ГомоУкраїнус пише:
знову ж таки. Звертаючи увагу на ці слова, напевно перед очами так і стоять "людські" закони та "плани".
Промисел Божий хіба не план?
Те, що він ніби немає помітних рис притаманних типовим планам людей - ще не означає, що це не план. Я так думаю.[/QUOTE]
Ні, звичайно у Бога є "план нашого спасіння", але він не є стосовно кожного окремого індивідуума. Тобто відповісти на цей план чи ні - свобідний вибір кожного.
Кальвін тілдьки говорив, що Господь одних спасає хочуть вони того чи не хочуть, а інших ні. Тобто виходить, що "декого Господь сотворив для раю, а декого для пекла". Це єресь повна.
Я можу "дєрзнуть" вслід за святим Григорієм Нисським і сказати, що буде повний апокатастасис, оскільки християнство є релігією любови, а не релігією наказів, заборон та караючої справедливости. І що в кінці Господь приведе всіх до вічного Царства через свою любов...
Але ми не знаємо всіх задумів Божих. І Христос в Євангелії вказав, що всетаки буде певна диференціація...

Wandering пише:
Jovan закони є, навіть якщо ми про них не знаємо, хочем ми цього чи ні. Той же ж закон тяжіння в космосі і безліч інших, з ними ми змушені рахуватись.

На скільки я розумію, цей чоловік хоче сказати, що людина не відокремлена від космосу, а є його частиною і це заперечувати безглуздо на мою думку.

Wandering пише:
Эту цель и этот смысл жизни указал людям Христос словами: «Будьте совершенны, как совершенен Отец ваш Небесный». Здесь ясное и прямое указание на необходимость беспредельного совершенствования, до подобия Отцу Небесному, до богоподобия.

Jovan пише:
Ви не праві, це основна суть Християнства - обоження. Східного по крайній мірі.

Wandering пише:
Не зовсім зрозумів вашу відповідь. Що мається на увазі "східного по крайній мірі"?
І що таке "обоження"?[/QUOTE]

Східного, ну термін "обоження" оперували власне Св. Отці - християнські автори Православної Церкви, Західна - католицька Церква робить дещо інші наголоси на християнському житті. Скажем так, східне християнство закликає "працювати над собою", західне - "помагати ближнім".
Обоження це рух вдосконаленням, іншими словами його називають ще "стяжанням Духа". Це праця молитви і аскези через які людина вдосконалюється духовно. Все бере свій початок від слів "Бог став людиною, щоб людина стала богом" здається Афанасія Олександрійського.

Jovan пише:
Кальвін тільки говорив, що Господь одних спасає хочуть вони того чи не хочуть, а інших ні.

ГомоУкраїнус пише:
Я зновуж таки не чув про Кальвіна, але:
[Рим.9:15-16] шбо Он говорит Моисею: кого миловать, помилую; кого жалеть, пожалею. штак [помилование зависит] не от желающего и не от подвизающегося, но от Бога милующего.
не знаю, чи про це говорив Кальвін, але це дуже "витрверезляюча" фраза.[/QUOTE]

Ця цитата має на ввазі трошки інше. Тут йдеться про те, що ми навіть би із трусів вискочили нездатні "вибороти" собі спасіння. З однієї сторони віра без діл мертва, а з іншого не ділами своїми ми спасаємось, а милістю Бога.

КрішнА wrote:
навить якщо ти матьорий маньяк Бог може бути милостивий до тебе і навить якщо ти порядна і чуйна людина яка від щиро серця всім опомагає Бог може бути немилостивий))