Cпоконвічні традиції, побут українського села, закони честі і поклики серця, а в кожного героя – своя гірко вистраждана правда життя, - все це чудернацько переплітається в історії кількох гуцульських родин, що розгортається за часів Австро-Угорської монархії, Першої світової війни та першої третини ХХ століття.
За роман “Майже ніколи не навпаки” Марія Матіос у 2007 році отримала гран-прі і першу премію конкурсу “Коронація слова”.
Quote
У світі завжди одне й те ж: одні люди вбивають інших людей, а якісь інші люди в цей самий час – люблять іще інших. А ще інші – ненавидять тих, хто любить.
І не можуть собі дати ради ні перші, ні другі.
Ні з любов'ю.
Ні з ненавистю.
І майже ніколи не є навпаки.
Всеукраїнський конкурс романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова» є проектом «Крафт Фудз Україна», метою якого є підтримка новітньої української культури. Література, кіно і театр – обрані не випадково, адже саме ці жанри є стратегічними жанрами культури, які формують і визначають зрілість нації. Метою організації й завданнями конкурсу є пошук нових імен, видання найкращих романів книжками, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок – наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру – якісними українськими фільмами й п’єсами. «Коронація слова» сприяє організації важливої ланки літературного процесу – літератури гостросюжетної, цікавої, захоплюючої.
Призовий фонд конкурсу – 100 000 грн.
Номінація «РОМАНИ»:
І премія – 20 000 грн.,
ІІ премія – 10 000 грн.,
ІІІ премія – 5 000 грн.
та сім премій по 1 000 грн.
Номінація «КІНОСЦЕНАРІЇ»:
І премія – 15 000 грн.,
ІІ премія – 7 000 грн.,
ІІІ премія – 3 000 грн.
та п’ять премій по 1 000 грн.
Номінація «П’ЄСИ»:
I премія – 10 000 грн.,
II премія – 5 000 грн.,
III премія – 3 000 грн.
та п’ять премій по 1 000 грн.
Спеціальна премія «За кращий романтичний твір» – 5 000 грн
Grindex пише:
Богданно, а можна прочитати твої враження від цієї книжки???
Чому ні звісно можна ))
ну перше – приємно читати українську літературу , багато автентичності, досить кольористично, це приємно.
стосовно сюжету.. в обидвох книгах («Майже ніколи не є навпаки» Марії Матіос , «Село не люди» Ірини Чернової) піднято тему села, причому піднято досить провокаційно.
Змальовано українське село яким воно є, з його працьовитістю поки годен до останнього, співучістю так що за серце бере і коханням єдиним навіки віків, (особливо в ”Село не люди”).
З іншого боку, поряд з усім традиційним позитивом, як в селі прийнято – так і буде, і ні який розум то не перепре.
Дуже багато тупості, заздрості, впертості а звідти підлості і просто зла.
“Як не собі то нікому” і купа пустого гонору на пустому місці.
А з того всього купа біди.
Тому основна думка напевно неоднозначна, вона не сформувалась а просто підтвердилась, «тому так і живемо”.
В будь-якому разі читається легко, захоплююче і якось воно.. об’єктивно Все вищезазначене то особиста думка, вона може розходитись з іншими, але почути їх також було б цікаво
Бурлит, негодуя, Кавказ многоустый.
Каким же ты будешь, верховный ингуш?
Задача про волка с козой и капустой
В сравнении с этой задачкою - чушь.
Вот Аушев славный - герой из героев.
За ним - населенье и весь Интернет.
Но он прогадал, федералов расстроив:
С Масхадовым дружит, с Кадыровым - нет...
Вот славный Кадыров, любимец чеченцев,
Которого любит в Кремле большинство,
Он может с собой привести ополченцев,
Но что-то в Магасе не любят его.
Кадыров - кумир полевых командиров,
Опора Кремля на кавказской земле,
Но ежели станет всесилен Кадыров
Немногие счастливы будут в Кремле.
Вот Аушев гордый - кумир либералов,
И он будоражит народ, не дремля;
Но ставить у власти таких генералов
Опять же плохой вариант для Кремля.
Нехилую яму Отечеству вырыв,
Кремлевские бонзы не верят ушам:
Кремлю, безусловно, подходит Кадыров,
Но он не подходит самим ингушам.
Пасьянс получается очень серьезный.
Дыра не сшивается, сколько ни шей.
Рамзан - в Ингушетию? Аушев - в Грозный?
Кремлевских - к Рамзану, а в Кремль - ингушей?
Кавказцев нельзя разводить, как младенцев,
А как бы легко рубануть от души:
В Чечню - ингушей... Но куда же чеченцев?
Рамзана - в Магас... Но ведь там ингуши?
А вот вариант компромиссного плана
Борьба бы тотчас завершилась вничью:
Пускай ингушам предоставят Руслана,
Кадырова - в Кремль, а кремлевских - в Чечню.
Дочитав зараз декілька збірок Лавкрафта (судячи по гуглах десь 80%) - дійсно проймає, і читається на одному диханні. На фоні раніше перечитаних Бігучої людини, кімнатами 1408 і лангольєрів не залишає неприємного відчуття "шо десь тут автора задовбало писати або видавець наїхав за строки". Хоча останні теж рекомендуються для невдумливого перечитування з метою швидкістного убаюкування (особливо цьому однозначно сприяють лангольєри %)
Хто може порадити ще щось не дуже занудне з Кінга коли Лавкрафт несподіванно закінчиться?
ага, власне один з найулюбленіших серіалів підліткового віку - дивився правда в той же час 93-97 з таким самим задоволенням ще твінпікс (нещодавно намагався передивитись - зараз дуже нудно виглядає) з тисячоліттям помсти. Ну і звичайно ж секретні матеріали - вони і зараз на одному диханні всі переглянулись.
Quote
я так розумію Ви по-англійськи то все перечитуєте?
в співвідношенні приблизно 40/60 - виходячи з наявності адекватних(!) англомовних fb2, нажаль їх досить мало
***
Вниманье всем
искусствам, как всегда.
Мы выделим людей вам, господа.
Мы выделим людей вам, господа.
У вас ведь что тут?.. Камерный салон.
Все штатно, и согласно партитуре.
Бах при свечах. А если что, ОМОН
В перелистаже нот
вас подстрахует.
Мы вводим принцип одного окна.
И достучаться легче, и достукаться.
И в чем приципиально новизна —
У нас и «Нах!..» в шаговой доступности.
Пошли на принцип одного окна.
По нанотехнологии — все четко.
Еще одна проблема решена.
В чем эффективность — хорошо видна
Одна страна и сквозь одну решетку.
…И — камерный романс из наших рук
На посаЖок, с названьем «МИЛЫЙ ДРУГ»…
…А мы-то с вами, как с людьми.
— (Ну извини, ОМОНами.)
Посв. Николаю Заболоцкому
Наказ мой Главэкономисту,
Чье слово весит, как приказ...
Не позволяй Рублю лениться -
Обязан русский Рубль трудиться
И день, и ночь, и битый час!..
И банковскую всю неделю, -
На россиян,
чтоб свет не гас,
Сейчас, а не в конце тоннеля,
Где ждет привычный Медный Таз
Не все ж в сбербанках паутина,
Ведь может быть и хорошо:
Был деревянным Буратино,
Но - ожил, задышал, пошел.
Не ленинским, но льготным курсом
Достоинство обресть в пути,
Служа ремеслам и искусствам, -
Пусть Рубль шагает с толком, с чувством!..
Не все ж по трупам нам идти.
(Кто ни шагал бы впереди)
Я помню: прошлый век, зарницы,
Аж девяностые свистят...
Гайдар заставил Рубль трудиться
(Что лишь потомки и простят)
Российский - должен Рубль трудиться.
Он русский - и ему пахать,
Рожать и сеять, и крутиться,
Чтоб самому не обвалиться,
Чтоб все не гребнулось опять.
Верховному Экономисту
наказ - как крик души - из-дал:
Не позволяй Рублю лениться!...
(Нет, вроде снова опоздал).
, багато автентичності, досить кольористично, це приємно.
