аво знов! і вам охота?

Ми всі такі... Ви не один. В тому то і річ, що ділами ніхто перед Богом не похвалиться... Діла це не спосіб досягнути спасіння, а внутрішнє побудження. Я вам наперед скажу, що ви досконалості не досягнете... Ні ви , ні я , ніхто... Наше спасіння не в самовдосконаленні (доречі ще одна відмінність християнства від інших релігій), а в прийнятті дарованого прощення.
"ш ты, младенец, наречешься пророком Всевышнего, ибо предъидешь пред лицем Господа приготовить пути Ему,дать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их," (Лк 1:76-77)

Згоден...




В чому саме твердочолість ?

Але момент вибору є...



Бог діє досконало, здійснюючи декілька речей одночасно... Він звершив суд над Содомом і Гоморою, і в той самий час дав багато що зрозуміти Аврааму, Лоту...




Я мав на увазі функції які має лише Бог... Суд, покарання, помилування і т.д.

а-а-а... знову...
Я нічого не казав про самовдосконалення.
У вас там якісь "домашні заготовки"?
Як би вдалося хоч на десяту долю процентика зменшити той гріх який надходить від мене в світ!
Причому тут самовдосконалення? Це - обов'язок звичайної порядної людини будь-якого вірсповідання.


Будьте добрі, роз'ясніть.


Як на мене, ось поруч приклад:

Давайте подивимося навколо.
Суд, покарання, помилування і т.д. - все це відбувається кожної миті навколо нас.
І робимо це ми.

Я під самовдосконаленням мав на увазі спроби людини позбутись гріха... Можливо не так висловився.




Людина не може досягнути стану безгрішності, а значить і спасіння. Щоб ми не робили, ми ніколи не оправдаємось перед Богом власними ділами. Ми оправдуємось по благодаті, тобто не заслуговуючи оправдання. Ми оправдані виключно через те, що Христос вже поніс наше покарання. Це звісно не повід грішити! Іван Христитель сказав про Христа "Ось Агнець Божий, що бере гріх світу на Себе". А щодо інших релігій, то жодна релігія, крім християнства, не пропонує людині прощення даром. Наскільки я знаю, треба досягати різних духовних щабелів власними зусиллями, вправами і т.д.

Земні судді вершать земний суд, а Бог вершить вічний суд. Просто починалось з того, що Бог не втручається і земні справи без згоди людини...
Як на мене, тут людина не може давати чи не давати згоду. А якщо ми починаємо думати що ми Богові щось дозволяємо чи ні , то ми зазіхаємо на те, що нам не дано...

Інші релігії не досліджував, але:
[color=blue][Мф.11:12] От дней же шоанна Крестителя доныне [U]Царство Небесное силою берется, и употребляющие усилие восхищают его[/U],[/color]
Тут хіба не про працю над собою йдеться?

не знаю, кого ви маєте на увазі під "земні судді", але я говорю про всіх людей без винятку. Вони щомиті чинять суд. Всім навколо і собі.

вибачте, не зрозумів.

Звісно про працю. Але ні одна людина не скаже що вона досягла Царства Божого своїми силами. Мені імпонує такий приклад: "Яблуня родить яблука не для того, щоб довести всім, що вона яблуня, а тому що вона по природі інакше не може... " Так само і християнин робить добрі діла, бореться з гріхом не для досягнення Царства, а з вдячності Богові за дароване прощення. А те що ви боретесь з гріхом це є добра ознака, тому що гріх вас непокоїть, ви в гріху бачите проблему... Гірше коли людина не бачить в гріху нічого поганого...

То вже давня історія, не знаю чи варто знову починати....