Реєстрація    Вхід    Форум    Учасники   Пошук    Допомога

Коломия ВЕБ Портал

Список форумів » Політика  » Політичні дискусії




 Сторінка 2 з 11 [ 105 повідомлень ] На сторінку Поперед.  1, 2, 3, 4, 5 ... 11  Далі



Автор Повідомлення
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 04 липня 2009, 01:14 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 18 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 12709
Звідки: Модена. Італія.
Прізвище, Ім’я: Струк Руслан
Але ця штука ще не прийнята...

_________________
Зображення


jedem das seine... Dienst ist Dienst und Schnaps ist Schnaps!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 04 липня 2009, 01:19 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12473
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
Цитата:
Капітан пише:
Але ця штука ще не прийнята...


Уже.
Парламентская ассамблея ОБСЕ приравняла советский режим к нацистскому

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 04 липня 2009, 17:47 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 18 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 12709
Звідки: Модена. Італія.
Прізвище, Ім’я: Струк Руслан
То значить Росія аби попередити це ,першою видала закон про недопустимість перегляду історії.

_________________
Зображення


jedem das seine... Dienst ist Dienst und Schnaps ist Schnaps!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 04 липня 2009, 21:25 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12473
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
Цитата:
Капітан пише:
То значить Росія аби попередити це ,першою видала закон про недопустимість перегляду історії.


Та це почалось ще 2008 р.!

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 18 вересня 2009, 14:46 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12473
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
Протокол № 7 решения Политбюро ЦК ВКП(б) за 4 сентября — 3 октября 1939 г.

[I]252. Вопросы Западной Украины и Западной Белоруссии[/I]
1. Созвать Украинское Народное Собрание из выборных по областям Западной Украины (территория быв. воеводств Станиславского, Львовского, Тарнопольского и Луцкого) и Белорусское Народное Собрание из выборных по областям Западной Белоруссии (территория быв. воеводств Новогрудского, Виленского, Белостокского и Палесского).
Эти Народные Собрания должны: 1) утвердить передачу помещичьих земель крестьянским комитетам; 2) решить вопрос о характере создаваемой власти, т. е. должна ли быть эта власть советская или буржуазная; 3) решить вопрос о вхождении в состав СССР, т. е. о вхождении Украинских областей в состав УССР, о вхождении Белорусских областей в состав БССР; 4) решить вопрос о национализации банков и крупной промышленности.

2. Украинское Народное Собрание созвать в г. Львове, Белорусское Народное Собрание — в г. Белостоке.

3. Днем выборов в Народные Собрания назначить воскресенье 22 октября с. г.
Днем созыва Народных Собраний назначить 26 октября с. г.

4. Выборы в Народные Собрания производить на основе всеобщего, прямого и равного избирательного права при тайном голосовании.
Правом выбора в Народные Собрания пользуются все граждане мужского и женского пола, достигшие 18 лет, независимо от расовой и национальной принадлежности, вероисповедания, образовательного ценза, социального происхождения, имущественного положения и прошлой деятельности.

5. Установить избирательную норму по выборам в Народные Собрания: 1 депутат от 5 тысяч избирателей.

6. Создать Комитет по организации выборов Народного Собрания Западной Украины и Комитет по организации выборов Народного Собрания Западной Белоруссии.
шнициативу по созыву Народных Собраний и созданию Комитетов берут на себя Временные управления городов Львова и Белостока, которые обращаются к Временным управлениям областных городов с приглашением выделить представителей в Комитеты по организации выборов. В составе Комитетов должны быть Временные управления г. Львова и г. Белостока плюс по одному представителю от каждой области, кроме того, два — от крестьянских комитетов, два — от интеллигенции, два — от рабочих организаций.
Для помощи в организации выборов в Комитеты по организации выборов Народных Собраний должны быть делегированы по три представителя от президиумов Верховных Советов УССР и БССР.
Порядок организации выборов устанавливается Комитетами и публикуется во всеобщее сведение. В отношении организации выборов руководствоваться практикой выборов в Верховные Советы СССР и Союзных Республик, с необходимым упрощением, применительно к сжатым срокам выборов.
Ответственность за проведение выборов в областях (быв. воеводствах) возлагается на Временные управления областей, городов, уездов.

7. Право выставленных кандидатов в депутаты Народных Собраний обеспечивается за крестьянскими комитетами, Временными управлениями, собраниями рабочих по предприятиям, собраниями рабочей гвардии, собраниями интеллигенции.
Эти собрания выбирают также доверенных лиц, которые затем на окружных совещаниях доверенных лиц договариваются об общей кандидатуре по округу.

8. шзбирательную кампанию проводить под лозунгами: установления Советской власти на территории Западной Украины и Западной Белоруссии, вхождения Западной Украины в состав УССР и Западной Белоруссии в состав БССР, одобрения конфискации помещичьих земель, требования национализации банков и крупной промышленности.

9. По вопросам порядка дня Народными Собраниями должны быть приняты декларации, текст которых подготовить ЦК КП(б) Украины (т. Хрущеву) и ЦК КП(б) Белоруссии (т. Пономаренко).

10. Приступить к созданию коммунистических организаций в Западной Украине и Западной Белоруссии, начав прием в кандидаты из числа передовых рабочих, оказавших помощь Красной Армии в борьбе с враждебными элементами и проявивших себя в деле установления нового, революционного порядка, а также из числа передовых крестьян и интеллигенции.
Бывших членов Коммунистической партии Западной Украины и Коммунистической партии Западной Белоруссии принимать в ряды ВКП(б) не огульно, а в индивидуальном порядке после тщательной и неторопливой проверки.

11. Демобилизовать из рядов Красной Армии, действующей на украинском и белорусских фронтах, в распоряжение Украинской партийной организации 1000 коммунистов и 500 комсомольцев и в распоряжение Белорусской партийной организации — 800 коммунистов и 400 комсомольцев для использования на партийной, комсомольской и другой работе на территории Западной Украины и Западной Белоруссии.

12. Обязать ЦК КП(б) Украины мобилизовать для партийной и комсомольской работы в Западной Украине не менее 2000 коммунистов и комсомольцев и ЦК КП(б) Белоруссии для работы в Западной Белоруссии — не менее 1500 коммунистов и комсомольцев, главным образом украинцев и белорусов.

13. Обязать ЦК КП(б) Украины и ЦК КП(б) Белоруссии назначить уполномоченных на каждое воеводство по вопросам организации партийной работы. Предложить ЦК КП(б)У и ЦК КП(б)Б в двухдневный срок представить кандидатуры уполномоченных на утверждение ЦК ВКП(б).

14. Организовать Временные областные управления, действующие на территориях бывших воеводств Западной Украины и Западной Белоруссии, в составе 4-х человек (два представителя от армейских органов, один от НКВД, один от Временного управления областного города).

15. Не ломая пока системы организации профсоюзов по профессионально-цеховому признаку, как она существует в настоящее время, поддерживать инициативу по организации профсоюзов на основе объединения всех рабочих данного предприятия, создавая в этих целях фабрично-заводские комитеты.

16. Поручить т. Швернику выделить группу профсоюзных работников для посылки в Западную Украину и в Западную Белоруссию с целью изучения вопросов об условиях труда, о состоянии заработной платы и для оказания помощи в организации профсоюзной работы, обязав эту группу все свои предложения согласовывать с ЦК КП (б) У и ЦК КП (б) Б.

17. Назначить от Временных областных управлений комиссаров во все банки на территории Западной Украины и Западной Белоруссии, для чего поручить т. Булганину отобрать соответствующее число знающих банковскую работу людей в трехдневный срок, согласовав их кандидатуры с ЦК КП(б)У и ЦК КП(б)Б.
Для руководства деятельностью банков обязать т. Булганина выделить временных уполномоченных Госбанка в г. Львове и г. Белостоке.

18. Комиссары банков обязаны:
а) проверить состояние текущих счетов и ценностей банков;
б) принять меры к открытию и нормальному функционированию банков;
в) обеспечить необходимое текущее кредитование промышленных и хозяйственных предприятий.
Считать необходимым повсеместный переход на советскую валюту.
Установить, что ни одна банковская операция не может быть произведена без разрешения комиссара банка.
В случае, если тот или иной банк не может быть восстановлен для нормального функционирования, передать его операции другим банкам.

19. Операции с иностранными банками пока не производить.

20. Считать целесообразным выдачу денег по вкладам частных лиц не свыше 300 рублей в месяц с разрешения комиссаров банков.

21. Принять меры к немедленному открытию сберегательных касс. Выдачу денег по вкладам в сберегательные кассы установить в размере не более 300 рублей в месяц.

22. Предприятия, владельцы коих сбежали или саботируют их работу, национализируются и Временные управления назначают управляющих для ведения дел этих предприятий.

23. Обязать ЦК КП(б)У и ЦК КП(б)Б представить в декадный срок в ЦК ВКП(б) предложения о порядке национализации крупных предприятий и список предприятий, подлежащих национализации.

24. Обеспечить открытие магазинов, базаров, хлебопекарен и прочих предприятий по бытовому обслуживанию населения и обеспечить их нормальное функционирование.

25. Магазины, оставленные владельцами, передать в распоряжение Временных управлений и открыть в них торговлю силами Временных управлений или рабочих кооперативов.

26. Поручить Наркомторгу СССР совместно с Наркомторгами УССР и БССР развернуть в главных городах Западной Белоруссии и Западной Украины государственные магазины.

27. Установить следующие цены: на соль — 20 коп. за килограмм на территории Западной Украины, 30 коп. за килограмм на территории Западной Белоруссии; на спички — 3 коп. за коробку маленького формата; на керосин — 65 коп. за литр на территории Западной Украины, 66 коп. за литр на территории Западной Белоруссии; на махорку — 50 коп. за пачку в 50 грамм.

28. Поручить Наркомату Связи (т. Пересыпкину) совместно с СНК Украины и СНК Белоруссии отобрать в двухдневный срок работников Наркомсвязи, в первую очередь из украинских и белорусских контор Наркомсвязи, для посылки их в Западную Украину и Западную Белоруссию для организации областных и городских Управлений почтово-телеграфной связи, оформив их назначение через Военные Советы фронтов.

29. Поручить т. Пересыпкину подобрать в однодневный срок и представить на утверждение ЦК ВКП(б) по одному уполномоченному для Западной Белоруссии и Западной Украины по организации почтово-телеграфной связи на территории Западной Украины и Западной Белоруссии, оформив их назначение через Военные Советы фронтов.

30. Разрешить оплату корреспонденции как польскими, так и советскими марками.
Обязать т. Пересыпкина отправить самолетом в распоряжение уполномоченных советские почтовые марки, обеспечив их распространение по всем почтово-телеграфным отделениям.

31. Для обеспечения нужд Временных управлений в автомашинах, как легковых, так и грузовых, поручить ЦК КП(б) Украины и ЦК КП(б) Белоруссии определить потребное количество машин, а Военным Советам фронтов выделить это количество машин из числа трофейных.

32. Поручить тт. Берия и Мехлису в трехдневный срок представить предложения по вопросам о военнопленных и беженцах.

33. Предложить Наркоминделу ликвидировать иностранные консульства, находящиеся в городах Западной Украины и Западной Белоруссии.

(Цитируется по: Документы внешней политики, 1939 год, т. 22, книга 2 – М.: Международные отношения, 1992 г. стр.19-22)
Протокол № 7 решения Политбюро ЦК ВКП(б) за 4 сентября — 3 октября 1939 г.

пояснення:
"Осенью 1939 года, осуществляя договоренности о территориально-политическом переустройстве на территории суверенной Польши, германская и советская стороны предприняли шаги по присоединению отошедших к ним земель. 5 сентября 1939 г. Молотов дал понять германскому послу в Москве Шуленбургу, что в скором времени Красная Армия приступит к действиям в Польше, но уже 4 сентября 1939 г. Политбюро ЦК ВКП (б) приступило к рассмотрению вопросов послевоенного переустройства в Польше. Это решение Политбюро, датированное 4 сентября - 3 октября 1939 г., было оформлено единым Протоколом N 7/113."
[I]Архив: N12, ноябрь-декабрь 2000: Первая монография: Советско-германские соглашения 1939 г. шстоки и последствия: Глава III. Советско-германский договор о дружбе и границе. Четвертый раздел Польши:[/I]

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 19 вересня 2009, 17:46 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 18 грудня 2007, 03:00
Повідомлення: 12709
Звідки: Модена. Італія.
Прізвище, Ім’я: Струк Руслан
Кримська війна: Історія без цензури
або Про те, як «российская слава» Севастополя оплачувалася українською кров’ю


Ігор ЛОСЄВ

Нині в контексті геополітичної боротьби проти територіальної цілісності України певні політичні сили всіляко намагаються оживити давні міфи, водночас створюючи нові. Оскільки ж будь-якій пропаганді властива цілковита байдужість до істини, то пропагандистів геть не цікавить, як було насправді, позаяк наріжним каменем їхньої діяльності є політична користь.

І якщо таку користь дає вигадка, брехня, пересмикування історичних фактів, на це йдуть свідомо і нахабно, не обтяжуючи себе докорами сумління. Наприклад, коли Чорноморський флот Російської Федерації в українському місті Севастополь виступив з ініціативою встановлення пам’ятника імператриці Катерині ІІ, то Катерину оголосили засновницею Севастополя, хоча справжнім засновником був шотландець на російській службі адмірал Томас Мак-Кензі. До речі, в російських виданнях до 1917 року засновником міста називають саме його.

Друга незграбна вигадка, якою постійно зомбують маси містян, пов’язана з текстом пісні «Легендарний Севастополь» поета Градова, де є слова «неприступный для врагов». Але неприступність передбачає ситуацію, коли місто ніколи не було загарбане супротивником. У випадку з Севастополем так не виходить, адже місто в 1855 році було взяте англо-французькими і турецькими військами. В період з 1918 по 1920 рік Севастополь брали німці, війська Антанти, «білі», «червоні» — за відсутності будь-якого спротиву. Взяла б його й Армія Лівобережної України полковника Петра Балбочана, якби кайзерівські війська не зупинили українців на підході до міста. Між іншим, як зазначив у мемуарах «Слідами новітніх запорожців» учасник тих подій прапорщик Монкевич, «ніде українські війська населення не зустрічало так, як у Криму». Джанкой, Сімферополь, Бахчисарай радо вітали українських вояків… У 1942 році Севастополь був окупований німецькими і румунськими військами.

Є одна річ, що робить заяви політичних брехунів зовсім кумедними. На одному з будинків центральної вулиці Севастополя — Великої морської є меморіальна табличка, де написано: «Тут у 1919 році грецькими військами було розстріляно мирну демонстрацію французьких матросів». Звідки в «неприступному місті» з’явилися грецькі війська і французькі матроси?

Вигадка, що справді героїчна оборона міста, де насамперед матроси і солдати виявили мужність і самовідданість, була справою суто російською, до якої українці не мали жодного відношення, взагалі не витримує критики. Адже Чорноморський флот завжди комплектувався матросами головним чином за рахунок українських земель. Поміж «нижніх чинів» відсоток українців був найвищим. Про це свідчить процитований радянським істориком академіком Євгеном Тарле лист з обложеного Севастополя учасника оборони князя Васильчикова, який зазначав, що матроси вже встигли перейменувати Нахімова в Нахіменка, щоб «більше було схожим на матроське прізвище». Отже, на думку пересічних захисників Севастополя, типове «матроське прізвище» мало бути українським. Поміж найбільш уславлених севастопольських героїв прізвища Кішка, Шевченко, Заїка. А юних севастопольських захисників, місцевих «гаврошів», знають за прізвищами Пищенко і Рибальченко. За даними доктора історичних наук Я. Дашкевича, в період між 1905 та 1917 роками українці складали до 75 відсотків особового складу Чорноморського флоту. Є всі підстави вважати, що в ХІХ столітті цей відсоток був ще вищим. Тож «российская слава» оплачувалася переважно українською кров’ю на бастіонах Севастополя.

Перша оборона Севастополя була найважливішим елементом Кримської (Східної) війни. Сама ця війна відбувається як реакція європейських держав і Туреччини на нестримну російську експансію на Балкани і Близький Схід. Британія, Франція, Османська імперія, Сардинське королівство (Італія) створили коаліцію, щоб зупинити Російську імперію на її південно-західних і південних кордонах. Австрія і Пруссія залишались на позиціях ворожого щодо Росії нейтралітету. Внаслідок цих подій 34 британські й французькі лінійні кораблі та 55 фрегатів (здебільшого парові) заблокували в Севастополі 14 вітрильних лінкорів, 6 вітрильних фрегатів і 6 парових фрегатів. Російський флот не наважився чинити опір об’єднаній потузі двох найбільших флотів у світі.

Особливо лякав флот «володарки морів» — Британії. Авторитет британських моряків завжди справляв на російських адміралів майже гіпнотичне враження. В цьому контексті варто нагадати епізод, який дуже не люблять згадувати історики російського флоту. Так, під час англо-російської війни 1807–1812 років ескадра віце-адмірала Сенявіна, що поверталася з Егейського моря на Балтику, спробувала перечекати шторм у затоці португальської столиці. Ось як розповідає про це «Советская военная энциклопедия» (т. І. с. 185): «У листопаді 1807 року англійська ескадра (13 лінкорів, 11 фрегатів, 5 бригів) блокувала ескадру Сенявіна (9 лінкорів і фрегат), що переховувалася від сильного шторму в Лісабонському порту. Англійські війська захопили Лісабон із суходолу, що змусило Сенявіна розпочати перемовини з англійським командуванням. За досягнутою угодою російські кораблі до закінчення війни залишалися під контролем уряду Англії, а їхній особовий склад був відправлений на англійських суднах у Ригу». Навіть поразка російського флоту у Цусімській протоці не була такою ганебною, бо там принаймні росіяни билися, як уміли. А тут переможці без жодного опору з боку російських моряків забрали у них бойові кораблі, а самих, як кошенят, викинули аж у Ригу. На жаль, «СВЭ» не повідомляє, що сталося потім в Англії з російськими кораблями… Тому можна зрозуміти, що відчули в 1854 році російські адмірали, побачивши на обрії десятки британських вимпелів. Звісно, ні про який бій з британцями не могло бути й мови. Тому російське командування прийняло рішення — потопити свої кораблі так, щоб вони своїми щоглами блокували вхід іноземним кораблям до Севастопольської затоки. Це було єдине, на що спромігся російський Чорноморський флот за таких умов.

2 (14) вересня 1854 року флот союзників почав висадку своїх військ і розвантаження транспортних суден під Євпаторією (62 тис. вояків та 134 гармати). Російський головнокомандувач князь Меншиков (33 тис. вояків і 96 гармат) у битві на річці Альма зазнав поразки і відійшов від Севастополя, фактично кинувши місто напризволяще. Місто можна було захопити одним кидком, бо воно було на той час абсолютно не готове до оборони з берегового напрямку. Цікаво, що Севастополь, який завжди готували до протидії нападу з моря, жодного разу саме з моря брати не намагалися. Але французький командувач маршал Сент-Арно і британський — лорд Ф. Дж. Раглан не наважилися наступати з півночі, а тому підійшли до міста з півдня. Це зволікання дало захисникам міста час на організацію берегової оборони. У Севастополі тоді нараховувалося 18 тисяч матросів і солдатів, але залога доволі швидко збільшилась до майже 37 тисяч.

5 жовтня 1854 року союзники піддали місто масовому артилерійському обстрілу. Князь Меншиков намагався допомогти Севастополю, але Балаклавська битва 13 жовтня закінчилася фактично внічию. Хоча російським військам вдалося розгромити бригаду британської легкої кавалерії, де служили представники аристократичних родин Британської імперії, що викликало скандал в лондонському парламенті. А битва під Інкерманом закінчилася розгромом російських військ.

Загін генерала Хрульова в кількості 19 тисяч 5 лютого невдало штурмував Євпаторію. В Севастополі часів Кримської війни можна було бачити перші ознаки майбутніх позиційних війн з масовим використанням інженерно-саперних військ, фортифікації, мінної війни, коли вперто воювали за кожну траншею, за кожну лінію оборони. Севастополь був підданий союзниками шести масованим артобстрілам. 4 серпня наступник Меншикова князь Горчаков спробував атакувати союзників на річці Чорна, але акція закінчилася провалом. Нарешті 27 серпня 1855 року після тотального обстрілу англо-французи захопили Малахів курган. Увечері того ж таки дня князь Горчаков наказав російським військам відійти на північ.

За період облоги і штурмів союзники втратили 73 тисячі своїх солдатів, а російська сторона — 102. Це не відповідає нормам воєнної науки, адже наступаюча сторона повинна мати для гарантованого успіху триразову перевагу в чисельності військ. Але союзники під Севастополем її не мали. Крім того, вона має зазнавати більших втрат, ніж та, що обороняється. У Севастополі, як бачимо, було навпаки, як засвідчує своїми цифровими даними «Советская военная энциклопедия» (Т. 7). Після захоплення міста на його території майже півтора роки діяла окупаційна адміністрація союзників.

Підсумки оборони Севастополя, як і Кримська війна загалом, сприймалися російським суспільством як важка, принизлива поразка. Маючи величезні ресурси, воюючи на своїй території, Російська імперія виявилася неспроможною організувати нормальне постачання своїх військ, на відміну від британців і французів, які перебували на великій відстані від своїх баз. Росія продемонструвала військово-технічну відсталість, коли російський флот виявився абсолютно неконкурентоспроможним на тлі європейських флотів того часу, коли стрілецька зброя російських солдатів не відповідала вимогам часу. Доволі низький рівень професійності показали російський генералітет і офіцерський корпус. Світ ще раз переконався у загальній відсталості Російської імперії — економічній, політичній, соціальній (адже то була країна рабів-кріпаків!), військовій, ідеологічній. Традиційний героїзм і жертовність простого люду, рядових матросів і солдатів не могли компенсувати цих вад. Але після поразки в Криму Російська імперія скасувала кріпосне право, провела докорінні реформи (військову, судову, адміністративну і т.д.) і почала швидко розвиватися.

Отже, то була «корисна» поразка, яка показала, що без фундаментальних змін у житті імперії вона стане нежиттєздатною. Завдяки тій поразці в Росії зрозуміли, наскільки вони цивілізаційно відстають від Заходу, і спробували ту відсталість подолати. Адже військо є продовженням суспільства. Відстале суспільство не може мати передової армії, а передове прагне створити військо, яке б відповідало найсучаснішим світовим стандартам. Найвища влада Російської імперії до кримської ганьби цього не розуміла. А коли зрозуміла, то, як стверджують деякі історики, в особі імператора Миколи І скінчила життя самогубством, випивши отруту.

Кримська війна дала Російській імперії жахливий, але корисний урок. Багато десятиліть в тій імперії вважали себе (безпідставно!) неперевершеною військовою державою, насолоджуючись суто зовнішніми ознаками воєнної моці, кількістю дивізій і полків, лінкорів і фрегатів, салонним блиском придворних генералів і адміралів, забуваючи, що справжнім екзаменатором є тільки реальний бій. Кримська війна поставила свою об’єктивну оцінку.

Джерело http://www.vu.mil.gov.ua/index.php?part=article&id=870

_________________
Зображення


jedem das seine... Dienst ist Dienst und Schnaps ist Schnaps!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 01 березня 2010, 03:30 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12473
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
Резолюція Європейського Парламенту № RC-B7-0116/2010
від 25 лютого 2010 року ЩОДО СшТУАЦІЇ В УКРАЇНІ


– спираючись на свої попередні резолюції щодо України,
– з огляду на Спільну Декларацію Східного Партнерства в Празі 7 травня 2009 року,
– з огляду на Заяву і Рекомендації Комітету Парламентської співпраці Україна-ЄС, що збирався 26-27 жовтня 2009року,
– з огляду на членство України в Світовій організації торгівлі з березня 2008 року,
– з огляду на вступ України до Угоди про енергетичну спільноту, схваленої Міністерською радою, створеною відповідно до цієї Угоди в Загребі в грудні 2009 року,
– з огляду на Угоду про партнерство і співробітництво (PCA) між Україною і Європейським Союзом, яка набрала чинності 1 березня 1998 року, і поточні перемовини щодо Угоди про асоціацію (AA) на заміну PCA,
– з огляду на Порядок денний щодо асоціації Україна-ЄС, що має замінити План дій і рекомендований Радою співпраці Україна-ЄС в червні 2009 року,
– з огляду на Угоду між Європейським Співтовариством і Україною щодо полегшення візового режиму, підписаною 18 червня 2007 року, яка набула чинності 1 січня 2008 року і діалог між Україною і ЄС, започаткований в жовтні 2008 року,
– з огляду на Меморандум про взаєморозуміння для започаткування діалогу щодо регіональної політики і розвитку регіональної співпраці між Міністерством регіонального розвитку і будівництва України і Європейською Комісією, підписаний 22 липня 2009 року,
– з огляду на Директиву (EC) No 1638/2006 Європейського Парламенту і Ради від 24 Жовтня 2006 року, що заклала загальні положення Інструментів Європейського сусідства і партнерства (ENPI),
– з огляду на меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері енергетики між Європейським Союзом і Україною, підписаний 1 грудня 2005 року,
– з огляду на Спільну Декларацію, схвалену Спільною Міжнародною інвестиційною конференцією Україна-ЄС щодо модернізації газотранспортної системи, що відбулася 23 березня 2009 року,
– з огляду на Уг7оду між Нафтогазом і Газпромом щодо ставок транзиту на постачання нафти на 2010 рік, узгоджену в грудні 2009 року,
– з огляду на результати виборів Президента України, перший тур яких відбувся 17 січня, а другий – 7 лютого 2010 року,
– з огляду на заяви Спостережної місії ОБСЄ/БДІПЛ щодо виборів 17 січня і 7 лютого 2010 року, про те що більшість міжнародних стандартів дотримано,
– з огляду на заяви Високого Представника Союзу з міжнародних справ і політики безпеки Катрін Ештон щодо виборів Президента України від 8 лютого 2010 року,
– з огляду на зміни виборчого законодавства, що відбулись в останню хвилину перед проведенням виборів з ухваленням їх Верховною Радою України 3 лютого 2010 року перед другим туром голосування,
– з огляду на Національну індикативну програму 2011-2013 для України,
– з огляду на результати останніх самітів Україна-ЄС, включно з визнанням на саміті Україна-ЄС в Парижі в 2008 році України як Європейської країни, що поділяє спільну історію і спільні цінності з країнами Європейського союзу, і підсумки саміту Україна-ЄС в Києві 4 грудня 2009 року,
– з огляду на Правило 110(4) Правил процедури,

A. Оскільки Україна є сусідом зі стратегічним значенням для ЄС; оскільки її розмір, ресурси, населення і географічне розташування надають Україні особливу позицію в Європі і роблять її ключовим регіональним гравцем,

B. Оскільки Україна є Європейською країною і, відповідно до статті 49 Угоди про Європейський Союз може претендувати на членство в ЄС як і будь-яка інша європейська країна, що визнає принципи свободи, демократії, поваги до прав і основних свобод і верховенства права,

C. Оскільки висновки Місії ОБСЄ/БДІПЛ щодо спостереження за проведенням виборів визнають переважне дотримання міжнародних стандартів,

D. Оскільки факт, що вибори Президента України, проведені 17 січня і 7 лютого 2010 року проведені налагоджено з повагою до громадянських і політичних свобод, включаючи свободу зібрання, об’єднання і висловлювання, демонструє здатність України проводити вільні і чесні вибори,

E. Оскільки поза тим, що недержавні організації не мали дозволу здійснювати офіційний моніторинг виборів, присутність місцевих і міжнародних спостерігачів суттєво підвищила прозорість виборчого процесу і під час самого голосування,

F. Оскільки 17 лютого 2010 року після оскарження Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко Вищий адміністративний суд України зупинив дію рішення Центральної виборчої комісії про встановлення результатів виборів і визнання Віктора Януковича Президентом України і Прем’єр-міністр відкликала свою скаргу 20 лютого, звинувативши суд в небажанні забезпечити справедливість,

G. Оскільки атмосфера кампанії в другому турі була піддана різним впливам через взаємні звинувачення у фальсифікаціях і змінах до виборчого законодавства в останню хвилину,

H. Оскільки слід пам’ятати що Україна – країна, що пережила радянське домінування і пройшла довгий шлях подолання його негативних наслідків,

I. Оскільки одним із напрямків міжнародної політики Парламенту є зміцнення Європейської політики сусідства, яка має на меті зміцнити політичні, економічні і культурні зв’язки країні, яких це стосується, з ЄС і країнами-членами,

J. Оскільки Східне Партнерство набуває обрисів; оскільки Парламент очікує, що нове українське керівництво буде працювати для досягнення своїх цілей; оскільки Східне Партнерство може стати успішним і зробити вклад до мирного розвитку, стабільності і процвітання всіх європейських східних сусідів, включаючи Україну, лише якщо воно базуватиметься на практичних і гідних довіри проектах і їх успішному забезпеченні,

K. Оскільки ЄС сприяє стабільній і демократичній Україні, яка поважає принципи соціальної ринкової економіки, верховенства права, прав людини і захисту меншин і гарантує основні права; оскільки внутрішня політична стабільність України і концентрація на внутрішніх реформах є передумовою для подальшого розвитку стосунків між Україною і ЄС,

L. Оскільки, з часу Помаранчевої революції Україна на жаль втратила більш ніж 5 років належного розв’язання своїх конституційних та інституційних проблем, особливо щодо розв’язання конфліктів повноважень між Президентом і Прем’єр-міністром; оскільки, як наслідок важливі проекти реформ у публічній (політичній – прим.перекл.), економічній і соціальній сферах були відкладені, непослідовно впроваджені чи незавершені взагалі,

M. Оскільки, незалежно від результатів виборів Україна має зараз розпочати впровадження конституційної реформи для встановлення надійної та ефективної системи стримувань та противаг щоб визначити ясний поділ і наділення повноваженнями Президента, Кабінет Міністрів і Верховну Раду,

N. Оскільки відносини Україна-ЄС зазнали суттєвого розвитку в останні роки загалом і особливо у сферах міжнародної політики і політики безпеки, фінансових та економічних питаннях, тоді як недостатній прогрес досягнуто в питаннях енергетики і захисту довкілля,

O. Оскільки вступ України до Світової організації торгівлі позначає важливих крок в її визнанні міжнародних та європейських економічних стандартів і посилює торговельні зв’язки з ЄС, прискорює перемовини про встановлення глибокої і зваженої зони вільної торгівлі (DCFTA) як невід’ємної частини Угоди про асоціацію,

P. Оскільки вступ України до Європейської енергетичної угоди має надзвичайну важливість для всіх сторін,

Q. Оскільки Угода про асоціацію між Україною та ЄС має слугувати інструментом реформування і підвищувати роль громадянського суспільства,


1. Вітає факт, що звіт Міжнародної місії спостерігачів на виборах Президента України констатує суттєвий прогрес у порівнянні з попередніми виборами, адже ці вибори відповідали більшості стандартів ОБСЄ і ЄС щодо вільних і чесних виборів,

2. Вітає заяву Місії спостереження ОБСЄ/БДІПЛ щодо забезпечення громадянських і політичних прав, включно зі свободою зібрання, об’єднання і висловлювання в плюралістичному недійному середовищі;

3. Вітає відносно високу явку, що засвідчує активну участь громадян України в визначенні курсу їх країни; вітає факт того, що ці вибори виявили наявність широкого кола кандидатів з альтернативними баченнями, що пропонували виборцям чистий вибір;

4. Жалкує що виборче законодавство залишається предметом дискусії і вказує, що діючий виборчий закон, з поправками від серпня 2009 року розглядається в ОБСЄ/БДІПЛ як крок назад у порівнянні з попереднім законодавством, що виливається у нечітку і неповну правову базу; жалкує з приводу прийняття верховною Радою України глибоко суперечливих поправок до виборчого законодавства, запропонованих Партією Регіонів всього за кілька днів до другого туру, а відтак заохочуючи органи влади переглядати і доповнювати виборче законодавство країни; наполягає на більшій прозорості щодо питань фінансування кандидатів і політичних партій і закликає до більш прозорого фінансування в передвиборчий період;

5. Закликає органи влади України, визнаючи ратифікацію Україною Рамкової конвенції про захист національних менших і Європейської хартії захисту міноритарних мов вживати більших зусиль для того, щоб меншини в Україні тісніше інтегрувались у політичне життя країни і адекватно заохочувалось право на освіту міноритарними мовами.

6. Визнає, що Україна як європейська країна поділяє спільну історію і спільні цінності з країнами Європейського Союзу і усвідомлює європейські сподівання України;

7. Очікує від українських політиків і органів влади визнати потребу і працювати над політичної і економічної стабілізації, саме через конституційну реформу, консолідацію на основі верховенства права, впровадженням соціально орієнтованої ринкової економіки і оновлювати зусилля по боротьбі з корупцією, поліпшення бізнес- та інвестиційного клімату;

8. Наголошує на важливості посилення співпраці між Україною і ЄС у сфері енергетики і закликає до розширення угод між Україною та ЄС з метою забезпечення і гарантування постачання енергоносіїв для обох сторін, включаючи надійне постачання нафти і газу;

9. Закликає Україну до повної імплементації і ратифікації її вступу до Європейської енергетичної угоди і швидкого прийняття нового законодавства у відповідності з Директивою ЄС 2003/55/EC;

10. Підкреслює, що не зважаючи на досягнутий прогрес, існуючі положення щодо візових процедур мають бути перевірені з огляду на довготривалі цілі і закликає Європейську раду уповноважити Комісію переглянути відповідну угоду і органами влади України для роботи над планом безвізового переміщення для України, включаючи проміжні етапи скасування візових зборів (платежів);

11. Звертається до Комісії з пропозицією праці з країнами-членами і Україною для підготовки заходів у зв’язку з Чемпіонатом Європи з огляду на полегшення подорожі власників квитків;

12. Вітає підтримку Україною Східного партнерства і Парламентської асамблеї Euronest і готовність консолідувати зусилля для сприяння демократії, верховенству права і повазі до прав людини і фундаментальних свобод, як і соціальної ринкової економіки, сталому розвитку і належному урядуванню;

13. Підтримує Східне партнерство і ініціативи, відзначаючи інтеграцію у питаннях управління кордонами, енергетику, зону вільної торгівлі і відповідне інституційне будівництво;

14. Очікує від України підтвердження її готовності поряд з її шляхом до європейської інтеграції до посилення співпраці з ЄС у питаннях сусідства в Східному партнерстві і в політиці Чорноморської синергії;

15. Закликає Комісію і Раду ще раз підтвердити готовність підтримати Україну в використанні інструментів Східного партнерства і Порядком денним асоціації Україна-ЄС; закликає Комісію тісніше узгодити Національну індикативну програму 2011-13 з порядком денним асоціації;

16. Підкреслює, що Угода про глибоку і зважену зону вільної торгівлі має забезпечити поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС включно з поширенням чотирьох свобод для цієї країни;

17. Вітає намагання відкрити в Києві Представництво Європейського інвестиційного банку (EIB), і підкреслює важливість подальшого розширення присутності банку в Україні;

18. Підкреслює важливість розвитку співпраці щодо обміну молоддю і студентами і розвитку програм навчання для забезпечення українцям можливості ознайомлення з ЄС і країнами-членами;

19. Звертається до всіх країн-сусідів повністю визнати демократичність системи держави Україна і утримуватись від будь-якого тиску чи втручання в її політичний, соціальний чи економічний розвиток;

20. Глибоко сумує з приводу рішення Президента України Віктора Ющенка, що йде з посади, присвоїти посмертно Степану Бандері, лідеру Організації Українських Націоналістів (ОУН), що співпрацював з нацистською Німеччиною, звання «Героя України», сподівається, що у цьому відношенні нове українське керівництво перегляне рішення і підтримуватиме свою відданість європейським цінностям;

21. Закликає Комісію надати необхідну технічну допомогу для підвищення енергетичної ефективності українських електромереж і продовжити співпрацю з огляду на реформи в газовому секторі для їх відповідності європейським стандартам; звертається по стабільну європейську підтримку української стратегії зменшення споживання енергії і підвищення ефективності її використання як найкращий шлях зменшення витрат на газ і залежності від імпорту енергоносіїв;

22. Пропонує Президенту надати цю резолюцію Раді, Комісії, країнам-членам, Уряду і Парламенту України і Парламентській Асамблеї Ради Європи, до ОБСЄ і до НАТО.

European Parliament resolution on the situation in Ukraine

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 08 квітня 2010, 01:18 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12473
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
Постанова Донецького окружного адміністративного суду щодо Степана Бандери (документ)

Зображення Зображення

Зображення Зображення


_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
 Тема повідомлення: Re:
 Повідомлення Додано: 30 квітня 2010, 16:50 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12473
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
28 квітня 2010 року, не дивлячись на крики і верески російської делегації та вищання "єнакієвського хрунька", ПАРЄ своєю резолюцією засудила організацію Радянським режимом Голодомору на теренах деяких республік СРСР як злочин проти своїх громадян та злочин проти людства.

Вшанування жертв Великого Голоду (Голодомору) в колишньому СРСР
Рішення 1723 (2010)*

1. Парламентські Збори посилаючись на Рішення 1481 (2006) про потребу в міжнародному засудженні злочинів тоталітарних комуністичних режимів, в яких суворо було б засуджено масові порушення прав людини, здійснені тоталітарними комуністичними режимами, висловлюють співчуття, розуміючи портребу дослідження причин жертв цих злочинів. Ми також заявляємо, що усвідомлення історії - одна з попередніх умов для уникнення подібних злочинів в майбутньому.
2. Тоталітарний Сталіністський режим в колишньому Радянському Союзі робив жахливі порушення прав людини, які позбавили мільйони людей їхнього права на життя.
3. Однією з найтрагічніших сторінок в історії народів колишнього Радянського Союзу був масовий голод в зернопродукуючих областях країни, який почався наприкінці 1920-х і досяг апогею в 1932-33.
4. Мільйони безневинних людей в Білорусі, Казахстані, Молдові, Росії та Україні, що були частинами Радянського Союзу, втратили життя в результаті масового голодування, викликаного жорстокими і навмисними діями і політикою Радянського режиму.
5. В Україні, яка постраждала найбільше, особливо її селянство, Великий Голод уразив мільйони індивідуальних фермерів і членів їхніх сімей, вмираючих з голоду, він настав по примусовій “колективізації”, пвд впливом заборони на виїзд з постраждалих областей, конфіскацій зерна та іншого продовольства. Ці трагічні події визнані як Голодомор (політично організований голод) і признаються Українським законом як акт геноциду проти українців.
6. У Казахстані, теж були мільйонні жертви жорстокого масового голоду, і до цілого населення вважається, що відсоток померлих є найвищим серед всіх народів колишнього СРСР. Традиційні кочівники, що годувалися завдяки рогатій худобі, Казахи були вимушені стати оседлими та позбавленими худоби. Великий Голод пам'ятається як найбільша трагедія Казахських людей.
7. У зернопродукуючих областях Росії (Середній і Нижчий Volga, Північний Кавказ, центральний регіон Чорнозем'я, Південний Урал, Західний Сибір і деякі інші регіони), голод, викликаний “колективізацією” і позбавлення власності індивідуальних фермерів, узяв мільйони життів в сільських і міських областях. У абсолютних фігурах, оцінено, що населення Росії заплатило найважчий передсмертний збір в результаті Радянської сільськогосподарської політики.
8. Сотні тисяч фермерів також померли в Білорусі і Республіці Молдова.
9. Поки ці події, можливо, мають особливості в різних регіонах, результати були тими ж: мільйони людських життів стали жертвами виконання політики і планів Сталіністського режиму.
10. Збори шанують пам'ять всіх тих, хто загинув в цьому безпрецедентному людському лиху, і визнає їх як жертви жорстокого злочину Радянського режиму проти його власних людей.
11. Ми рішуче засуджуємо жорстокий режим, встановлений Сталіністським режимом, який приводив до смерті мільйонів безневинних чоловік, як злочин проти особистої недоторканності. Ми рішуче відкидаємо будь-які спроби виправдати ці смертельні порядки, встановлені з будь-якою ціллю, і нагадуємо, що право на життя - беззаперечне.
12. Ми вітаємо зусилля, скеровані на виявлення історичної правди, та підйом суспільного усвідомлення цих трагічних події минулого часу. Такі зусилля повинні стати об'єднавчими, що не розділяють народи.
13. Збори вітають важливу роботу, вже зроблену в Білорусі, Казахстані, Республіці Молдові, Росії і зокрема в Україні для того, щоб полегшити доступ до архівів, та звертаємося до компетентних властей цих країн, аби відкрити всі їхні архіви та полегшити доступ всім дослідникам, зокрема від інших держав.
14. Ми, крім того, звертаємося до інших членів європейської Ради, про те,щоб зробити їх національні архіви відкритими і доступними.
15. Збори звертаються до істориків всіх країн колишнього Радянського Союзу, який страждав протягом Великого Голоду, а також до істориків інших країн, з пропозицією проводити об'єднані незалежні дослідні програми для того, щоб встановити повну, не перекручену і неполітизовану правду про цю людську трагедію, і, опублікувати її.
16. Ми закликаємо політиків – всіх членів європейської Раді із закликом утриматися від будь-яких спроб збільшити політичний вплив на істориків і вирішити наперед результат незалежного наукового дослідження.
17. Ми вітаємо рішення Українськими властями встановити національний день пам'яті жертв Великого Голоду (Голодомору) в Україні, і закликає власті інших країн, які також постраждали, щоб зробити те ж щодо їх власних жертв.
18. Ми, до того ж, закликаємо власті всіх цих країн, домовитися про об'єднані дії, скеровані на пошанування жертв Великого Голоду, незалежно від їхньої національності.

*) Assembly debate on 28 April 2010 (15th Sitting) (see Doc. 12173, report of the Political Affairs Committee, rapporteur: Mr Çavuşoğlu, and Doc. 12181, opinion of the Committee on Legal Affairs and Human Rights, rapporteur: Mr Rowen). Text adopted by the Assembly on 28 April 2010 (15th Sitting).
ПАРЄ, рішення 1723

Оригінал: Commemorating the victims of the Great Famine (Holodomor) in the former USSR

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
 Тема повідомлення: Re: Re:
 Повідомлення Додано: 05 травня 2010, 21:08 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12473
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
Окрім угоди між президентами Януковичем і Медведєв 21 квітня в Харкові також були підписані доповнення до минулорічного газового контракту Тимошенко-Путіна.
Текст доповнення потрапив у розпорядження "Української правди".
Доповнення визначає обсяг поставки російського газу в 2010 році та прибирає з контракту норму про штрафні санкції в разі, якщо Україна не вибиратиме заявлені обсяги газу.
Окрім того, знижка на газ, яку Росія пообіцяла в обмін на Севастополь, буде оформлена як зменшення митних зборів на газ для України.


    ДОПОЛНЕНИЕ №___
    к Контракту № КП от 19 января 2009 года
    между Открытым акционерным обществом "Газпром"
    и Национальной акционерной компанией "Нафтогаз Украины"
    купли-продажи природного газа в 2009 - 2019 годах

г.________ "____"_________2010 г.

Открытое акционерное общество "Газпром" (Российская Федерация), именуемое в дальнейшем Продавец, в лице Председателя Правления Миллера Алексея Борисовича, действующего на основании Устава, с одной стороны, и

Национальная акционерная компания "Нафтогаз Украины"

(Украина), именуемая в дальнейшем Покупатель, в лице Председателя Правления Бакулина Евгения Николаевича, действующего на основании Устава, с другой стороны, вместе именуемые - Стороны,
заключили настоящее дополнение к Контракту № КП от 19 января 2009 года между ОАО "Газпром" и Национальной акционерной компанией "Нафтогаз Украины" купли-продажи природного газа в 2009 - 2019 годах (далее - "Контракт") о нижеследующем:

1. В пункте 2.2. Статьи 2 Контракта цифры и слова "33,75 млрд. куб.м в 2010 году" заменить на цифры и слова "36,5 млрд. куб.м в 2010 году".
2. Первый абзац пункта 2.2.2. Статьи 2 Контракта изложить в следующей редакции: "Стороны согласовали в 2010 году поставку Природного газа в объеме 36,5 млрд.куб.м. и следующее распределение его по кварталам:
млрд. куб, м

Зображення

3. Дополнить пункт 4.2. Контракта абзацами следующего содержания:
"Фактическая цена (Рх) на Природный газ, поставляемый по настоящему Контракту, снижается на сумму уменьшения таможенных платежей, если такая корректировка предусмотрена постановлением Правительства Российской Федерации, касающимся вывозных таможенных пошлин при поставках природного газа с территории Российской Федерации в Украину.
Фактическая цена (Рх) на Природный газ, поставляемый в объеме свыше 30 млрд. куб. м в 2010 году и 40 млрд. куб. м в год с 2011 года, не подлежит снижению.".
4. Пункт 6.5 и пункт 6.6 статьи 6 исключить.
5. Настоящее Дополнение составлено в 2-х экземплярах на русском языке, по одному для каждой из Сторон и является неотъемлемой частью Контракта.
6. Во всем остальном, что не урегулировано настоящим Дополнением, Стороны руководствуются условиями Контракта.
7. Настоящее Дополнение вступает в силу с даты его подписания и применяется к отношениям Сторон, возникшим с 01 апреля 2010 года.

Покупатель
Председатель Правления Национальной акционерной компании "Нафтогаз Украины" Е.Н.Бакулин

Продавец
Председатель Правления ОАО "Газпром" А.Б.Миллер

Харківське доповнення до газового контракту Тимошенко-Путіна


(газова угода Тимошенко-Путіна знаходиться тут)

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
 
 Сторінка 2 з 11 [ 105 повідомлень ] На сторінку Поперед.  1, 2, 3, 4, 5 ... 11  Далі




Коломия ВЕБ Портал

Список форумів » Політика  » Політичні дискусії


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

 
 

 
Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  

Дошка безкоштовних оголошень

додати оголошення

Новини

Публікації


дитячий магазин

cron
Український переклад © 2005-2011 Українська підтримка phpBB