[QUOTE]taras.hryhorchuk написав:Слава Богу, що відбулася спроба здійснити конструктивну критику статті. Дуже дякую дописувачу.
Однак, на мою думку, підміну понять пропонуєте саме Ви. Для виключення подвійного трактування смислового змісту понять хотів би порадитити Вам відвідати www.slovnyk.net, де, цитую: "ГОНОР, -у, ч. 1. розм. Перебільшене уявлення про свою гідність; чванливість, пиха. 2. заст. Честь, гідність". І, коли в статті написано про гонор у ненайкращому його тлумаченні, то до уваги бралося саме сучасне розуміння цього поняття. Натомість годість, очевидно, - це почуття особистої гідності, самоповаги. [/QUOTE]

:( В зв"язку з цим, хотілося би почути пояснення таких широко вживаних у нас термінів: "пан" і "товарищ", а також, по можливості, співставлення їх значень.

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!

[QUOTE]yanychar написав:В зв"язку з цим, хотілося би почути пояснення таких широко вживаних у нас термінів: "пан" і "товарищ", а також, по можливості, співставлення їх значень.[/QUOTE]

Для тлумачення цих понять також можна скористатися словником. Зокрема, в Україні та деяких інших країнах ПАН – ввічлива форма звертання або називання стосовно до осіб чоловічої статі. // У сучасній дійсності – ввічлива форма згадування або звертання. Пан посол. Пан міністр. // ірон. Особа, яка не користується в кого-небудь повагою або викликає презирство своєю поведінкою. // Звичайно зі словом-прикладкою – шаноблива форма звертання до чоловіка в усній народній мові.
Натомість Товариш - людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник. В історичному аспекті - назва старшинського звання, що надавалось у реєстровому козацькому війську полковій старшині та козакам із другої половини 17 ст.
Зіставляючи ці два поняття легко дійти висновку, що саме за радянських часів, коли основними орієнтирами влади була суцільна зрівняйлівка і уявна демонстрація вищої партійної еліти свого наближення до народу, поняття "товариш" було засобом уніфікації звернення до будь-кого. А поняття "пан" віддзеркалювало щось буржуазне. Тому не дивно, що налякані численними репресіями та голодоморами люди, захищаючи себе і своїх близьких, у зверненнях до інших людей боялися вживати слово "пан".
Однак, "товариш" сьогодні теж непогано функціонує. Зокрема у війську, політичних партіях, громадських об'єднаннях тощо.
Що ж стосується Коломиї та коломиян - тут слово "товариш" було вживане швидше в радянських, партійних чи військових "протокольних" заходах. Мистецька, театральна, банкетна тощо Коломия, не дивлячись ні на що, користувалася словами: пан, пані, панна, панове...

З повагою, Т. Григорчук

Спитав сьогодні одногознайомого відомого журналіста: "Хто такий Тарас Григорчук?" І у відповід, ніби між іншим: "Перший раз такого чую". Це я теж між іншим. Пане тарасе, а де готують таких спеціалістів, які після закінчення навчання просять поради, як їм писати? У Вас немає гонору в такому випадку і стилю мислення і власного стилю написання.[QUOTE]taras.hryhorchuk написав:І ще одне питання, невже насправді стаття навіяла вам щось совєцьке, сталінське? Якщо так, то дуже прошу вказати саме в яких словах, чи думках. Я обов'язково візьму всі зауваження до уваги, а потім працюватиму над стилістикою, щоб подібного не відбувалося в майбутньому.[/QUOTE]

А на словники посилатися також не треба, бо впевнений такі ж специ і ті словники робили, розумієте про що я? Український правопис ґвалтують зараз всі кому не ліньки, тому за словника хапатися наче за револьвер не треба. За що хапатися в такому випадку має знати журналіст, сам, тихо і без порад з народом, але щоб народ зрозумів. Ще уточню, я говорю про народ як про наш свідомий народ, а не про бидло, яке ще не повиздихувало з совітських часів.

І ще таке, пане Тарасе, можу до прикладу поставити село Спас, думаю всі його знають. Ото село, ви туди поїдьте і подумайте, де є чистіше в Коломиї чи у Спасі, де є спільна громадська думка, де є гонор. Це маленький приклад. Бо мої далекі коріння тягнуться саме зі Спасу, хоча нема там до кого вже їхати. А є ще такі села як Ковалівка приміром. Кажуть на неї: "Ковалівка - зібранівка". Там і москалі і жиди і татари і циганерія і хто тіко не хоч. І наші люди там є звісно українці свідомі, але їх я на пальцях можу порахувати, тому що добре то село знаю, там моя бабця і дідусь живуть (свідомі українці, щоб не виникало питань). Так от не всі села такі погані і люди звідти не дуже переїжджають, але є випадки. А у Коломиї просто треба зробити чистку у верхівках влади і все буде ОКІ, бо там дійсно зібранівка політичних поглядів і пріоритетів.

_________________
Ніколи не здавайся!

[QUOTE]taras.hryhorchuk написав:Для тлумачення цих понять також можна скористатися словником.[/QUOTE]

Очевидна проблема в тому, що посилатися на той, чи інший словник практично неможливо. Одні і ті ж словесні поняття в різних країнах трактуються мало не прямопротилежно. Більше того, навіть в одній країні, в різні часи одне і те ж може мати протилежне (по смислу, по інформаційності, по ментальності, в кінці кінців) значення. Особливо це стосується Росії. Словники, енциклопедії, і, особливо, історичні матеріали (в першу чергу) міняють трактовки, пояснення, визначення - мало не кожні пів-години. Договорились тут до того що об"явили конкурс на "национальную идею"!
Що воно таке? До 1917 р. ідея: "Москва - третий Рим, а четвертому не бывать!" Після 1917: "Мы наш, мы новый мир..." Не націю, не країну, а всього лиш навсього... "мир"! І на своєму гербі (герб Советского Союза - всі виділи) намалювали планету Земля, придавлену своїми символами... (за всю історію людства - хто мав щось подібнеш?) І взялися зводити Дом Советов (Вавілонську вежу), щоб у ньому прийняти "последнюю республику" в состав... нє-е-е-е, не СССР, - ВССР (Всемирная Советская Социалистическая Республика). А-а-а..., може я так..., набрехав? То це не трудно провірити! Достатньо глянути матеріали з"здів, партконференцій 20-х, 30-х років. Зокрема, матер"яльці за грудень 1922 р. Нині - це не так трудно. В Інтернеті - не проблема (відкрийте сторінки МГУ, МГЮА, ВшМО і всіх російських бібліотек, які тільки в голову прийдуть).
Ну-у-у, це все було, було... А що ж нині? А-а-а нині - "конкурс на лучшую национальную идею России". Оце але...!
"Великая, величайшая нация в мире, самая гуманная, несущая свой тяжкий крест во имя просвещения всех народов, давшая миру величайших просветителей - Пушкина, Толстого, Достоевского..., понесшая тяжелейшие потери во всех войнах в мире (можна довго продовжувати, - мені вже надоїло)"... і-і-і-і, на тобі, - не знає - якого дідька воно на світ виплодилось (берут сомнения). Прийшлось об"явити конкурс, бо не второпає - чого воно тут смердить.
До речі. Цієї весни (травень-квітень), чую по радіо, в новинах, передають, що надійшло багато "национальных концепций" в зв"язку із заявленим конкурсом. О, думаю, - напевно москалі найшли п"ятий Рим (або "...новый мир")! Як було сказано, представлено на конкурс кілька сотень "концепций". Одна із них, представлена студентом журфака (чи філфака) із Архангельська, найбільше "понравилась Президенту России". Концепція звучить, приблизно, так: "Призвание России, ее мировое значение - это терпение!". Там ще хвилин 5 щось блеяли про "тяжкий крест, историческую миссию, страдания российского народа...", та я так і не в"їхав. Концепція - не затверджена по сей день!!!
От так - "по словарям и по-понятиям"

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!

Шановні форумчани.
Як би там не було, але можна відстежити, що стаття "Коломия чекає", запропонована мною вашій увазі, все ж таки викликала інтерес. І хоча на форумі зустрічаються як прихильники, так і суперники висунутих у ній думок, очевидною залишається небайдужість.
Не можу не погодитись з Яничаром про те, що сьогодні здійснити досконале трактування якогось слова чи терміна практично неможливо. Але від чогось відштовуватися все ж треба. Просто ми з вами, хлопці та дівчата, розмовляємо однією мовою і маємо розуміти один одного. Тому, коли викликаються непотрібні суперечки, буває незайвим заглянути хоча б до якогось джерела, здатного дати пояснення. Що ж стосується словника, то хочу сказати, що електронна його версія подана відповідно до паперової, яка вийшла у світ цього 2007 року. І якщо комусь захочеться переглянути його, поцікавтеся авторським колективом - там досить серйозні імена.
Маю ще кілька слів для Хамби. Я дійсно не є журналістом. Я займаюся науково-педагогічною діяльністю і працюю у вищій школі. Основна маса написаних мною публікацій стосується наукових досліджень у галузі маркетингу та педагогіки вищої освіти.
Коли Ви пишите про знущання над українською мовою, то з Вами направду хотілося б погодитися. Однак, ані Ви, ані я, ані президенти чи царі не можуть чинити опір перетворенням, яких зазнає мова. Мова - живий організм, який функціонує в конкурентному оточенні. А це середовище зумовлює запозичення, забування слів, нові форми словотворення і таке інше. Досить лише порівняти свою мову з мовою людей яким, скажімо, за 70, а ще краще з представниками діаспори і ми зразу ж відчуємо колосальну різницю.
Тому, я закликаю всіх коломиян до розуміння один одного на основі щирості та поваги, коли різночитання однієї думки не викликатиме якихось негативів.
А в цілому ідея статті, про яку йдеться на форумі, народилася практично спонтанно, в момент глибокого ностальгічного почуття. Спочатку я мав написати про життя відомих мені коломиян у Києві, але в процесі написання сама ідея різко помінялася на користь обєднавчої думки та заклику всіх коломиян повертатися до дому. І далеко не має значення те, чи людина горда від того що вона є коломиянином, чи вона сповнена гонору. Коломия сама все поправить: кого виховає, кого перевиховає, але нікого не відкине.

[QUOTE]taras.hryhorchuk написав:Коломия сама все поправить: кого виховає, кого перевиховає, але нікого не відкине.[/QUOTE]

:) Цілком згоден з паном. Напевно, тільки українці вміють сперечатись між собою, відстоюючи практично ідентичну (одну і ту ж саму) точку зору. При тому, так захоплюються, що готові голови одне одному розчерепити. Всі знають нашу стару приказку: "Де два українці - там..., е-е-е, якби-то три, - 33 партії!!!"
Хіба для когось є секретом, що всі політичні, економічні... - та любі суперечки в Україні, так, чи інакше зводяться до одного протистояння: Україна - Москва! Або ми їх випхаєм, або...
І так хочеться, аби це вирішилось уже, тепер, сьогодні! Та ж ми мусимо їх випхати!
Е-е-е, - не так швидко! Москва не вспокоїться, ні нині, ні завтра! Ця "лабуда" буде тягнутись ще пару віків!
("І сказав Господь Моісею - 40 років будеш водити свій нарід в пустелі. Це коліно - не увійде в землю обітовану).

_________________
І-і-і-йо-о-ой!!!

Проженемо за Волгу
Смердячу кацапню,
І більше не допустимо
Подібную х...ню!

скоро "тимчасовому киянину" ми зробимо персональний блог на порталі і нехай спробує не викладати хоча би по статті в тиждень... Там і обговорювати зможемо...
Наприклад таке:
[QUOTE]taras.hryhorchuk написав:Коломия сама все поправить: кого виховає, кого перевиховає, але нікого не відкине.[/QUOTE]Відкине, відкине... Завжди відкидала самих достойних і продовжує це робити... Ти ж не в Коломиї викладаєш наразі, правда ж?

[QUOTE]pent@gon написав:
Відкине, відкине... Завжди відкидала самих достойних і продовжує це робити... Ти ж не в Коломиї викладаєш наразі, правда ж?[/QUOTE]
Це правда, наразі не в Коломиї, ти ж сам про це добре знаєш. Але все рівно мрію викладати в Коломиї.
Разом з тим я вже по-трохи працюю в дистанційному навчанні on-line. Такий спосіб дозволяє викладати або навчатися абсолютно незалежно ані від місця, ані від часу.
Від початку роботи в дистанційному навчанні мене найбільш здивував контингент студентів, яким вже далеко не 18, які є зайнятими людьми, а географія їх розташування від Росії до Португалії. В силу цього я впевнений, що зможу бути корисним коломиянам навіть не живучи зараз у Коломиї.
А за пропозицію власного блогу дуже дякую, думаю що там справді буде що розміщувати.

[QUOTE]борМан написав:Разом з тим, Коломия кликатиме… Кликатиме всіх своїх синів і дочок, бо вони їй завжди потрібні, бо вони всі рідні. Вона оточить ласкою, омиє чистою прутською водою і промовить: «Сину, ти повернувся. Я так довго чекала на тебе». [/QUOTE]
Привет я новенькая на форуме! :)
Одна из дочерей Коломыи. Вскоре приеду из США-вернусь, но не на долго. Хочу побыть подольше, но ждешь-ли Ты меня-Коломыя? Без средств на существование Ты не очень добра. Хочу на работу, но ... :roll: Добавляйте, что пожелаете. Может мне в магазин уборщицей пойти поработать за 2рубля в день,? а то мне 8-американских в час- маловато. В свое время когда устраивалась на работу - не брали, а сейчасш? :?: