Ні, шановний pent@gonе, я, на жаль, там не працюю. Друзі мене на всі ті радейка "присадили". Мені сподобалося :arrow: . А Вам?

інтернет-радейка - гарна справа... я люблю таке радейко: Barock Music, 128 кбит/с, Non-Stop Barock Music - Musique baroque sans interruption :cl:

Ну а чо нє? Повторюся: "Бо ж звідки у цих файних лінків..." і далі по тексту :)

)))

_________________
Ніколи не здавайся!

Я не думаю, що все, що пускають нині в ефірі, подобається більшості. Втім найгірше у цій ефемній історії те, що нас позбавили можливості вибору...

то вже залежить хто є насправді більшість. і щось мені здається що наповнення ефіру таки відповідає уподобанням більшості. і радіо і телеефір формують свої аудиторії з міркування - чим примітивніше , тим краще. Недавно мав таке щастя подивитися "українську фабрику звйозд". Перше - нічого українського там нема. Друге - усе настільки тупо і примітивно що аж нудить. нажаль можливості переключити канал не було. І ось таке во дрантя має свою аудиторію. Аудиторію велику судячи по рейтинговості ефірного часу під це виділеного. Складається враження що це є державна політика в телебаченні і радіомовленні - формування покоління тупого бидла, яке не годно і не потребує думати. Хліба і видовищ :(

_________________
Scio me nihil scire

Ну шо ж...
Подискутуємо?

А "вєтєрок тваі губи калишет" та "пашлю ево на..." в ефірі місцевих, ненаціональних радейок - це, перепрошую, державна політика?
А різноманітні весільно/"народно"/"заслужені" гіги, бобули та кіркорови зразка 1970 року в місцевих "Піснях в подарунок" - це уподобання більшості?
Хрен.

Варіантів небагато. Це:
1. політика радейок, або ж
2. її повна відсутність внаслідок профнездатності
3. уподобання рагуля-діджея-програмного редактора, або ж
4. тупа фінансова зацікавленість менедменту та персоналу тих радейок.

Останній пункт - всячєскі прівєтствую, перші три - ні.

я також... :cl:

так не тільки місцевих. точніше буде сказати - від самих центральних до останніх місцевих.
щодо державної політики. існує так звана національна рада по телебаченню і радіомовленню (чи як її там). Чим та рада займається? чи навпаки не займається? я так думаю що це вже є державна політика.
З іншої сторони практично увесь контент радіо і теле еіфру є мягко кажучи обгорткою до реклами, яка власне і є основним контентом, що приносить гроші. Логічно буде подумати що ця обгортка має бути максимально приваблива для більшості споживачів тої во телерадіопродукції. Звідси напрошується висновок про те яка власне є та більшість.

_________________
Scio me nihil scire

Хрєн, ні хрєн... але факт залишається фактом, що, так звана, "подавляюча" більшість має так би мовити дещо спрощені смаки у всьому, що стосуєтсья мистецьтва, і в тому ряді музичного.

А в часи тотальної "монетизації" навколишнього середовища, просто знайшлися люди, які зуміли цю ситуацію використати у своїх фінансових інтересах.

З огидою пригадую часи, коли у мене на ухах (ну, не на очах же) зкурвилися такі радіостанції, як "Маяк", "Промінь" - котрі і так не можливо було назвати взірцями вишуканого смаку (але хоча б популярну-класичну музику транслювали як за розкладом, був і джаз, і т.п.), але те, що відбувалося з 1987 року - засилля "блатняка", "кабацько-ресторанного репепертуару" - і все тільки щоб збільшити рейтинги (реклами тоді майже не було, вона, певно була у перспективі).

Я думав, що божеволію, коли одну і ту саму пісню передачах на кшалт "Вітаємо, Даруємо, Зомбуємо" - транслювали до 5-ти і більше разів. Ахулє? Бабки платє, чо не крутанути.

Нехай хто схоче, чесно напише, які "художні" смаки переважають в колі його знайомих.

Я почну:
Мої уподобання поділяють одиниці-десятки людей.
Який це за відсоток по відношенню до загальної кількості моїх знайомих?

Може я не правий, але так здається, що серед друзів і знайомих якось не прийнято обговорювати такі питання явно - можно потрапити у незручне становище :D Багато хто не надає цьій галузі культурного життя майже ніякого значення, а хтось слухає музику "для душі" - (згадую який музон "лунав" на поверхах гуртожитку у ВшШОМУ навчальному закладі - і сміюся)

Так було, є і буде.
Це не проблема.

А Борман правий, певно, на 100%.