталій Пантус, до речі, з Івано-Франківська, кудись їздили, домовлялися. По цім побита актриса виходить на сцену. Хіба це не творчий подвиг?!

— А з українською громадою в Шотландії зустрічалися?

О.Р. На околицях Единбурга живе невелика кількість українців, десь до 200 осіб. Здебільшого це колишні вояки дивізії "Галичина". То вони запропонували приміщення під наше консульство. Також подарували резиденцію для священика й будинок під церкву. В цій церкві ми були на панахиді за батьком нашої Оксани Курко. Священик Любомир Підлузький, який родом із Павлівки, згуртував українську громаду, а його резиденція стала осідком для наших людей. Усі прибульці з України до нього туляться.

Д.Ч. Тільки в отця Підлузького ми спробували за два тижні українського сала.

— Говорячи про шотландський фестиваль, не можна не запитати й про самих шотландців, історична доля яких дуже подібна до українців.

Д.Ч. Шотландці — це чотиримільйонний народ, за територією займають третину Британських островів. Тобто в 12 разів менше за Україну. Цього року в їх парламенті більшість здобули націоналісти, вони думають про відокремлення Шотландії від британської корони. У шотландців процес відокремлення відбувається дуже цивілізовано – без революцій, політичних інтриг, як це є в нас, повністю в правовому руслі.

— А якщо порівнювати їхній і наш галицький націоналізми?

Д.Ч. Такого націоналізму на практиці, як у шотландців, — шанування своєї історії, культури і т. п., нам треба ще довго вчитися, хоча й нас, галичан, наші закляті "друзі", які самі є запеклими шовінюгами, вважають такими вже націоналістами, що далі вже нікуди. А що вже говорити про рівень побутової культури чи рівень життя шотландців?! Зарплата їхнього вчителя становить понад три тисячі фунтів стерлінгів. Уявляєте, майже 30 тисяч гривень на місяць!

— Повертаючись на завершення до нашої театральної теми, що ви порадили б українським театралам для того, щоб і собі потрапити на Единбурзький фестиваль?

Д.Ч. Найперше мусять мати живу оригінальну річ. Потім обов’язково її вписати в формат фестивалю. Далі знайти потрібну суму коштів і, як мовиться, з Богом!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 18 грудня 2008, 15:13 
Офлайн
Девелопер-недоучка :D
Аватар користувача

З нами з: 08 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 4972
Звідки: Коломия
Перший Всеукраїнський театральний фестиваль сценічних першопрочитань

Зображення

Цього року Коломийському театру виповнюється 160 років із моменту заснування. Зберігаючи та примножуючи славну історичну традицію зачинателів національного театрального руху, Коломийський театр ознаменував ювілейний рік новими творчими надбаннями і зростаючою популярністю, як у Україні, так і далеко за її межами.

В 2008 році театрові було присвоєно ім’я його засновника отця Івана Озаркевича; театр подолав високу планку творчого визнання, як єдиний колектив з України, який представляв українське сценічне мистецтво на Всесвітньому театральному фестивалі в м.Единбург (Шотландія); рішенням колегії Міністерства культури України театрові надано статус академічного; нещодавно завершився ювілейний гастрольний тур Коломийського театру, що охопив найвідоміші театральні сцени: Києва, Донецька, Луганська, Кіровограда, Ніжина, Луцька та Рівного. На столичній сцені Національного театру імені Івана Франка творчу трупу Коломийського театру від імені Президента України Віктора Ющенка вітав Народний артист України, керівник головної служби гуманітарної політики адміністрації Президента Олександр Биструшкін та Міністр культури і туризму України Василь Вовкун.

Завершальним акордом ювілейного року стане Перший Всеукраїнський театральний фестиваль сценічних першопрочитань, що триватиме 5 днів на базі Коломийського театру з 20 до 24 грудня цього року. На фестиваль запрошені кращі творчі колективи провідних театрів України з постановками, які здійснені вперше на українській сцені.

Зображення

Програма фестивалю

20 грудня, субота
12.00 "Куди вітер віє" (Комедія) С.Васильченко. Вистава Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім.І.Карпенка-Карого

16.00 Ювілейні урочистості присвячені 160-річчю Коломийського театру та відкриття фестивалю

18.00 "Вій" (Містерія) М.Гоголь. Вистава Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім.І.Озаркевича

21 грудня, неділя
13.00 "Солодка Даруся" (Драма) М.Матіос. Вистава Івано-Франківського обласного академічного музично-драматичного театру ім.І.Франка

18.00 "Таїна буття" (Драма) Т.Іващенко. Вистава Львівського обласного музично-драматичного театру ім.Ю.Дрогобича

22 грудня, понеділок
12.30 "Як стати справжнім бегемотом" (Казковий мюзикл) О.Вітер. Вистава муніципального театру "Київ"

18.00 "Тарас Бульба" (Мюзикл про кохання) М.Гоголь. Вистава муніципального театру "Київ"

23 грудня, вівторок
14.00 "Тарас Бульба" (Мюзикл про кохання) М.Гоголь. Вистава муніципального театру "Київ"

18.00 "Квартет для двох" (Комедія для дорослих) А.Крим. Вистава Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім.Т.Шевченка

24 грудня, середа
11.00 Круглий стіл на тему: "Традиції і перспективи розвитку історичних театрів малих міст в контексті сучасного українського театрального руху і світових театральних тенденцій".

На ювілейні урочистості запрошуються депутати Верховної Ради від Прикарпаття; керівники владних органів області, міста і району; керівники підприємств і організацій, керівники політичних партій і громадських організацій, відомі діячі культури і мистецтва краю, міста і району; широкі кола громадськості.

Склад журі фестивалю:
1. Ростислав Коломієць - академік АМ України, театрознавець;

2. Олена Воронько - начальник управління театрального мистецтва Міністерства культури України,

3. Наталія Владімірова - кандидат мистецтвознавства АМ України,

4. Людмила Распутіна - театрознавець, відповідальний секретар професійного часопису "Український театр",

5. Валерій Нєвєдров - Народний артист України, режисер Київського муніципального театру "Київ",

6. Володимир Григоренко - відповідальний секретар ЛМВ НСТД України, заслужений працівник культури України,

7. Алла Підлужна - театрознавець, м.Київ,

8. Світлана Максименкова - театрознавець, м.Львів,

9. Володимир Федорак - начальник управління культури Івано - Франківської облдержадміністрації.

Зображення

Історія Коломийського академічного драматичного обласного українського драматичного театру ім.І.Озаркевича

8 червня 1848 р. Прем’єра першої вистави Коломийського театру "Дівка на виданню або На милування нема силування" за п'єсою І. Котляревського. І. Озаркевичем п'єса була адаптована до життя покутських українців. За словами І Франка: "І.Озаркевичеві хотілося подати Котляревського галичанам не в оригіналі, а в підгірським киптарі".

19 жовтня 1848 р. Перші гастролі Коломийського театру. Коломияни зіграли виставу " Дівка на виданню" перед делегатами конгресу української інтелігенції, що відбувався у м. Львові. Ця подія започаткувала український театральний рух у місті Лева, звідки він перекинувся до Перемишля і Тернополя.

1864р. Відродження аматорського театрального руху на Галичині. У Коломиї розвитком театральної справи займається відоме в Україні подружжя Івана та Іванни Біберовичів.

1920-1939 рр. Театр у м.Коломия стає помітним явищем у суспільному та мистецькому житті Галичини, провідником української національної ідеї. На його сцені грають видатні майстри українського театрального мистецтва: Микола Бенцаль, Володимир Блавацький, Олекса Скалозуб, Дмитро Николишин. Коломийський театр цього періоду вважається одним із найкращих у Західній Україні.

1939-1989 рр. Постанова уряду УРСР про відкриття державного театру в Коломиї у кінці 1939 року привернула до себе увагу талановитих людей краю. Театр не припиняв своєї діяльності навіть в умовах воєнного лихоліття, в чому велика заслуга відомого театрального діяча Івана Когутяка.

23 грудня 1962 року опустилася завіса театру: радянська влада закриває його. Він втрачає статус державного, але творчу діяльність не припиняє, продовжуючи існування в статусі Народного.

З 1941 по 1962 рік яскраву сторінку в історію Коломийського театру вписала заслужена артистка України Оксана Затварська, яка на цій сцені зіграла кращі свої ролі. У 1944 році прийшов до театру Василь Симчич, який зумів розкрити свої обдарування і як блискучий артист, і як талановитий режисер. Його ролі у кінофільмах "Захар Беркут", "Білий птах з чорною ознакою", "Анничка", "Табір іде в небо" та ін. увійшли до золотого фонду українського кінематографу.

1989 р. Своє відродження Коломийський театр пережив в грудні 1989 року, коли за вимогою коломийської громади та подвижницьких зусиль Дмитра Чиборака, було прийнято ухвалу про відновлення державного театру в місті. За час новітньої своєї історії театр яскраво продемонстрував театральному світові свою художньо-мистецьку концепцію, що зорієнтована на потужний мистецький магнетизм національної народної традиції, неперевершені перлини гуцульського і покутського світовідчуття. Це засвідчили постановки вистав, що є сценічним першопрочитанням в українському театральному доробку: "Гуцульський рік" Г. Хоткевича, "Камінний хрест" В. Стефаника, "Іродова морока" П. Куліша, "Довбуш" Г. Хоткевича, "Земля" О.Кобилянської, "Boa constrictor" І. Франка. У становленні театру важливу роль відіграли кращі мистецькі сили Коломийщини: актори – Діна Жолобайло, Юрій Тодорів, Ігор Салій, Людмила Євтушенко, Михайло Жолобайло. Театр неодноразово ставав лауреатом міжнародних театральних фестивалів: "Мельпомена Таврії", "Тернопільські театральні вечори", "Етно-діа-сфера".

У 2007 році Академія Мистецтв України на базі театру провела творчу акцію – Молодіжний фестиваль "Мистецтво молодих". Коломияни були представлені виставою "Суєта" І. Карпека-Карого (реж. Д. Чиборак) (режисер Р.Коломієць).

2008 р. 10 квітня Верховна Рада України Постановою № 262-VI "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2008 році" вирішила відзначити 160-річчя Коломийського театру на державному рівні.

18-25 травня. Коломийський театр з виставою "Вій" за повістю М.Гоголя (режисер – С.Павлюк) бере участь у IX Міжнародному фестивалі етнічних театрів національних меншин України, країн СНД та Карпатського єврорегіону та стає лауреатом.

4 серпня. Колектив дебютує з виставою "Гуцульський рік" за п’єсою Г.Хоткевича (режисер – засл. артист України Д.Чиборак) на Единбурзькому фестивалі "Фріндж". Британська преса схвально відгукнулась на виступ коломиян.

29 вересня. Колегією Міністерства культури і туризму України Коломийському театру присвоєно звання академічного.

_________________
Зображення :D


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 18 грудня 2008, 17:24 
Офлайн

З нами з: 02 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 1081
Звідки: Коломия
SPY написав:
Програма фестивалю
Папрашу пападробней ... про що показують, п'єси бачив ?


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 25 грудня 2008, 15:14 
Офлайн
Девелопер-недоучка :D
Аватар користувача

З нами з: 08 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 4972
Звідки: Коломия
Цитата:
Kaminskiy пише:
Папрашу пападробней ... про що показують, пєси бачив ?

Розказую
Зображення

Зображення Зображення

Зображення


_________________
Зображення :D


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 25 грудня 2008, 15:15 
Офлайн
Девелопер-недоучка :D
Аватар користувача

З нами з: 08 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 4972
Звідки: Коломия
Вистава Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого
[COLOR=blue]Куди вітер віє[/COLOR]
С.Васильченко
Комедія


Зображення

Ролі виконують:
Корецький - Сергій Остапчук
Корецька - Олена Грицай
Панна Ліза - Фатіма Горбенко
Коломієць - Дмитро Грицай
Офіцер - Іван Лелюх


Вистава "Куди віє вітер" - робота студентів Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого.

Корецький "хворіє". Вони разом із студентом Коломійцем, який квартирує у сім'ї Корецьких, обговорюють війну яка зараз іде. Вихваляються патріотизмом, мають надію що скоро Петлюра захопить Київ і ситуація на Україні зміниться. Тим часом Панна Ліза із Корецькою балюються із офіцерами. Повертаються додому і вихваляють їх. Вони такі ніжні, ласкаві, виховані та розумні - не то що "зграйка бандитів Петлюри". У сім'ї виникає сварка. Згодом на наступному балу Корецька розчаровується у полковнику і ображається на весь офіцерський народ. Стає на сторону Петлюри. Панна Ліза закохується у офіцера. Корецька, коли приходить офіцер до них додому, називає себе українкою і далі ображається на офіцерів. Проте образа скоро проходить і вона дістає із скрині в'язку бубликів, матрьошку. Корецький продовжує притворятись хворим, щоб його не мобілізували. Коломієць боїться признатись офіцеру, що він український студент. Тут заходять в місто петлюрівці. Корецька ховає в'язку бубликів, матрьошку, дістає український рушник, вішає на портрет Шевченка, дістає зі скрині намисто і одягає на себе. Продовж всієї вистави актори міняються, куди повіє вітер, на сторону тих вони і стають, не маючи чіткої позиції.

_________________
Зображення :D


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 25 грудня 2008, 15:19 
Офлайн
Девелопер-недоучка :D
Аватар користувача

З нами з: 08 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 4972
Звідки: Коломия
Вистава Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І.Озаркевича
[COLOR=blue]Вій[/COLOR]
М.Гоголь
Містерія


Зображення


Режисер С. Павлюка
- Переможець Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» та 1 Ялтинського міжнародного театрального фестивалю;
- У 2007 році отримав грант Президента України у галузі театрального мистецтва на постановку вистави «Сад Гетсиманський» І. Багряного
Режисер із пластики О. Семьошкіна
- Кращий спеціаліст із пластографії в Україні;
- Робота із провідними театрами України та Франції;
- Режисер із пластики у фільмі А. Бадоєва «Оранжлав» («Помаранчеве кохання»);
- Член зіркової родини Ади Роговцевої.


Колоритне та емоційне дійство, густо замішане на містиці - варіант театрального трилера. Три ночі з смертю... Таке покарання за Гріх... Чи є шанс у боротьбі з власною долею, якщо вона вже покликала Вія?
(Для людей з проблемною психікою перегляд вистави не рекомендується)

«Вій» М. Гоголя у постановці С.Павлюка. Втретє оновлений варіант п'єси «Вій» відзначився народженням нового потужного складу молоді: В.Когут, І. Бойчук, Н. Пастух, Н. Мелешко, О. Сердюк, Ю. Полєк.
Зміна актора у головній ролі не може не викликати оцінюючого ставлення як у глядачів так, мабуть, і в постановчої групи. Завжди хочеться порівняти, знайти щось спільне та відмінне, позитивне й негативне у попередньому та теперішньому акторському вирішенні головного героя. Оновлений Хома Брут (Ю. Полек) - кардинально інший, контраст малого на зріст актора гармонійно поєднується з його багатим внутрішнім світом. Актор постійно у пошуках, він намагається створити нового Хому Брута, підвладного тільки йому. Актор не зупиняється на досягнутому й кожного разу додає добірне зерно майстерності у своїй грі. Юрій Полєк розпочинає свій творчий шлях, взявши вершину гори за горло. Звичайно, дуже тяжко тримати вершину в напрузі, але художнє керівництво театру має велику надію, що ця рання титанічна праця переросте у творчу досвідченість. Композиційна складність, енергетична віддача акторів сповняє душі глядачів різнобарв'ям емоцій і водночас спустошує, витісняючи думки буденності. Щодо оновленого сценічного вирішення п'єси, виникають позитивні враження. Талановитий молодий режисер у співпраці з Коломийським театром створює третю версію, що стала магічним числом вистави. У п'єсі режисер вводить багато цікавих символів, які побудовані на контрастах.
У вигляді безлічі з'єднаних дощок автор бачить дороги збудовані на кістках, тобто шляхи людини, які ведуть до гріхопадіння. Дорога це також доля кожної людини, яка врешті веде до храму. Контрастною палітрою є постаті Чорного та Білого ангелів. Вони завжди поряд, готові боротись за привласнення душі героя. Символічного значення на сцені набувають чотири жінки, які несуть у горщиках чотири стихії: Повітря, Воду, Зерно(Земля), Пісок(Вогонь). З цих стихій відбувається народження нової людини - Хоми Брута. Контраст добра і зла несе в собі Панночка. Пластичні рухи, обличчя, що випромінює світло загадковості п. М. Воротняк внесли дух містики у глядацьку залу. Панночка в ряді з Хомою є ключовим персонажем, за допомогою якого режисер розкриває філософію темної сили. Вона вводить Хому в блуд і водночас дає йому шанс катарсису. Три ночі вона поставала в образі життєвої боротьби. Три ночі ангели боролися за її душу та за тіло Хоми Брута.
То хто ж переміг - жива смерть чи народження в смерті?...
Чи завершилась вистава безліччю думок, що рояться в голові глядачів - мабуть, так.. .Але, за словами акторів, існує післядія вистави. Німа зала і шумні оплески, тиша і сценічне серцебиття, відчуття енергії, що кружляє по сцені у сподіваннях наступних зустрічей «Вія» з Його величністю Глядачем.




_________________
Зображення :D


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 25 грудня 2008, 15:21 
Офлайн
Девелопер-недоучка :D
Аватар користувача

З нами з: 08 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 4972
Звідки: Коломия
Вистава Львівського обласного музично-драматичного театру ім Ю.Драгоманова
[COLOR=blue]Таїна буття[/COLOR]
Т.Іванищенко
Драма


Зображення

Режисер О.Король
Художник Я.Данилів
Костюмер В.Данилів
Композитор В.Маник
Пластика О.Яриш


«...Ось тобі, вогнику, їжа, сухі трави та гілочки. Візьми, огень! А ти мені таїну свою на взаєм віддай...».
Скільки пісень, легенд та міфів люди присвятили саме цьому, не складному хімічному процесу. Мабуть не даремно: Вогонь - світло; вогонь - тепло; вогонь-життя! Часом лагідно - ніжні, а часом підступні, але надзвичайно чарівні ці вогняні букети, людина мільйони років подібно Прометею несе в майбутнє. І, також мільйони років, збирає вогонь свою данину від людей, перетворюючи долі на попіл. Мабуть саме в цій жертовності і захована «Таїна буття». Віддати себе у владу вогню, заради нового світла, тепла, життя, зберегти ту останню іскру, з якої потім народиться нове багаття, - таїна геніальності, творчості, любові.

_________________
Зображення :D


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 25 грудня 2008, 15:25 
Офлайн
Девелопер-недоучка :D
Аватар користувача

З нами з: 08 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 4972
Звідки: Коломия
Київський муніципальний театр "Київ"
[COLOR=blue]Як стати справжнім Бегемотом[/COLOR]
Олександр Вітер
Казковий мюзикл


Зображення

Режисер-постановник О.Мірошниченко
Музика О.Бобир
Костюмер І.Білецький
Директор-художній керівник театру н.а. В.Невєдров
Головний режисер театру з.а. А.Тихомиров


...Одного разу маленький Бегемотик підслухав батьків і дізнався, що у нього пропав... апетит, без якого йому ніяк не стати справжнім великим бегемотом...

_________________
Зображення :D


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 25 грудня 2008, 15:29 
Офлайн
Девелопер-недоучка :D
Аватар користувача

З нами з: 08 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 4972
Звідки: Коломия
Київський муніципальний театр "Київ"
[COLOR=blue]Тарас Бульба[/COLOR]
Мюзикл про кохання
За мотивами повісті
М.Гоголя "Тарас Бульба"


Зображення

Зображення

Музика Івана Небесного
Постановка та режисура н.а. Валерія Невєдрова, з.а. Анатолія Тихомирова.
Сценографія н.а. В.Невєдрова
Художник по костюмах - Ольга Стрижевська
Балетмейстер-постановник О.Семьошкіна
Хормейстер Л.Сахарова
В головних ролях: н.а. В.Нєвєдров, І.Антонов, О.Пономаренко, Н.Коваль, О.Коляденко, І.Скрипнікова, О.Стетюха, М.Ремезова, Р.Чорний, П.Сова та інші.


... Це трагедія двох народів, приречених на війну, вбивство любові та християнських чеснот, де є дві правди і фатальний фінал...
Прем'єра "Тараса Бульби" відбулася 18 вересня 2007року в приміщенні ДК СБУ і викликав жвавий інтерес у мас-медіа, спровокувала живі дискусії.

Сюжет НТК

_________________
Зображення :D


Догори 
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
 
 Сторінка 1 з 6 [ 54 повідомлень ] На сторінку 1, 2, 3, 4, 5, 6  Далі




Коломия ВЕБ Портал

Список форумів » Захоплення коломиян  » Музика, кіно та театр


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

 
 

 
Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  

Дошка безкоштовних оголошень

додати оголошення

Новини

Публікації


дитячий магазин

Український переклад © 2005-2011 Українська підтримка phpBB