Мер сказав на зборах підприємців, що 770 - річчя будемо святкувати 19 серпня на день м. Коломиї. Буде великий концерт і т.д.
...

770-річчю першої літописної згадки про Коломию присвячується…

Шануймо минуле заради майбутнього…

Альбом «Коломия»

Вшановуючи знаменний ювілей 770-річчя першої літописної згадки про Коломию на кошти Коломийської міської ради за спільної ініціативи відділу культури та туризму Коломийської міської ради, Музею історії міста Коломиї та Культурологічного проекту «Наше місто» світ побачив живописний альбом з лаконічною назвою «Коломия».

Презентація видання, яке становить вагу як для краєзнавців, істориків, митців, так і для мешканців і гостей нашого міста відбудеться 18 серпня цього року у приміщенні Музею історії міста Коломиї о 14.00.

Відкриваючи мальовничий альбом, перше, що кидається нам у вічі, це сердешне звернення до коломийців та гостей міста міського голови п.Ігоря Слюзаря та голови Коломийської райдержадміністрації п.Михайла Негрича. У передмові Мирослави Кочержук та Михайла Петріва оживає дух старовинної архітектури Коломиї та передається ідея видання альбому.

Альбом складається з двох частин. У першій частині подано графіки сорока будівель Коломиї, в яких гармонійно поєдналися величний австрійський аристократизм давньої архітектури, рідний серцю український затишок та справжній покутсько-гуцульський дух. Колекцію графік будівель виконав коломийський художник і архітектор Роман Кочержук на замовлення адвоката Михайла Петріва, з колекції якого графіки і надані для альбому.

На перших сторінках видання оглядач зустрічає графіки знакових для міста будівель, без яких Коломия не була би тією Коломиєю, яку знають та люблять коломийці та безліч закоханих в неї подорожуючих: Ратуша (1877), Національний музей Гуцульщини та Покуття ім.Й.Кобринського (1902), Музей писанкового розпису (2000), Музей історії міста Коломиї (др. пол. ХІХ ст.), Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім.о.І. Озаркевича (поч. ХХ ст.) та Міський будинок культури «Народний дім» (1892).

Серед майстерно виконаних графік будівель присутні культові споруди Коломиї, такі як найстарша дерев’яна церква Благовіщення Української Православної Церкви, що гордовито прикрашає місто з XVI століття та є пам’яткою архітектури державного значення, так і культові споруди інших релігійних конфесій в місті: Церква св. Архистратига Михаїла Української Греко-Католицької Церкви (1864), Церква священомученика Йосафата Української Греко-Католицької Церкви (1762), Церква св. Миколая Української Греко-Католицької Церкви (1875), Римсько-Католицький костел св. Ігнатія Лойоли (1897), Синагога (поч. ХІХ ст.), Єпархіальне управління Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви (1957).

Однією із родзинок видання є те, що художником передані зображення й сучасних культових споруд, які побудовані в часи незалежності України: Кафедральний собор Преображення Господнього Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви (розпочате 1998 – триває), Миколаєво-Успенський собор Української Православної Церкви (1996), Кафедральний собор Преображення Господнього Української Православної Церкви Київського патріархату (розпочате 1994 – триває), Церква Євангельських християн-баптистів (1998).

Варто зауважити, що графіки хронологічно відображають архітектурні стилі забудови міста: перша світська забудова міста – будинок №4 на вул. Гетьмана І.Мазепи (1789), Коломийський молодіжний центр (1895), в якому модерн поєднується з німецько-швейцарським стилем, який неабияк майстерно втілив у життя український архітектор Іван Левинський, а вежа, що прикрашає споруду, виготовлена з дерев’яного каркасу й з трьох сторін декорована керамічним фризом, які виготовлені Валеріаном Крицінським в коломийській гончарній школі; приміщення за адресою вул. Верещинського, 59 збудоване в 1893 р. за проектом архітектора Висякевича для заснованої 1875 р. гончарної школи у декорі фасаду якого збереглися керамічні елементи роботи Валеріана Крицінського; ресторан «Карпати» (1896); приміщення управління державної ветеринарної медицини в Коломийському районі (поч. ХХ ст.) збудоване в сецесійному стилі; будівлі на вул.Театральній №21-25 є взірцями архітектури різних стилів: буд. №21 – кін. ХІХ ст., віденський ренесанс; буд. №21А – 1976 р., радянський типовий проект; буд. №23 – 1930-і рр., функціоналізм.

У окремій групі графік відображено сучасні вигляди будівель в яких розміщуються навчальні, лікувальні та адміністративні установи: Залізничний вокзал станції Коломия (1866), Коломийський медичний коледж ім. І. Франка (1860-х рр.), Коломийська спеціалізована школа №1 ім. В. Стефаника (1875), Торговий комплекс «Коломиянка» (1870-х рр.), Коломийський природничо-математичний ліцей (1897), Будинок дитячої та юнацької творчості (кін. ХІХ ст.), Коломийська гімназія ім. М. Грушевського (1899), Коломийська загальноосвітня школа №10 (др. пол. ХІХ ст.), Центральна районна лікарня (1905), Міська бібліотека №1 для дорослих (1907), Коломийська дитяча музична школа №1 (перш. пол. ХХ ст.).

Автор не акцентував увагу виключно на старовинних пам’ятках архітектури, тому й в альбом включені вигляди сучасних громадських будівель, зокрема готелю «Писанка» (2000), як одного з яскравих взірців сучасної архітектури міста.

Таким чином за задумкою авторів альбому вперше створено цілісну безпрецедентну для нашого міста колекцію графічних зображень старовинних будівель, які розкривають архітектурний ансамбль коломийського середмістя, що в переважній більшості сформувався в період перебування міста в складі Австро-Угорської імперії.

Унікальність альбому полягає також в тому, що в його другій частині подано світлини будівель авторства Володимира Ніколенка, які супроводжуються історичними довідками про них, час побудови, власників, інформація про меморіальні дошки на будівлях, історичні події, які в них відбувалися, що розміщалося в них та що тепер в них є.

Автором історичних довідок є науковий співробітник Музею історії міста Коломиї Мирослава Кочержук, котра по зернинках збирала найважливіші дані, що неабияк зацікавлять читача.

Принагідно зазначимо, що на широкий загал дана колекція графік була представлена 31 березня 2011р. під час презентації шостого випуску листівок: «Роман Кочержук. Графіка» із серії Валерія Ковтуна: «Коломия у світі мистецтва» та на виставці під назвою «Коломия у графіці Романа Кочержука», яка люб’язно надана з приватної колекції адвоката Михайла Петріва й присвячена 770–річчю першої писемної згадки про Коломию. Зараз дана колекція графік передана Музеєві історії міста Коломиї для постійного експонування.

Яскравим доповненням до альбому є його ілюстрація печатками магістрату Коломиї в різні історичні періоди: Австро-Угорської імперії (1862, 1893,1910), Речі Посполитої (1930), реконструйовані Романом Думанським (1991), Західно-Української Народної Республіки (1919), сучасної України (1997) та панорамна світлина міста у виконанні Яреми Проціва.

Авторами оригінального дизайну альбому є коломийські митці Мирослав Ясінський та Юлія Венц, переклад здійснив киянин Тарас Пепа, а літературну редакцію – Микола Савчук, голова «Клубу Коломийців». Один із цікавих фактів у виданні альбому полягає в тому, що з друку він вийшов у тернопільській друкарні ПЦ «Матвєй», що свідчить про спорідненість духу міст й готовності до помочі.

Наприкінці висловлюю сердешну подяку авторові графік Романові Кочержуку, який погодився з ідеєю написати місто в графіці та його дружині Мирославі - краєзнавцю та залюбленій людині в наше місто, яка написала історичні довідки про будівлі; моєму давньому товаришу Тарасові Пепі за творчі переклади текстів; Миколі Савчуку за літературне редагування; Володимиру Ніколенку, Володимиру Лобураку та Яремі Проціву за світлини до альбому; Мирославові Ясінському та Юлії Венц, які так мистецьки передали коломийський дух в дизайні альбому; моїм натхненникам дружині Ользі та донечці Анничці, без підтримки яких не було б цього альбому.

Альбом так і залишився би ідеєю, якби не було підтримки нашої ініціативи та діяльної участі начальника відділу культури та туризму Коломийської міської ради п.Уляни Мандрусяк та директора Музею історії міста Коломиї п.Михайла Арсака за що усім їм шаноблива подяка.

Особлива подяка Коломийському міському голові Ігорю Слюзару та депутатам Коломийської міської ради за фінансову підтримку видання альбому у славну річницю 770-річчя першої літописної згадки про Коломию.

З правдивою повагою,
засновник культурологічного проекту «Наше місто»
адвокат Михайло Петрів

картинки тут...

Культурологічний проект “Наше місто”

Шануймо минуле заради майбутнього…

Коломия у ювілейних листівках із серії:

“Коломия – наше місто”. 770-років першої літописної згадки про Коломию”

Культурологічний проект “Наше місто” (засновник адвокат Михайло Петрів) на відзначення 770 - річчя міста Коломиї заснував серію ювілейних листівок під назвою: “Коломия – наше місто”. 770-років першої літописної згадки про Коломию” в якій видано 24 листівки.

Авторами ювілейних листівок виступили коломийські художники, архітектори, дизайнери та фотографи: Андрушко Василь, Базак Марта, Бартєнєв Віталій, Бежук Ігор, Вінтоняк Галина, Венц Юлія, Ганущак Микола, Друляк Михайло, Зотова Олена, Кочержук Роман, Ніколенко Володимир, Семеняк Микола, Проців Ярема, Ясінський Мирослав а також художниця із Севастополя Кавулич Надія.

Колекція відкривається 7-ма листівками із графіками знакових для нашого міста будівель, без яких Коломия не буда-б тією Коломиєю, яку знають та люблять коломийці та безліч закоханих в неї подорожуючих: Ратуша (1877), Національний музей Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського (1902), Музей історії міста Коломиї (др. пол. ХІХ ст., Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. І. Озаркевича (поч. ХХ ст.) та Міський будинок культури “Народний дім” (1892), церква Благовіщення Української Православної Церкви (XVI ст.) та Римсько-Католицький костел св. Ігнатія Лойоли (1897).

На титульній стороні листівок міститься назва будівель української та англійською мовами. На звороті цими-ж мовами подаються історичні довідки про ці будівлі, час побудови, власників, інформація про меморіальні дошки на будівлях, історичні події, які в них відбувалися, що розміщалося в них та що тепер в них розміщується, автором яких є науковий співробітник Музею історії міста Коломиї Мирослава Кочержук. Зворот кожної з листівок прикрашений світлинами сучасного вигляду цих будівель. Автором дизайну цих листівок є Оленка Ясінська.

Графіку старовинних будівель виконав коломийський художник і архітектор Роман Кочержук на замовлення адвоката Михайла Петріва. Принагідно хочемо зазначити, що громадськості міста дана колекція графік була представлена 31 березня 2011р. на виставці: Коломия у графіці Романа Кочержука (з колекції адвоката Михайла Петріва), що була присвячена 770 – річчю першої писемної згадки про Коломию та яка передана Музеєві історія міста Коломиї для постійного експонування. Ці-ж графічні зображення поміщені в нещодавно виданому альбомі “Коломия”.

Листівка №8 є унікальною за своїм задумом, оскільки чи не вперше на листівці зображено будівлю в якій від 1997 року розміщується Музей історії міста Коломиї. Зазначимо що на старих австрійських та польських листівках ця будівля не була зображена. За задумом дизайнера Ювії Венц фасад будівлі переплетено в мережеві оригінальних вітражів, які гордовито прикрашають споруду ось уже більше століття. На звороті листівки зображено фрагмент будівлі у вікнах якої власне і розміщені вітражі та подається історична довідка про будівлю автором яких Мирослава Кочержук. Стара та нова Коломия на перехресті епох такий сюжет листівки №9 за дизайном Юлії Венц.

Наступна листівка (№10) за дизайном Юлії Венц, присвячена 200 – річчю німецького поселення Маріягільф (1811-1940 рр.) в Коломиї (Zur 200-jährigen Gründung der deutschen Siedlung Mariahilf (1811-1940) in Kolomyja).

На титульній стороні листівки зображено притаманні цьому поселенню будівлі: 2-класова школа ім. Розеґґера з німецькою мовою викладання (1910), тепер житловий будинок (Die zweiklassige deutschsprachige Roseggerschule (1910), jetzt Wohnhaus); церква німецької общини Маріягільф, відбудована 2004 р. на фундаменті римсько-католицького костелу Божої Матері Помічниці вірних (1853), зруйнованого в роки Другої світової війни (Kirche der Deutschen Gemeinde Mariahilf, wiederaufgebaut auf den Fundamenten des römisch-katholischer Klosters Mariahilf der Kristen, vernichtet im zweiten Weltkrieg); пам’ятний хрест, встановлений на цвинтарі поселення Маріягільф (Gedenkkreuz, errichtet auf dem Friedhof der Siedlung Mariahilf).

Цьому ж ювілею присвячена і наступна листівка (№11): Німецькі поселення Коломиї 1811-1940 рр. (Deutsche Siedlungen in Kolomyja 1811-1940). На титульній стороні листівки зображені характерні для німецьких поселень культові та інші споруди: Маріягільф (1811): Церква німецької общини Маріягільф, відбудована 2004 р. на фундаменті римсько-католицького костелу Божої Матері, Помічниці вірних (1853), зруйнованого в роки Другої світової війни (Mariahilf (1811): Kirche der Deutschen Gemeinde Mariahilf (2004), wiederaufgebaut auf den Fundamenten des Römisch-katholischen Klosters Mariahilf der Kristen (1853), vernichtet im zweiten Weltkrieg); Баґінсберґ (1818): Євангелистська кірха (1875), тепер церква св. Миколая Української Греко-Католицької Церкви (Baginsberg (1818): Evangelische Kirche (1875), jetzt Kirche des Heiligen Nikolaus der Ukrainischen grichisch- katholischen Kirche); Славці (1820): Житловий будинок (Slawitz (1820): Wohnhaus); Флєберґ (1842): Римсько-католицький костел св. Яна Непомука (1911), тепер Дім молитви церкви Християн Адвентистів Сьомого Дня. (Flehberg (1842). Johann Nepomuck Römisch-katholischer Kloster (1911). Jetzt Gebetshaus der Kirche von Adventisten des Siebenten Tages); Розенгек (1866): Житловий будинок (Rosenheck (1866): Wohnhaus). На звороті листівки подано історичну довідку про згадані будівлі.

Принагідно зазначимо, що листівки №8, 10 та 11 видані у творчій співпраці між культурологічним проектом “Наше місто” та Музеєм історії міста Коломиї, а автором історичних довідок до цих листвок є науковий співробітник музею Мирослава Кочержук.

Картина Мирослава Ясінського “Зі світлом віри” передається на листівці №12 та зображує, як Боже Благословіння спускається на Кафедральний собор Преображення Господнього Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви, а через нього на усю коломийську громаду.

Картина Галина Вінтоняк “Сон” передає на листівці (№13) авторське бачення старовинного виду Церкви священомученика Йосафата Української Греко-Католицької Церкви. На звороті листівки подано фрагмент картини та історичну довідку про будівлю автором якої є Мирослава Кочержук.

Церква св. Архистратига Михаїла Української Греко-Католицької Церкви (1864), в цьому році відзначає ювілей – 140 років освячення (1871), якому і присвячена листівка №14. Оригінальна картина Олени Зотової передає авторське бачення цієї культової споруди. На звороті листівки подано фрагмент картини та історичну довідку про будівлю автором якої є Мирослава Кочержук.

Микола Семеняк продовжує серію листівок (№15) та в притаманній йому техніці графіки зображує Церкву Благовіщення Української Православної Церкви, яка розташована на українському цвинтарі Монастирок. На звороті листівки подано фрагмент картини та історичну довідку про будівлю автором якої є Мирослава Кочержук.

Художник із Севастополя Надія Кавулич приєдналася до ідеї видання листівок (№16) та напередодні передала на своїй картині вид на вулицю Театральну.

Графік Ігор Бежук у намальованій для цієї серії листівці (№17): “Вітання з 770-річчям Коломиї” вдало поєднав історичний дух старовини - зустріч в Коломиї австрійського імператора Франца Йосифа 1, який приїздив до міста на етнографічну та господарсько-промислову виставки в вересні 1880 року та 770 - річний ювілей міста. На фоні сьогоднішньої міської Ратуші над якою майорить український прапор гарцює на коні боєць Гуцульської дружини, яка зустрічала імператора, але уже відзначаючи ювілей міста та стверджуючи те, що Коломия була, є і буде українським містом.

“Коломия у вирі коломийки” так образно названо композицію на листівці доктора Миколи Ганущака (№18), яка вдало та граціозно передає дух танцю та заворожує коломийців та гостей нашого міста.

“Зимова Коломия” одна з найулюбленіших світлин фотографа Михайла Друляка, яку він надав для цієї серії листівок (№19). Музей писанкового розпису, який так велично прикрашає наше місто, ніби побратавшись з готелем “Писанка” на фоні старовинних будівель центральної частини міста – фотопанорама Яреми Проціва, відображена на листівці (№20). “Коломия в обіймах гір”, так впіймав мить фотограф Володимир Ніколенко, яка представлена на листівці №21.

Василь Андрушко напередодні завершив працю над листівкою (№22) створеною для цієї серії. Однією з найулюбленіших місць автора в місті є будинок на вул. Театральній, який збудований у стилі – віденської сецесії, який так нагадую красу української жінки, перегукуються із гуцульським орнаментом та мотивами гуцульської вишивки. Це і стало темою кольорової графіки автора для цієї листівки під назвою: “На вулиці Театральній”

Марта Базак у роботі “Коломийське подвір’я” (№23) передає свою закоханість у місто, а Віталій Бартєнєв в котре змушує нас помилуватися красою вузьких та коротких коломийських вулиць передаючи її у своїй картині “Вулиця Головацького” (№24). Листівки №12-24 виконані за загальним дизайном Юлії Венц.

Наприкінці висловлюю сердешну подяку усім авторам, які погодилися надати свої твори чи створити нові для серії листівок: “Коломия – наше місто”. 770-років першої літописної згадки про Коломию”, що дало можливість у дуже короткий проміжок часу спільно створити цей проект: Андрушко Василеві, Базак Марті, Бартєнєву Віталію, Бежуку Ігору, Вінтоняк Галині, Венц Юлії, Ганущак Миколі, Друляку Михайлові, Зотовій Олені, Кавулич Надії, Кочержуку Роману, Ніколенко Володимиру, Семеняку Миколі, Проціву Яремі та Ясінському Мирославу; дизайнерам Оленці Ясінській та Юлії Венц, які так мистецьки поєднали коломийський дух старовини та сучасності в дизайні листівок; директору Музею історії міста Коломиї п.Михайла Арсака за співпрацю та працівнику музею Мирославі Кочержук за підготовлені історичні довідки для листівок; моїм натхненникам дружині Ользі та донечці Анничці, без підтримки яких не було б здійснено все задумане в цьому проекті.

З правдивою повагою,

Засновник культурологічного проекту “Наше місто”, aдвокат Михайло Петрів

Перелік листівок із серії: “Коломия – наше місто”. 770-років першої літописної згадки про Коломию”, виданих Культурологічних проектом “Наше місто” з нагоди відзначення 770- річчя Коломиї.

18 серпня 2011 р.

1. Роман Кочержук. Коломия. Ратуша. Графіка, папір, туш, 25х16, 2010 р.
2. Роман Кочержук. Коломия. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. Графіка, папір, туш, 25х16, 2010р.
3. Роман Кочержук. Коломия. Музей історії міста Коломиї. Графіка, папір, туш, 25х16, 2010р.
4. Роман Кочержук. Коломия. Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. І. Озаркевича. Графіка, папір, туш, 25х16, 2010р.
5. Роман Кочержук. Коломия. Міський будинок культури «Народний дім». Графіка, папір, туш, 25х16, 2010р.
6. Роман Кочержук. Коломия. Церква Благовіщення Української Православної Церкви. Графіка, папір, туш, 25х16, 2010р.
7. Роман Кочержук. Коломия. Римсько-Католицький костел св. Ігнатія Лойоли. Графіка, папір, туш, 25х16, 2010р.
8. Юлія Венц. Музей історії міста Коломиї. Поштова листівка. 2011 р.
9. Юлія Венц. Стара та нова Коломия на перехресті епох. Поштова листівка. 2011 р.
10. Юлія Венц. Коломия. 200 років німецького поселення Маріягільф. Поштова листівка. 2011 р.
11. Юлія Венц. Коломия. Німецькі поселення Коломиї. Поштова листівка. 2011 р.
12. Мирослав Ясінський. Зі світлом віри. Полотно, олія, 60х50, 2007 р.
13. Галина Вінтоняк. Сон. Церква священомученика Йосафата Української Греко-Католицької Церкви. Полотно, олія, 60х40, 2011 р.
14. Олена Зотова. Коломия. Церква св. Архистратига Михаїла Української Греко-Католицької Церкви. Батік холодний, 70х50, 2011 р.
15. Микола Семеняк. Коломия. Церква Благовіщення Української Православної Церкви. Папір, паста, 25х29, 2004 р.
16. Надія Кавулич. Коломия. Вулиця Театральна. Полотно, олія, 70х50, 2011 р.
17. Ігор Бежук. Вітання з 770-річчям Коломиї. Графіка, туш, папір, 30х20, 2011 р.
18. Микола Ганущак. Коломия у вирі коломийки. Графіка, папір, олівець, 20х15, 2000 р.
19. Михайло Друляк. Зимова Коломия. Світлина.
20. Ярема Проців. Панорама Коломиї. Світлина.
21. Володимир Ніколенко. Коломия в обіймах гір. Світлина.
22. Василь Андрушко. Коломия. На вулиці Театральній. Папір, кольорова графіка, 42х30, 2011 р.
23. Марта Базак. Коломийське подвір’я. Картон, олія, 85х50, 1991 р.
24. Віталій Бартєнєв. Коломия. Вулиця Головацького. Полотно, олія, 80х80, 2008 р.