Реєстрація    Вхід    Форум    Учасники   Пошук    Допомога

Коломия ВЕБ Портал

Список форумів » Політика  » Політичні дискусії




 Сторінка 21 з 21 [ 203 повідомлень ] На сторінку Поперед.  1 ... 17, 18, 19, 20, 21



Автор Повідомлення
 Тема повідомлення:
 Повідомлення Додано: 26 березня 2010, 14:39 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 10 квітня 2008, 03:00
Повідомлення: 4345
Звідки: Мішкольц, Угорщина
Глобальная нефтяная афера на $4 трлн
Нефтяные компании каждый год обманывают человечество на $4 трлн. По сравнению с этой гигантской суммой, обман «афериста века» Берни Медоффа – просто детская шалость.

Колумнист Seeking Alpha Филипп Дэвис (Philip Davis) раскрывает схему великого нефтяного мошенничества.

В 2000 году несколько банков и крупных нефтяных компаний (Goldman Sachs, Morgan Stanley, BP, Total, Shell, Deutsche Bank и Societe Generale) учредили Межконтинентальную биржу (ICE) – площадку для торговли сырой нефтью и нефтепродуктами, которая позволяет заключать как фьючерсные контракты, так и контракты OTC (прямые внебиржевые сделки) на поставку энерготоваров.

Сенатор Диана Файнштайн (Dianne Feinstein) в 2003 году расследовала манипуляционные схемы, использовавшиеся на Межконтинентальной бирже, благодаря которым участники нефтяного рынка накручивали мировые цены на нефть. Они использовали схему «круговой» торговли, когда одна компания продает нефть другой компании, а другая компания незамедлительно перепродает ее обратно по той же цене. По сути, товар так и не меняет хозяина, однако действия по продаже-перепродаже посылают сигнал рынку, и рынок реагирует на него как на повышение спроса. В результате цены на нефть ползут вверх без всяких реальных оснований, а нефтяные компаний получают неоправданные сверхприбыли.

«Трейдеры из числа основных участников Межконтинентальной биржи никогда бы не пошли на серьезные денежные риски, чтобы поддержать глобальные цены на нефть с помощью манипулирования ценой нефтяной смеси BFOE (Brent, Forties, Oseberg, Ekofisk). В действительности изменения рынка североморской нефти марки Brent были ответом на сокращение нефтедобычи и манипуляции трейдеров, которые покупали контракты по повышенным ценам у компаний, продававших несуществующую нефть. Чем меньше реального продукта производится, тем проще манипулирвоать рынком», - комментирует Крис Кук, бывший директор IPE (Международной нефтяной биржи, купленной Межконтинентальной биржей).

Каковы же объемы подобных «возвратных» сделок? Когда эксперты независимой исследовательской службы Конгресса США (Congressional Research Service) проверили компанию DMS Energy, оказалось, что 80% всех ее сделок в 2001 году были «возвратными». Это значит, что компания в 80% случаев торговала «воздухом». Компания Duke Energy призналась, что с 1999 года она совершила пустых сделок на $1,1 млрд, причем 2/3 всех сделок совершалось именно на Межконтинентальной бирже – электронной, нерегулируемой, неаудируемой и вообще никак не контролируемой торговой площадке.

Мировые цены на товары в долларах
График показывает, что до создания Межконтинентальной биржи цены на энергоносители изменялись в основном по экономическим законам и совпадали с изменениями объемов мирового ВВП. Межконтинентальная биржа попрала все экономические законы и сделала мировую энерготорговлю похожей на игру в спекулятивном казино, где компании продавали несуществующую продукцию другим компаниям, которые вовсе в этой продукции не нуждались. В течение 5 лет Goldman Sachs и остальные создатели ICE смогли повысить цены на энергоносители в три раза.

Так, например, в середине 2008 года в энергорынок североморской нефти марки Brent было инвестировано 260 млрд долл, тогда как ее стоимость каждый месяц составляла не более 5 млрд долл. На Нью-Йоркской товарно-сырьевой бирже (NYMEX) на декабрь-месяц открыто 258 тыс. контрактов на тысячу баррелей каждый (то есть всего 258 млн баррелей будет торговаться в декабре). Однако к концу месяца может быть реально добыто и реализовано на этой бирже не более 40 млн баррелей, потому что это максимальный объем нефти, который вмещает хранилище в в городе Кушинг, штат Оклахома. Значит, все остальные контракты – не что иное, как торговля воздухом с целью взвинтить цены на нефть и нефтепродукты. Получается, что 99,2% операционных сборов, которые входят в стоимость нефтепродуктов, простые американцы выплачивают из своих карманов, а деньги эти идут в карманы топ-менеджеров (в форме бонусов) и создают сверх-прибыли для НК.

До создания ICE средняя американская семья тратила 7% своих доходов на еду и топливо. В прошлом году эта цифра увеличилась до 20%. Что это значит? А то, что 13% доходов каждого мужчины, женщины и ребенка в США каждый год крадут НК и банки в результате финансовых махинаций. Это более $1 трлн ежегодно! В мировом масштабе урон от «пустых» сделок доходит до $4 трлн.

Главный экономист CIBC Джефф Рубин (Jeff Rubin) считает взвинченные цены на нефть основной причиной нынешнего экономического кризиса. По мнению Рубина, высокие цены на нефть погрузили Японию и Европу в рецессию еще до того, как началась череда банкротств ипотечных компаний.




Догори 
 Повідомлення Додано: 25 грудня 2015, 05:08 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 05 липня 2007, 03:00
Повідомлення: 12399
Звідки: ... ґдє рєзной палісад ...
Прізвище, Ім’я: турок з полонини
Трохи життєвої економіки


Коли ваша дитина заробить свої перші гроші на морозиво, то:
1. Перед тим, як воно встигне лизнути своє морозиво, висмикніть його у нього і відкусіть 20%.
2. А поки дитина з подивом витріщиться на вас, відкусіть ще 30%.
Після цього віддайте йому залишок морозива і поясніть, що так держава чинить з усіма грошима, які хтось заробляє...
І що так буде з кожним морозивом, яке він собі купить.
І що % відкушеного можна скоротити, тільки схопивши за руку і зажадавши звіту, чому він відкушує саме стільки!

Якщо так будуть робити всі батьки, є надія, що в країні виросте покоління людей, які зрозуміють, що у держави немає своїх грошей - є тільки гроші платників податків.
І що платники податків не просто можуть, а й повинні стежити за тим, як державні чиновники витрачають їхні гроші.

Зображення

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!


Догори 
 Повідомлення Додано: Вчора, 16:44 
Офлайн
Аватар користувача

З нами з: 14 грудня 2008, 03:00
Повідомлення: 1551
Звідки: Коломия
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИДОБУТКУ ЕНЕРГОНОСІЇВ НА ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ
Анотація
Вирішення проблеми енергобезпеки України є складовою частиною забезпечення її політичної незалежності. В умовах обмеженості запасів та складних умов видобутку енергоресурсів на суходолі, питання розробки енергетичних ресурсів континентального шельфу має стратегічне значення. Проблема його освоєння є комплексним геополітичним завданням, вирішення якого дозволить надалі продовжувати активну політику країни на світовому ринку енергоносіїв. За оцінками спеціалістів, потенційні вуглеводні запаси Чорного та Азовського морів, що видобуваються, складають 1,5 млрд тонн або 1,5 трлн м3. У газовому еквіваленті це 30 % усіх запасів України.
Для здійснення програми шельфового видобутку Україні слід невідкладно вжити наступні заходи:
- вивчити інструменти зниження ризиків на стадіях розробки, які використовуються у світовій практиці;
- за допомогою математичного моделювання визначити конкретні економічні інструменти зниження відповідних ризиків і розрахувати їх параметри;
- удосконалити систему оподаткування робіт на шельфі, створити диференційований підхід до родовищ, які мають різні стартові умови освоєння чи перебувають на різній стадії розробки;
- вирішити проблему делімітації морських кордонів або розробити економічно-правовий механізм спільного видобутку на паритетних засадах;
- створити відповідну матеріальну базу: створення вітчизняного танкерного флоту та будівництво бурових платформ.
Світова практика свідчить, що від початку розвідувальних робіт до отримання першої комерційної нафти на шельфі в середньому проходить 8–10 років. Видобуток вимагає масштабних капітальних вкладень, розвитку трубопровідного транспорту, будівництва терміналів. В усьому світі це не робиться за рахунок коштів самих підприємств такі масштабні проекти реалізуються за рахунок залучення ресурсів зовнішніх інвестицій, кредитів банків, облігацій тощо. З метою створення в Україні відповідного фінансового механізму необхідно законодавчо запровадити прозорі, конкурентні правила залучення інвесторів.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИДОБУТКУ ЕНЕРГОНОСІЇВ НА ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ
Загальна характеристика проблеми. Проблема освоєння континентального шельфу є комплексним стратегічним завданням, вирішення якого дозволить надалі продовжувати активну політику країни на світовому ринку енергоносіїв. У світовій практиці енергетичні ресурси континентального шельфу вже стали основним джерелам приросту видобутку нафти. На даний час частка нафти, що видобувається на континентальному шельфі, складає більше 35 % світового обсягу видобутку (в Україні шельфовий видобуток не перевищує 3 % від розвіданих запасів).
Поєднання вітчизняної газотранспортної системи з аналогічними системами Східної та Західної Європи дає можливість транспортувати видобуті на шельфі Чорного і Азовського морів газ та нафту у будь-яку точку України чи Європи, що може бути одним з варіантів розв'язання проблеми диверсифікації джерел постачання вуглеводнів.
Україна впродовж останнього десятиліття споживає щорічно 76 млрд м3 газу та близько 24 млн тонн нафти. У той же час власний видобуток становить дещо більше 18 млрд м3 газу та трохи менше 4 млн тонн нафти. У 2006 році уряд схвалив Енергетичну стратегію України до 2030 року, згідно з якою передбачається за 25 років зменшити споживання газу до 66 млрд м3 та одночасно довести видобуток нафти до 5,5 млн тонн. Це уже четверта державна програма у цьому напрямі. Спочатку першою програмою 1996 р. передбачалося до 2010 року довести видобуток газу до 36 млрд м3, нафти до 8 млн тонн. Через рік ця програма була скорегована, виходячи з фінансових можливостей держави, і цифри відповідно були зменшені до 28 млрд м3 та 6,5 млн тонн. Ще через рік була розроблена та схвалена урядом національна програма освоєння вуглеводних ресурсів українського сектору Чорного та Азовського морів. При цьому подавалися цифри величезних прогнозних ресурсів нафти та газу в цьому регіоні від 1,5 до 3 млрд т умовного палива.
Практично ні перша, ні друга, ні третя програми не виконувались і не виконуються (для реалізації третьої програми освоєння морських ресурсів уряд виділяв лише 10 % передбачуваних витрат).
За оцінками спеціалістів, потенційні вуглеводні запаси Чорного та Азовського морів складають 1,5 млрд тонн або 1,5 трлн м3. У газовому еквіваленті це 30 % усіх запасів України. На морському шельфі відкрито 14 родовищ. В томі числі у межах північно-західного шельфу Чорного моря – 8 газових і газоконденсатних: Голіцинське, Південно-Голіцинське, Штормове, Архангельське, Шмідта, Кримське, Одеське, Безіменне. На стадії розробки знаходиться три родовища: Голіцинське, Штормове і Архангельське. Решта – в режимі очікування.
В Азовському морі у межах українського сектора відкрито 6 газових родовищ: Стрілецьке, Морське, Північно-Керченське, Північно-Казантипське, Східно-Казантипське і Північно-Булганакське. Розробляються Стрілецьке, Східно-Казантипське і Північно-Булганакське родовища.
На даний час на українському шельфі веде роботи в основному ДАТ "Чорноморнафтогаз", в тому числі за участю ДК "Укргазвидобування". Підприємство експлуатує 4 родовища на шельфі (Голіцинське, Штормове, Архангельське в Чорному морі і Стрілецьке в Азовському) і 3 родовища на суходолі. При цьому у 2006 р. "Чорноморнафтогаз" збільшив видобуток газу на 1,8 % – до 1,3 млрд м3.
Початкові сумарні ресурси, що можуть бути видобуті, затверджені в обсязі 1531,9 млн т умовного палива. Зокрема, північно-західний шельф Чорного моря має 604,1 млн т умовного палива, континентальний схил і глибоководна западина Чорного моря – 346 млн т; Прикерченський шельф Чорного моря – 257 млн т, акваторія Азовського моря – 324,8 млн т. У 2015 р. об'єми видобутку газу на шельфі планується збільшити до 6,5 млрд м3 на рік, газового конденсату – до 700 тис. т, нафти – до 3,56 млн т.
Світова практика роботи на морських шельфах свідчить, що від початку розвідувальних робіт до отримання першої комерційної нафти у середньому проходить 8 10 років. У найближчий час почнеться видобуток газу з родовищ Одеське і Безіменне. Тривають роботи з освоєння Суботинського родовища. Процес освоєння родовищ стримується зростанням податкового тиску, жорстким ціновим контролем газового ринку з боку держави. Це не лише позбавляє ДАТ "Чорноморнафтогаз" власних інвестиційних коштів, а й помітно ускладнює виробничу діяльність: заробленого ледь вистачає на сплату податків, погашення кредитів і виплату зарплати.
ДАТ "Чорноморнафтогаз" на даний момент єдине в Україні підприємство, яке має необхідні технології, виробничий та кадровий потенціал для шельфового видобутку енергоносіїв. Однак, воно не готове видобувати вуглеводи на значних глибинах. Необхідні значні зовнішні інвестиції, банкові кредити, облігації тощо. В Україні відповідний фінансовий механізм поки ще не створений.
Паралельно треба вирішувати питання і в суміжних галузях, наприклад, у металургійній. Чорне море, вода якого на глибині більше 200 м містить значну кількість сірководню, є особливо агресивним середовищем для металів та інших конструкційних матеріалів, що обмежує, без значної модернізації, використання існуючих в Україні і світі технічних засобів для видобутку нафти і газу. Освоєння шельфових родовищ нафти і газу пов'язане з необхідністю вирішення найважливіших науково-технічних проблем у галузі виробництва різних видів металопродукції підвищеної надійності в корозійностійкому виконанні. Ця продукція має відповідати умовам високої довговічності, безвідмовності, надійності в екстремальних умовах, мати прийнятну ціну. Для виготовлення устаткування і облаштування нафтогазових родовищ потрібні зварювані, високоміцні конструкційні сталі в найширшому сортаменті: товстий лист, безшовні труби, фасонний і сортовий прокат.
Стан нормативно-правової бази. Чинне законодавство не забезпечує повною мірою правове регулювання питань у галузі збереження морського середовища і забезпечення безпеки освоєння родовищ вуглеводнів континентального шельфу. Зокрема, відсутні чіткі вимоги щодо безпеки танкерних перевезень і перевантаженню вуглеводнів на терміналах, не регламентована діяльність щодо скидання ґрунту при днопоглиблювальних роботах або при створенні штучних споруд; не визначений правовий статус морських платформ, відвантажувальних терміналів та інших споруд на континентальному шельфі.
Досі не визначено статус порту "Чорноморськ" бази технологічного флоту компанії, внаслідок чого залишаються невирішеними питання спрощеного прикордонного контролю для робітників і спеціалістів морських стаціонарних та бурових платформ, оформлення технологічних вантажів.
Аналіз основних небезпек та ризиків. В цьому плані корисним є досвід Росії. Для інвестора основними чинниками, що визначають конкурентоспроможність шельфу, є його геологічні і маркетингові перспективи, рівень витрат, особливості фіскального режиму і особливості організаційно-правового регулювання в країні. Організаційно-правовий і фіскальний режими регулюються державою, і конкурентоспроможність континентального шельфу має бути гарантована механізмами державного регулювання відносин на шельфі.
Необхідно вивчити інструменти зниження ризиків на стадіях розробки родовища, які використовуються у світовій практиці. На основі математичного моделювання слід визначити конкретні економічні інструменти зниження відповідних ризиків і розрахувати їх параметри.
Для зниження геологічних ризиків у світі використовується ряд економічних механізмів:
- перерозподіл витрат надрокористувачів на фінансовий результат від іншої діяльності (відсутність так званої ”податкової огорожі”);
- зменшення податкової бази на всю суму понесених витрат на ГРР (геолого-розвідувальні роботи);
- повне відшкодування витрат інвестора на ГРР при використанні режиму розділу продукції;
- створення консорціумів з декількох інвесторів, що знижує витрати і ризики етапу ГРР для кожного окремого інвестора;
- перекладання частини геологічних ризиків на державу шляхом фінансування ГРР.
Чим раніше держава передасть ліцензію надрокористувачу, тим менше коштів він витратить для компенсації високих ризиків. Якщо ліцензія видається на вже розвідане родовище, то геологічні ризики будуть в значній мірі зняті і податкові умови можуть бути достатньо жорсткими, але для цього державі доведеться піти на значні витрати.
Для етапу розробки також характерні високі економічні ризики, пов'язані із значною капіталомісткістю і тривалістю проектів освоєння шельфу. Навіть незначне зростання витрат може призвести до істотного збільшення термінів окупності і зниження віддачі на вкладений капітал. Для зменшення економічних ризиків у світі застосовуються наступні механізми:
1. Договірні відносини між інвестором і державою, в яких виключається вплив змін податкової системи, що діє, на економічні результати проекту.
2. Рентні податки, прив'язані до надприбутків і показників ефективності, які дозволяють зменшити податковий тягар в період падіння цін і сприяють досягненню необхідної віддачі на вкладений капітал.
3. Для розподілу ризиків між інвесторами на етапі розробки родовищ створюються консорціуми.
В межах діючої податкової системи, пропонується диференціація податків по етапах розробки (податкові канікули на початковому етапі і податкові пільги для вироблених родовищ), виду сировини (нафта/газ), що здобувається, глибини шельфу. Щоб знизити технологічні і транспортні ризики, у світовій практиці широко застосовується система страхування, механізм особливих економічних зон, концесії, зниження або повне звільнення інвестора від імпортних мит на устаткування, що ввозиться.
Для етапу розробки характерні також екологічні ризики, пов'язані з можливістю заподіяння серйозного збитку навколишньому середовищу і подальшими витратами на його ліквідацію і компенсацію. У світовій практиці використовується страхування відповідальності за спричинення шкоди і відшкодування інвестору витрат на страхування при розподілі продукції. В Україні практика страхування екологічної відповідальності поки що не отримала широкого застосування через нерозвиненість ринку страхування. В цілому для страхування ризиків при розробці шельфів може створюватися транснаціональний пул страхових компаній, які зможуть забезпечити страхове відшкодування високовитратних проектів.
Участь держави в процесі освоєння шельфу підкоряється чіткій закономірності. На початковому етапі, коли шельф мало вивчений, відсутня транспортна інфраструктура і технології держава створює спеціалізовану національну компанію. Ця компанія бере участь у всіх етапах підготовки і реалізації проектів. Згодом, по мірі розвитку видобутку, держкомпанія поступово втрачає частину своїх повноважень і приватизується. Такою компанією в Україні є ДАТ „Чорноморнафтогаз”.



Висновки:
З ряду об'єктивних та суб'єктивних причин в Україні не створено достатніх умов для того, щоб іноземні компанії та інші інвестори, які мають технології та досвід розробки глибоководних родовищ вуглеводів, вкладали свої кошти у реалізацію наших інвестиційних проектів. Причин декілька:
1. Держава регулює ціни на газ практично по всіх соціальних категоріях споживачів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України весь природний газ, що видобувається на території України, реалізовується виключно населенню та бюджетним закладам. ДАТ "Чорноморнафтогаз" дозволено продавати за вільними цінами приблизно 30 % природного газу, що дозволяє мати хоч і не значні, але власні інвестиційні ресурси, які в основному спрямовуються на геологорозвідувальні роботи. ДАТ "Чорноморнафтогаз" має боржників – ВАТ "Кримгаз", АП "Кримтеплокомуненерго". Ці підприємства не мають реальних джерел не тільки для погашення заборгованості, але й для оплати поточних платежів. Якщо зробити економічну оцінку суми боргу, то це дорівнює півторарічним обсягам видобутку природного газу. Ці кошти можна було б направити на розвиток підприємства: придбання нової техніки, обладнання, або інвестування проектів.
2. Проблема із залученням зовнішніх інвестицій спричинена слабким законодавчим забезпеченням інвестиційної діяльності. Закон "Про угоди про розподіл продукції", практично не діє. Морські родовища вуглеводів поки не потрапили до переліку об'єктів корисних копалин, які можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодою про розподіл продукції.
3. Недосконалим є механізм видачі та отримання ліцензій на геологорозвідку та розробку родовищ. З одного боку, інвесторів відлякує порядок отримання ліцензій спочатку на геологорозвідку, потім, без усяких переваг, на рівних умовах з усіма іншими претендентами на розробку родовища (існує ризик інвестора вкласти гроші в геологорозвідку, але не отримати родовище у розробку). Ліцензії частіше видаються уявному інвестору, без достатньої оцінки його технічних, технологічних і фінансових можливостей. Мають місце непоодинокі випадки, коли ліцензія стає власністю інвестора, який сам не має ані досвіду роботи, ані коштів на освоєння родовища.
4. Стримує процес залучення інвестицій, перш за все іноземних, відсутність делімітації кордонів в Чорному та Азовському морях. Неможливо чітко визначити сектор, що належить Україні, а значить і перспективні райони робіт, готувати по них інвестиційні проекти і шукати під їх реалізацію інвесторів.
Пропозиції:
Видобуток вимагає масштабних капітальних вкладень, розвитку трубопровідного транспорту, будівництва терміналів. В усьому світі це не робиться за рахунок коштів самих підприємств такі масштабні проекти реалізуються за рахунок залучення ресурсів зовнішніх інвестицій, кредитів банків, облігацій тощо. В Україні відповідний фінансовий механізм поки що не створений. Для цих цілей необхідно створити прозорі, конкурентні правила залучення інвесторів.
Для забезпечення державних інтересів у світовій практиці часто використовується участь у складі консорціуму інвесторів державної компанії з часткою участі, що забезпечує можливість впливати на ухвалення проектних рішень. Крім того, державна компанія набуватиме необхідного досвіду роботи на континентальному шельфі.
З метою збільшення притоку інвестицій необхідно удосконалити систему оподаткування робіт на шельфі, створити диференційований підхід до родовищ, які мають різні стартові умови освоєння чи перебувають на різній стадії розробки. Необхідно враховувати очікувану продуктивність родовища, якість корисних копалини. Значним внеском у збільшення інвестиційної привабливості ділянок надр шельфу може слугувати врегулювання на міждержавному рівні питань належності ділянок надр, створення легітимного міжнародно-правового режиму використання спірних ділянок шельфу.
Для цього необхідно:
1. Внести поправки до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", визначивши тим самим, що глибинна частина Чорного моря розробляється виключно на умовах угод про розподіл продукції; цим же законом передбачити, що суб'єктам господарської діяльності, які здійснюють освоєння і розробку морських родовищ, державою надаються повноваження виступати другою стороною при укладанні угод про розподіл продукції;
2. На державному рівні необхідно приймати рішення щодо цінової політики у нафтогазовому комплексі. Ціна на газ для населення стала вже не економічною, а політичною категорією, і якщо держава зацікавлена у прискореному освоєнні вуглеводних ресурсів морів, необхідно або вносити поправки в існуючу державну програму, або на дуже серйозному рівні розробити і прийняти збалансовану згідно всіх параметрів нову програму.
3. Розробити пропозиції щодо зміни нормативно-правової бази в цілях залучення інвестицій в розвиток нових нафто- і газодобувних регіонів на шельфі, включаючи відновлення інвестиційних пільг по податку на прибуток, встановлення рівноважних цін на газ, гнучку митну політику.
4. Розробити і прийняти комплекс заходів щодо забезпечення екологічної безпеки видів діяльності, пов'язаних із розвідкою, видобутком і транспортуванням вуглеводнів, що видобуваються на шельфі. Підвищити ефективність системи моніторингу стану природного середовища з метою прогнозування і запобігання її несприятливим змінам, природним і техногенним катастрофам.
5. Передбачити фінансування і організацію робіт по реконструкції і модернізації портів. Продовжити розробку програми створення високотехнологічних установок, машин і устаткування для морського видобутку нафти, газу і освоєння вуглеводневих родовищ на континентальному шельфі.
6. В рамках регіональної політики передбачити комплекс заходів по соціально-економічному розвитку приморських регіонів і в першу чергу с.м.т. Чорноморського в Криму.


Догори 
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
 
 Сторінка 21 з 21 [ 203 повідомлень ] На сторінку Поперед.  1 ... 17, 18, 19, 20, 21




Коломия ВЕБ Портал

Список форумів » Політика  » Політичні дискусії


Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей

 
 

 
Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  

Дошка безкоштовних оголошень

додати оголошення

Новини

Публікації


дитячий магазин

cron
Український переклад © 2005-2011 Українська підтримка phpBB